Прогрес реформи IP прав в Україні, розвиток європейського законодавства та правозастосування – ці та інші питання стали предметом обговорення під час 22-го засідання щорічного Діалогу з питань інтелектуальної власності (IPR Діалог) між Україною та Європейським Союзом, яке відбулося 6 листопада 2025 року.

 

IPR Діалог є частиною ширшого співробітництва між Європейською комісією та Урядом України.

 

Учасники Діалогу

 

Співголовами Діалогу виступили:

 

• Олександр Циборт, заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації;

 

• Сімона Сейкіте, заступниця керівника відділу B.3 “Цифрової торгівлі, інтелектуальної власності та публічних закупівель” Європейської комісії.

 

Від Представництва ЄС в Україні участь у Діалозі взяли:

 

• Нікола Сібона, керівник відділу торгівлі та економіки

 

• Франческо Флоріс, радник з питань торгівлі;

 

• Оксана Попруга, радниця з економічної політики;

 

• Аліса Зеленко, експертка.

 

 

Про основні здобутки в українській ІР сфері та ключові виклики європейську сторону поінформували представники ключових стейкхолдерів:

 

• Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (Мінекономіки);

 

• Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/ІР офіс);

 

• Верховного Суду;

 

• Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС);

 

• Державної митної служби України;

 

• Національної поліції України;

 

• Бюро економічної безпеки України (БЕБ).

 

До діалогу в онлайн-форматі з приміщення УКРНОІВІ долучилося керівництво IP офісу:

 

• Олена Орлюк, директорка;

 

• Богдан Падучак, перший заступник директора;

 

• Владислав Білоцький, заступник директора;

 

• Любов Майданик, заступниця директора;

 

• Андрій Зозулюк, начальник департаменту міжнародного співробітництва;

 

• Тетяна Терехова, начальниця департаменту розвитку сфери промислової власності;

 

 

А також участь взяли:

 

• Ігор Бенедисюк, суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді, секретар Судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством;

 

• Інна Шатова, заступниця начальника управління інтелектуальної власності – начальниця відділу державної політики у сфері інтелектуальної власності Мінекономіки;

 

• Дмитро Гузій, головний спеціаліст відділу співробітництва з національними та міжнародними інституціями у сфері інтелектуальної власності управління інтелектуальної власності та інновацій Мінекономіки;

 

• Андрій Наіста, головний спеціаліст експертної групи з питань митної, фінансової політики, оподаткування та підприємництва Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України;

 

• Аліна Подолєва, старший юрист, заступник керівника сектору регуляторної політики громадської організації “Офіс ефективного регулювання”.

 

Крім того, під час IPR Діалогу виступили:

 

• Роман Сабодаш, член ВККС;

 

• Ірина Германюк, старший інспектор з особливих доручень Головного підрозділу детективів (на правах Департаменту) БЕБ;

 

• Максим Убоженко, представник Департаменту кіберполіції Національної поліції України;

 

• Максим Тарадай, заступник директора департаменту – начальник управління сприяння захисту майнових прав інтелектуальної власності Департаменту нетарифного регулювання Державної митної служби України;

 

• Юлія Станіка, заступниця начальника відділу управління проєктами управління впровадження проєктів департаменту з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної митної служби України.

 

Україна та ЄС: послідовний діалог

 

Відкриваючи захід, співголова Діалогу з європейської сторони Сімона Сейкіте наголосила на тому, що це вже 22-й IPR Діалог, який відбувається щорічно, та має на меті сприяти надійному захисту інтелектуальної власності, який є наріжним каменем економічного добробуту, інновацій та співробітництва. За її словами, прогрес України в наближенні своєї правової бази до acquis ЄС підкреслює відданість України модернізації – навіть попри безпрецедентні виклики, спричинені війною росії.

 

Сімона Сейкіте запевнила: ЄС залишається відданим партнером України, підтримуючи наші зусилля з інтеграції у глобальну торговельну систему, залучення інвестицій, розвитку інновацій та креативних індустрій. IPR Діалог є цінною платформою для обміну досвідом, вирішення спільних викликів і розроблення практичних рішень для посилення захисту та забезпечення прав інтелектуальної власності.

 

 

Олександр Циборт, співголова Діалогу з української сторони, зазначив про те, що в межах державної системи інтелектуальної власності Уряд України протягом року здійснює послідовну роботу за трьома ключовими напрямами:

 

1. Підготовка до імплементації норм acquis ЄС у національне законодавство;
2. Зміцнення інституційної та професійної спроможності системи інтелектуальної власності;
3. Створення умов для мінімізації наслідків війни та забезпечення ефективної взаємодії з міжнародними партнерами.

