Книжкове піратство завдає шкоди українській видавничій галузі, яка й без того працює в умовах повномасштабної війни. Кожна придбана піратська копія – це втрачений дохід видавця, автора, перекладача. Поки суспільство розповсюджує та купує піратські книги, страждає не лише економіка галузі, а й репутація України на міжнародному ринку та її шлях до євроінтеграції.
29 травня 2026 року на Міжнародному фестивалі «Книжковий Арсенал» відбулась панельна дискусія «Як перемогти книжкове піратство: досвід, інструменти, перспективи». Захід організували Український інститут книги, Українська видавнича асоціація і Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/ ІР офіс).
У заході взяли участь:
Модерувала панель директорка Українського інституту книги Олександра Коваль.
Учасники панельної дискусії «Як перемогти книжкове піратство: досвід, інструменти, перспективи»
Книжкове піратство сьогодні вже не є прихованим явищем – нелегальний контент масово поширюється через маркетплейси, соціальні мережі та онлайн-платформи.
За словами Артема Біденка, масштаби проблеми можна побачити навіть через відкритий моніторинг онлайн-продажів: піратська продукція часто з’являється поруч із легальною, а користувачі нерідко не усвідомлюють, що купують піратський примірник. Під час дискусії він також продемонстрував оригінальну книжку та її піратський примірник, наочно показавши їх відмінності.
Досвідом протидії піратству OLX Україна поділився Андрій Бічук. За його словами, платформа з 2022 року запровадила блокування оголошень з продажу електронних книг ще на етапі публікації – завдяки спеціально налаштованому фільтру. З 2022 року таким чином заблоковано понад 20 000 таких оголошень, а щомісяця фільтр відхиляє близько 500 спроб розмістити електронні книги, що поширюються з порушенням авторських прав.
Наталя Деніс зосередилась на практичних інструментах, які вже сьогодні доступні правовласникам для захисту своїх прав.
Правовласники вже сьогодні можуть скористатись механізмами захисту. Більшість великих платформ – Instagram, YouTube, Google, а також маркетплейси – мають процедури подання скарг за механізмом DMCA (Notice and Takedown). Додатковим кроком є попередня реєстрація елементів книги: твору, обкладинки, назви та логотипу видавництва як об’єктів авторського права або торговельних марок.
Окремо було представлено ініціативу WIPO ALERT, що працює за принципом «follow-the-money»: сайти-порушники потрапляють до національного переліку, що позбавляє їх легальної реклами і знижує дохідність. У 2025 році за зверненнями видавців до УКРНОІВІ до переліку внесено 3 вебсайти. Паралельно УКРНОІВІ працює над створенням українського аналога європейського порталу Agorateka – платформи легального цифрового контенту.
Панельна дискусія засвідчила: боротьба з книжковим піратством – це не разова акція, а постійна системна робота. Інструменти вдосконалюються, коаліції розширюються, а суспільна свідомість поступово змінюється. Усі учасники дискусії висловили готовність продовжувати діалог – між видавцями, платформами, державними органами та громадянським суспільством.
«Бо захистити українську книгу сьогодні означає зберегти українську культуру назавтра», – наголосила модераторка дискусії Олександра Коваль.
Довідково:
Центр спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності УКРНОІВІ вже провів масштабну інформаційну кампанію ANTI-PIRACY: BOOKS, спрямовану на формування культури поваги до авторського права та протидію книжковому піратству в Україні. Детальніше про кампанію – за посиланням.
Читайте також:
Як зупинити книжкове піратство: ключові тези воркшопу для видавців на IP LET Forum 2025 (відео)
Клієнти не пробачають фейків: як контрафакт руйнує бізнес
Як захистити книгу і авторське право у соцмережах: мануал для творців
Коментарів немає