Законодавчі зміни у сфері авторського права України, судові підходи до ключових питань щодо прав на службові обʼєкти авторського права і суміжних прав, до обмежень та винятків у сфері авторського права, оцінка відшкодування шкоди у справах про авторське право, а також підготовка посібника для суддів «Розгляд справ у сфері інтелектуальної власності в Україні» – про це йшлося під час судового семінару-практикуму.
Захід організували Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) та Верховний Суд у співпраці з Українським національним офісом інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс). До семінару долучилися судді, міжнародні та українські експерти, представники національної системи інтелектуальної власності.
Спікерами на заході виступили:
Модератором заходу виступила Хе Джун Кім, молодша юристка Судового інституту ВОІВ.
Вітаючи учасників семінару, Ігор Бенедисюк, зазначив, що захід став продовженням циклу науково-практичних ініціатив, присвячених 35-річчю господарської юрисдикції України. Він наголосив, що за роки свого становлення та розвитку господарські суди не лише сформували ефективні механізми захисту прав суб’єктів господарювання, а й утвердилися як інституція, спроможна забезпечувати належний захист прав інтелектуальної власності.
За словами Ігоря Бенедисюка, важливим етапом розвитку цього напряму стало створення в системі господарських судів, зокрема у Верховному Суді, спеціалізованої палати з розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством. На його переконання, це стало підтвердженням інституційної спроможності господарської юрисдикції формувати якісну судову практику у відповідній сфері та результатом багаторічної співпраці з міжнародними партнерами, зокрема ВОІВ.
Окрему увагу спікер приділив процесу адаптації українського законодавства до права ЄС. Він зазначив, що протягом останніх років Україна суттєво активізувала роботу з імплементації європейських норм у сфері інтелектуальної власності, однак ключове значення має не лише оновлення законодавства, а й формування сталої практики його застосування судами. Як член робочої групи, відповідальної за підготовку позиції України в межах переговорного процесу про вступ до ЄС у сфері інтелектуальної власності, Ігор Бенедисюк наголосив на важливості вироблення єдиних підходів до застосування нового законодавства та його узгодження з європейськими стандартами.
Крім того, Ігор Бенедисюк зауважив, що роботу над новим виданням посібника для суддів «Розгляд справ у сфері інтелектуальної власності в Україні» (яка відбувається у співпраці з ВОІВ) вирішили розпочати саме з розділу, присвяченого авторському праву та суміжним правам, оскільки ця сфера є однією з найбільш розвинених з погляду гармонізації українського законодавства з правом Європейського Союзу. Він нагадав, що свого часу судді господарської юрисдикції вже підготували практичний посібник (Bench Book) з питань інтелектуальної власності, однак суттєві законодавчі зміни зумовили необхідність його оновлення.
Директорка Судового інституту ВОІВ Еун-Джу Мін у своєму вітанні підкреслила, що проведення семінару має на меті забезпечити відповідність майбутнього посібника реальним потребам української судової системи.
Вона подякувала українським та міжнародним експертам за участь у роботі семінару та відзначила, що обговорення об’єднало суддів і фахівців з України та європейських держав для обміну досвідом щодо ключових аспектів авторського права.
За словами Еун-Джу Мін, такий професійний діалог стане основою для підготовки посібника для суддів та сприятиме формуванню спільних підходів до розгляду справ з урахуванням останніх законодавчих змін в Україні.
Вона також підтвердила готовність ВОІВ і надалі підтримувати українську судову владу в межах чинних програм співпраці та наголосила, що навіть у часи серйозних викликів інтелектуальна власність залишається важливою складовою стійкості, а незалежна й професійна судова система є запорукою ефективного захисту прав у цій сфері.
У межах сесії, присвяченої останнім законодавчим змінам у сфері авторського права, Любов Майданик представила ключові напрями подальшого розвитку українського законодавства та його адаптації до права ЄС.
