Як штучний інтелект змінює філософію творчості, хто тепер вважається автором, і що каже законодавство – як українське, так і європейське?
Про це говорили під час панельної дискусії «Інтеграція етики ШІ в практику: виклики та перспективи для освіти і науки», у якій взяв участь начальник відділу розвитку креативних секторів економіки Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/ІР офіс) Дмитро Дорошенко.
Панельна дискусія пройшла у межах воркшопу з оцінки етичного впливу систем штучного інтелекту в освіті та науці. Захід організувала Торгово-промислова палата України (ТПП). Ініціатива фінансується Генеральним директоратом з міжнародних партнерств (DG-INTPA) Європейської Комісії в межах проєкту «Підтримка держав-членів у впровадженні Рекомендацій ЮНЕСКО з етики штучного інтелекту за допомогою інноваційних інструментів».
Мета воркшопу – розкрити багатогранність теми штучного інтелекту: від розуміння етичних стандартів і регуляторних підходів до практичних інструментів відповідального впровадження ШІ у викладання та дослідницьку діяльність.
Дмитро Дорошенко
«З того, що на сьогодні довелося почути, для науковців і педагогічного корпусу настає “стадія прийняття” щодо використання студентами штучного інтелекту. Якщо два роки тому йшлося переважно про заборони, сьогодні деякі університети опосередковано заохочують своїх студентів використовувати інструменти ШІ, але робити це правильно.
Будемо відверті самі із собою: сьогоднішній студент факультету дизайну за п’ять років вже не мислитиме своєї роботи без ШІ, і більш того, він буде готовий до цих реалій ще з університету.
І навпаки, страшно дещо інше. В США ми можемо бачити студентів творчих спеціальностей, які протестують проти використання ШІ і їх творів у датасеті. Це виглядає як намагання зупинити потяг, стоячи перед ним на рейках. Той, хто не адаптується до засилля ШІ – зрештою програє», — зазначив Дмитро Дорошенко.
Панельна дискусія складалася з трьох раундів, де учасники розкрили такі аспекти:
Про актуальні виклики у сфері авторського права та прав на результати творчої діяльності, створені за участю ШІ.
Про правові механізми для захисту прав авторів та інноваторів в умовах розвитку генеративного ШІ та потреби в принципово нових підходах.
Про майбутні зміни у сфері інтелектуальної власності у зв’язку з розвитком ШІ, зокрема в українському законодавстві.
«Зараз Україна йде до того, щоб адаптувати у вітчизняному законодавстві статті 3 і 4 Директиви ЄС “Про авторське право на єдиному цифровому ринку”, які дозволяють творцю чи правовласнику застосувати механізм opt out задля запобігання використанню їх творів у датасеті. Принаймні цей механізм забезпечить базове дотримання прав автора, – наголосив представник ІР офісу. – В той же час треба звернути увагу, що в перспективі ШІ може змінити і самі підходи до поняття творчості.
Сьогодні багато хто впевнений, що складання і введення промпту в систему генеративного ШІ – це їх творчий внесок у об’єкт, що буде згенеровано. З точки зору закону зараз це виглядає радше як замовити бургер у ресторані. Вам принесуть цей бургер, проте чи буде це означати, що саме ви його приготували, зробивши замовлення?
Але ж хто знає? Бо колись і фотографування не вважалося творчою працею. Можливо, нові обставини змінять і підходи до промпту. Особливо з урахуванням того, що за ці роки ми могли переконатися – така робота має комерційну цінність, а все, що має таку цінність, зрештою приходить до якогось виду правової охорони. Тож певно не так український законодавець і поспішив, першим наважившись на надання правової охорони об’єктам, згенерованим ШІ».
Учасниками дискусії також стали:
Під час заходу учасники також ознайомились з інструментом Ethical Impact Assessment — Оцінка етичного впливу AI, який допомагає системно аналізувати потенційні ризики AI-систем, розуміти їхній вплив на людину та суспільство, а також формувати більш відповідальні підходи до впровадження технологій.
Фото: надані організаторами заходу
Читайте також:
Коментарів немає