 

“Попри війну, українська система інтелектуальної власності продовжує розвиватися – ми рухаємося шляхом імплементації норм EU acquis, посилюємо інституційну спроможність та цифрову трансформацію сервісів, створюючи умови для розвитку інновацій і креативних індустрій. Співпраця з міжнародними партнерами – запорука того, що українська сфера інтелектуальної власності стане частиною європейської інноваційної екосистеми”, – зазначив Олександр Циборт.

 

 

Прогрес IP реформи в Україні

 

Під час сесії, присвяченої розвитку законодавства у сфері інтелектуальної власності, українська сторона поінформувала про загальний стан підготовки чотирьох проєктів законів в IP сфері.

 

Зокрема, Інна Шатова презентувала ключові пропозиції щодо удосконалення регулювання торговельних марок, серед яких розмежування абсолютних і відносних підстав для відмови в наданні правової охорони, зміна моделі експертизи торговельних марок – запровадження європейського підходу, коли експертиза заявки проводиться IP офісом за абсолютними підставами для відмови, а відносні підстави застосовуються у разі подання заперечення проти реєстрації ТМ або під час визнання реєстрації ТМ недійсною та інші.

 

 

Богдан Падучак проінформував сторону ЄС щодо розвитку законодавства та його імплементації у сфері патентів та корисних моделей. Зокрема про ключові новели розробленого проєкту Закону України “Про патенти і корисні моделі”, спрямованого на імплементацію низки актів права ЄС у сфері патентного права:

 

• запроваджується європейська модель охорони винаходів, а саме патент та корисна модель як форми їх охорони;

 

• структуруються умови патентоздатності з урахуванням підходів Європейської патентної конвенції;

 

• пропонуються положення щодо додаткових прав фермерів, примусового перехресного ліцензування;

 

• уточнюються положення щодо охорони біотехнологічних винаходів;

 

• забезпечується повна імплементація актів права ЄС щодо сертифікатів додаткової охорони.

 

Також перший заступник директора IP офісу презентував розроблені пропозиції до проєкту Закону України “Про захист комерційних таємниць”, спрямованого на імплементацію Директиви (ЄС) Європейського парламенту і Ради Європейського Союзу 2016/943/ЄС від 8 червня 2016 року про захист нерозкритих ноу-хау і комерційної інформації (комерційних таємниць) проти їх неправомірного набуття, використання та розкриття.

 

Окрему увагу приділено перехідним умовам на період воєнного стану. Зокрема, Богдан Падучак розповів про відновлення перебігу стандартних строків для вчинення дій, пов’язаних з охороною прав інтелектуальної власності, процедур набуття цих прав та сплати відповідних зборів.

 

 

Для досягнення мети імплементації окремих положень актів права ЄС у сфері авторського права і суміжних прав пропонуються внесення низки змін. Їх презентувала Любов Майданик. Ці пропозиції обговорювалися зі стейкхолдерами, представниками державних органів та наукової спільноти. Зокрема, йдеться про такі пропозиції:

 

• надання визначень термінам «ретрансляція» та «кабельна ретрансляція»;

 

• доповнення регулювання відносин щодо технологічних засобів захисту, у тому числі визначення критеріїв «ефективності» технологічних засобів захисту;

 

• врегулювання охорони прес-публікацій як об’єктів суміжних прав;

 

• збільшення строку чинності суміжних прав на виконання та фонограму у випадку правомірного оприлюднення;

 

• вдосконалення правового регулювання режиму дозволеного використання сирітських творів та інших об’єктів;

 

Представник Мінекономіки Дмитро Гузій виступив з презентацію про діяльність організацій колективного управління (ОКУ) – перспектив відновлення акредитації, оновлення підходів до зборів, вдосконалення договірної практики з правовласниками та адміністративних процедур.

 

Розбудова та зміцнення інституційної бази

 

Про результати та поточний стан співпраці з Відомством з інтелектуальної власності ЄС (EUIPO) та Європейським патентним відомством (EPO) європейську сторону поінформувала Олена Орлюк.

 

Очільниця УКРНОІВІ наголосила на тому, що офіс активно реалізує Меморандум про взаєморозуміння між EUIPO та УКРНОІВІ та спільний Робочий план до 2025 року. Основні напрями цієї співпраці продовжують охоплювати гармонізацію кращих практик щодо експертизи, цифрову інтеграцію, підвищення обізнаності про IP та розвиток альтернативного вирішення спорів.

 

“У межах проєкту міжнародної технічної допомоги EU4IP, ми продуктивно завершуємо перший річний план, готуємо заходи та пріоритети до кінця 2026. Вже бачимо практичні результати цієї співпраці, які активно висвітлюємо на інформаційних ресурсах IP офісу та в медіа. Наш фокус на наступний рік – це підтримка експертизи заявок, впровадження цифрових рішень, підтримка національних географічних зазначень, забезпечення ефективного правозастосування, а головне – повне наближення до законодавства і практики ЄС”, – зазначила Олена Орлюк.