Любов Майданик представила ключові напрями розвитку українського законодавства та його адаптації до права ЄС
Вона нагадала, що важливим етапом реформування стало ухвалення у 2022 році Закону України «Про авторське право і суміжні права», який заклав основу для системного наближення національного законодавства до європейських стандартів. За словами спікерки, сьогодні цей процес триває та є одним із важливих елементів підготовки України до членства в Європейському Союзі.
«Адаптація до права ЄС сьогодні є одним із ключових напрямів розвитку українського законодавства у сфері авторського права. Водночас цифрова економіка, розвиток штучного інтелекту та нових технологій ставлять перед нами нові виклики, які потребують сучасних правових рішень», – наголосила Любов Майданик.
Під час виступу вона окреслила основні директиви ЄС, імплементація яких має важливе значення для подальшого розвитку сфери авторського права та суміжних прав в Україні. Зокрема, йшлося про директиви щодо супутникового та кабельного мовлення, інформаційного суспільства, права на позичку і прокат, продовження строків охорони окремих об’єктів суміжних прав, сирітських творів.
Окрему увагу було приділено новим правовим механізмам, які виникають у зв’язку з розвитком цифрових технологій. Серед них – регулювання текстового та дата-майнінгу (Text and Data Mining), що має особливе значення для розвитку досліджень, інновацій та технологій штучного інтелекту. При цьому одним із ключових завдань залишається пошук балансу між належним захистом прав інтелектуальної власності та створенням умов для технологічного розвитку.
Спікерка також звернула увагу на подальше вдосконалення системи винятків та обмежень авторського права. Зокрема, йдеться про використання творів у науковій та освітній діяльності, а також про можливість створення цифрових копій об’єктів культурної спадщини з метою їх збереження.
За словами Любові Майданик, для України ці механізми мають особливе значення в умовах повномасштабної війни, оскільки цифровізація музейних, бібліотечних та архівних колекцій сприяє збереженню культурної спадщини та мінімізації ризиків її втрати.
Крім того, майбутні законодавчі зміни стосуватимуться договірних відносин у сфері авторського права, зокрема питань справедливої винагороди, прозорості взаємовідносин між авторами, виконавцями та іншими учасниками креативних індустрій, а також удосконалення механізмів захисту їхніх прав.
Підсумовуючи, Любов Майданик наголосила, що подальше оновлення законодавства впливатиме на всіх учасників екосистеми інтелектуальної власності – авторів, виконавців, бізнес, креативні індустрії, організації колективного управління, культурні установи, ІТ-сектор та судову систему.
«Ми вже провели значну кількість консультацій з представниками креативних індустрій, організаціями колективного управління, громадським сектором та міжнародними партнерами. Наше завдання – знайти збалансовані рішення, які дозволять якісно імплементувати європейські директиви та забезпечити ефективний захист прав інтелектуальної власності в Україні», – зазначила вона.
Під час сесії, присвяченої судовим підходам до обмежень та винятків у сфері авторського права, Любов Майданик зазначила, що ще з часу ухвалення першого Закону України «Про авторське право і суміжні права» у 1993 році українське законодавство зберігає континентальний підхід, який передбачає чітко визначений законом перелік випадків вільного використання творів. На відміну від систем загального права, такий підхід не залишає широкого простору для вільного тлумачення, а його наступність відображена в сучасному законодавстві.
Любов Майданик
Спікерка акцентувала на положенні статті 22 Закону України «Про авторське право і суміжні права», яка регулює загальні випадки вільного використання творів.
«У цьому положенні зосереджені основні сенси випадків вільного використання: зазначення імені автора для дотримання особистих немайнових прав, використання виправданої частини твору відповідно до визначеної мети та належне виділення використаної частини твору. Всі ці умови мають оцінюватися в сукупності, а відсутність хоча б однієї з них не дає підстав говорити про правомірність використання твору», – наголосила Любов Майданик.
Спікерка також звернула увагу на значення трьохступеневого тесту, наголосивши, що його роль не варто недооцінювати. За її словами, хоча існують різні підходи до розуміння його первісного призначення, розвиток правової думки та законодавства зумовив необхідність застосовувати його під час оцінки конкретних обставин справи.
За словами Любов Майданик, у кожному конкретному випадку має оцінюватися, чи не виходить використання твору за межі встановлених законом винятків, чи не перешкоджає воно нормальному використанню твору та чи не створює підстав для зловживання законодавчими положеннями з метою уникнення відповідальності або виплати винагороди. Вона підкреслила, що положення трьохступеневого тесту відображені й в українському законодавстві та знаходять своє застосування у судовій практиці.
Крім того, вона зазначила, що хоча перелік випадків вільного використання, визначений статтями 22–29 Закону України «Про авторське право і суміжні права», є обмеженим, вони тісно пов’язані з іншими інститутами авторського права. Зокрема, за словами спікерки, цитування нерозривно пов’язане з поняттям плагіату. Відсутність зазначення імені автора твору, уривок з якого цитується, створює ризик порушення особистого немайнового права та може свідчити про наявність плагіату. Саме тому зазначення імені автора є необхідною умовою правомірного використання цитати. Вона також звернула увагу, що у згаданій постанові суд висловив правову позицію щодо комплексного характеру таких випадків.
Наостанок Любов Майданик зазначила, що хоча судова практика в Україні ще не охоплює всі передбачені законодавством винятки та обмеження, їх застосування має базуватися на єдиному комплексному підході. Він поширюється як на загальні випадки, так і на спеціальні режими, зокрема тимчасове використання об’єктів авторського права або застосування положень Марракеського договору для осіб з порушеннями зору. Водночас усі такі випадки мають підпорядковуватися загальному принципу одночасного дотримання всіх умов, передбачених законодавством, та застосуванню трьохступеневого тесту.
Підбиваючи підсумки семінару-практикуму, Олена Орлюк наголосила, що розвиток ефективної системи захисту прав інтелектуальної власності є одним із ключових чинників європейської інтеграції України та формування інноваційно привабливого середовища.
Олена Орлюк
Вона подякувала Верховному Суду та ВОІВ за організацію заходу й підкреслила важливість постійного професійного діалогу між судовою владою та національною системою інтелектуальної власності.
«Для УКРНОІВІ надзвичайно важливо, щоб розвиток сфери інтелектуальної власності в Україні забезпечувався не лише через виконання євроінтеграційних зобов’язань, а й через формування високого рівня правозастосовної практики та ефективного захисту прав», – зазначила Олена Орлюк.
За її словами, Україна послідовно реалізує політику адаптації національного законодавства до права Європейського Союзу. Після виконання положень Угоди про асоціацію триває підготовка до імплементації нових європейських актів, що передбачає подальше оновлення законодавства у сфері інтелектуальної власності, зокрема авторського права і суміжних прав.
Директорка УКРНОІВІ підкреслила, що успішна реалізація цих реформ неможлива без активної взаємодії із судовою владою, адже саме судова практика забезпечує ефективне застосування нових законодавчих положень.
Водночас вона наголосила на необхідності державної підтримки креативних індустрій, розвитку авторів і виконавців та створення умов для комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності. За її словами, розширення можливостей для розвитку творчих секторів економіки закономірно сприятиме збільшенню кількості правовідносин у IP-сфері та формуванню сталої судової практики.
Окрему увагу Олена Орлюк приділила глобальним тенденціям розвитку авторського права. Вона зазначила, що у світі спостерігається постійне зростання кількості судових спорів у цій сфері, а стрімкий розвиток технологій та штучного інтелекту створює нові виклики для законодавства та правозастосування.
«Ми маємо готуватися до цих змін уже сьогодні. Ефективна система захисту прав інтелектуальної власності неможлива без сучасного законодавства, сталої судової практики та постійного професійного діалогу між усіма учасниками цієї сфери», – підкреслила очільниця IP офіс.
Крім того, Олена Орлюк підтвердила готовність УКРНОІВІ й надалі розвивати співпрацю з ВОІВ та судовою владою України, підтримувати підготовку методичних матеріалів і навчальних продуктів, зокрема посібника для суддів «Розгляд справ у сфері інтелектуальної власності в Україні», перекладів судових рішень, методологічних рекомендацій та програм підвищення кваліфікації.
Читайте також:
Коментарів немає