 

Олена Орлюк

 

Особливо вона відзначила успішну інтеграцію понад 600 тисяч українських торговельних марок до бази даних TMview. Вже зараз за підтримки EUIPO та проєкту EU4IP Україна готується до інтеграції до DesignView у 2026 році. У цьому контексті Олена Орлюк подякувала Виконавчому директору EUIPO Жоао Неграу, командам Офісу та Проєкту за незмінну підтримку української IP сфери на євроінтеграційному шляху, а також за практичну підтримку національних МСП, зокрема через доступ до програми SME Fund.

 

Також Олена Орлюк акцентувала, що представники органів правозастосування та експерти УКРНОІВІ беруть активну участь у заходах Європейської мережі інтелектуальної власності, Європейської мережі прокурорів з IP питань та Європейської обсерваторії з питань порушень IP прав. Така участь сприяє інтеграції України в ширшу IP систему ЄС.

 

“Ми готові та відкриті до глибшої інтеграції, тому ще раз просимо розглянути можливість ширшого долучення України до робочих груп Обсерваторії та підключення до Порталу з питань правозастосування IP (IPEP)”, – закликала Олена Орлюк.

 

Також директорка УКРНОІВІ розповіла про тісну співпрацю з EPO. У липні 2025 року підписано оновлений Меморандум про посилене технічне та стратегічне партнерство, який передбачає технічну підтримку EPO у наданні інструментів для проведення експертизи патентних заявок, обміну даними та спільну роботу над Дорожньою картою приєднання України до Європейської патентної конвенції до 2027 року, а також адаптацією нашого патентного законодавства до права ЄС та ЄПК.

 

Перспективи функціонування IP суду

 

Одне з питань порядку денного IPR Діалогу стосувалося перспектив функціонування Вищого суду з питань інтелектуальної власності (IP суд).

 

Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККС) планує повернутися до питання проведення конкурсу до Вищого суду з питань інтелектуальної власності у майбутньому – щойно буде забезпечено правосуддя у тих судах, де кадровий голод відчувається особливо гостро. У цьому запевнив член ВККС Роман Сабодаш.

 

Що стосується IP суду, то наразі Комісія стикається з певними проблемами, насамперед через законодавчі неузгодженості. Конкурс до цього суду розпочинався за одними правилами, але згодом процедури добору суддів були удосконалені:

 

• запроваджено додаткові види тестування, яких раніше не було, наприклад, під час конкурсу до ІР суду;

 

• змінено процедуру підрахунку балів та оцінку критеріїв доброчесності суддів.

 

Ігор Бенедисюк наголосив на тому, що необхідно ухвалити системне рішення – або завершити конкурс і розпочати діяльність Вищого суду з питань інтелектуальної власності, або внести зміни до закону, які передбачатимуть тимчасову спеціалізацію в межах господарських судів. Це дасть змогу вибудувати сталу структуру розгляду справ і створити умови для підготовки суддів із відповідною компетенцією.

 

Ігор Бенедисюк (ліворуч)

 

Суддя переконаний, що для забезпечення належного захисту прав інтелектуальної власності необхідно зосередитися на створенні відповідної структури для розгляду такої категорії спорів. Підсумовуючи виступ, Ігор Бенедисюк зазначив: “Як би ми не розвивали законодавство, як би ми його не гармонізували, наскільки б ефективним воно не було, якщо не буде кому ці законодавчі акти застосовувати, то, на жаль, говорити про ефективний захист, я думаю, не доводиться”.

 

Олена Орлюк акцентувала, що УКРНОІВІ послідовно відстоює позицію необхідності повноцінного запуску IP суду в Україні, який стане запорукою належного захисту IP прав. Це позиція не лише офісу, а й в цілому сфери інтелектуальної власності та багатьох правовласників. Вона впевнена, що належний захист IP прав в Україні може забезпечити так звана захисна тріада: адміністративні механізми захисту, ефективні альтернативні способи захисту та спеціалізоване судочинство.

 

Національна IP стратегія

 

“Україна завершила розробку Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності, яка стане системним дороговказом до 2030 року”, – про це зазначила Олена Орлюк.

 

Цей документ розроблявся командами національних та міжнародних експертів за методологією та за підтримки Всесвітньої організації інтелектуальної власності, а також за підтримки TIPSTER в межах проєкту ReACT4UA компанії GiZ.

 

Проєкт Стратегії пройшов широке коло секторальних обговорень, і у ній здійснено комплексний аналіз сучасного стану, тенденцій та викликів, а також визначено стратегічні напрями розвитку, інтегровані у європейський контекст, а також реалії повномасштабного вторгнення росії.

 

Інна Шатова додала, що проєкт Національної стратегії перебуває на розгляді Мінекономіки і готується до проходження встановлених законодавством процедур урядового затвердження.

 

Розвиток у Європейському Союзі

 

Під час сесії, присвяченої розвитку сфери інтелектуальної власності в Європейському Союзі, представники сторони ЄС поінформували про основні зміни в законодавстві та поточні ініціативи Європейської Комісії, спрямовані на посилення захисту прав інтелектуальної власності.

 

Учасники отримали загальний огляд ключових законодавчих змін, що відбулися від часу попереднього IPR Діалогу у 2024 році. Окрему увагу приділено діяльності Європейської Комісії у сфері правозастосування та боротьби з порушеннями IP прав.

 

Серед представлених документів:

 

• Звіт про захист прав інтелектуальної власності в ЄС;

 

• Third Country Report 2025 – звіт щодо стану дотримання прав інтелектуальної власності в третіх країнах;

 

• Counterfeit and Piracy Watch List 2025 – оновлений список спостереження за ринками, де виявляються системні порушення у сфері підробок і піратства.

 

Українська сторона відзначила важливість цих документів для подальшого зближення національної системи інтелектуальної власності з європейськими підходами та практиками, зокрема у сфері правозастосування, прозорості ринку та міжнародного співробітництва.

 

Правозастосування в Україні

 

Під час сесії, присвяченої питанням правозастосування, українська сторона представила оновлену інформацію про діяльність правоохоронних та митних органів у сфері захисту прав інтелектуальної власності, а також про практичні результати співпраці з бізнесом і цифровими платформами.

 

Представники УКРНОІВІ, Департаменту кіберполіції Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України та Державної митної служби України надали загальний звіт про стан захисту прав інтелектуальної власності в Україні, зокрема статистичні дані щодо виявлення порушень, застосування обмежень, заборон та арештів, здійснених у межах кримінальних і адміністративних проваджень, а також визначили проблеми у правозастосуванні та навели кейси, які свідчать про боротьбу України з порушенням прав інтелектуальної власності.

 

Владислав Білоцький представив дані про стан захисту інтелектуальної власності в Україні, а також поділився іншими ініціативами IP офісу, що сприяють розвитку системи захисту IP прав. Він зазначив про те, що у 2024 році за більшістю показників, порівняно з 2023-м, спостерігається зниження кількості справ у сфері інтелектуальної власності, які перебували у провадженні митних, правоохоронних органів, судів та інших державних органів.

 

Владислав Білоцький

 

УКРНОІВІ активно працює у сфері захисту прав інтелектуальної власності, зокрема шляхом функціонування Центру спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності. Зокрема, на щорічній міжнародній конференції AGM2025 УКРНОІВІ та Мережа по боротьбі з підробками REACT підписали Меморандум про співпрацю. Одним із головних напрямів діяльності Центру є робота з державними органами.

 

Важливим стало підписання меморандуму з Верховним Судом, проведення тренінгу для прокурорів щодо особливостей розслідування кримінальних правопорушень у сфері інтелектуальної власності, а також проведення дводенного тренінгового курсу для митних органів щодо актуальних питань основ правової охорони та захисту прав інтелектуальної власності.

 

“В українській практиці починають активно застосовуватися адміністративні інструменти захисту IP прав на маркетплейсах. Так, великі маркетплейси, як-от Prom.ua, OLX, Rozetka, впровадили механізми обробки скарг правовласників з подальшим блокуванням або видаленням контрафактної продукції”, – зазначив Владислав Білоцький.

 

Водночас УКРНОІВІ активно впроваджує ініціативи, що сприяють підвищенню рівня захисту IP прав у сфері електронної комерції. Зокрема, Центром спостереження IPR було підготовлено дослідження “Порушення прав інтелектуальної власності у сфері електронної комерції”. Крім того, IP офіс спільно з онлайн-сервісом OLX.ua проводить інформаційну кампанію “Trust the Original” проти контрафакту на маркетплейсах.

 

Центр спостереження IPR також проводить просвітницьку діяльність. Зокрема, Владислав Білоцький поінформував, що цього року було реалізовано національну інформаційну кампанію “ANTI-PIRACY: MUSIC”, спрямовану на боротьбу з порушеннями у музичній індустрії.

 

Довідково:

 

Діалог з права інтелектуальної власності “Україна – ЄС” було започатковано у 2006 році для вирішення питань у сфері інтелектуальної власності, які становлять взаємний інтерес для української та європейської сторін.

 

Відповідно до статті 252 (3) Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Діалог підпорядкований Комітету асоціації Україна – ЄС у торговельному складі. Засідання Діалогу відбуваються принаймні раз на рік. Організаторами почергово виступають українська та європейська сторони.

 

Читайте також:

 

Європейська Комісія відзначила поступ України у сфері інтелектуальної власності

 

Україна на глобальній IP мапі: запрошуємо на IP LET Forum 2025, який відбудеться 27 листопада