Якими є ключові тренди захисту сфери інтелектуальної власності у 2024 році? На що очікувати ІР сфері в контексті євроінтеграційних прагнень? Та як повномасштабне вторгнення росії змінило підходи до захисту прав інтелектуальної власності?
Ці питання стали предметом дискусії IP LAW TALKS, яка була організована Радою молодих юристів спільно з ІР офісом та Європейським університетом.
Модератор дискусії – начальник департаменту захисту прав інтелектуальної власності ІР офісу Юрій Романюк – акцентував на тому, що у зв’язку з введенням в Україні режиму воєнного стану з’явилися деякі нові категорії спорів:
“У зв’язку з дією в Україні мораторію на вчинення будь-яких дій з об’єктами інтелектуальної власності, які належать громадянам країни-агресора чи білорусії, УКРНОІВІ відмовляє у задоволенні клопотань про внесення змін до реєстрів про передачу майнових прав інтелектуальної власності від громадян, пов’язаних з країною-агресором та білорусією, громадянам України”.
За словами Юрія Романюка, сьогодні у судах перебуває дві таких справи, коли дії організації були оскаржені у судовому порядку. В обох випадках місцеві суди стали на бік позивачів. Однак суд апеляційної інстанції в одній із справ визнав рішення УКРНОІВІ про відмову у внесенні змін до реєстру законним. Друга справа перебуває на розгляді апеляційного суду.
“Ми прогнозували, що такі категорії справ з’являться, і що громадяни російської федерації та білорусі намагатимуться обійти санкції та якось продовжувати вести свій бізнес”, – додав Владислав Білоцький, заступник директора ІР офісу. Він припускає, що у цій новій категорії ІР справ крапку доведеться ставити Верховному Суду. І ця правова позиція не має створити умов для обходу санкційних обмежень.
Владислав Білоцький, заступник директора IP офісу (у центрі)
“У сфері авторського права застосовується аналогічний підхід щодо мораторію на вчинення будь-яких дій з ІР обʼєктами, які належать агресорові. Україна не може дозволити собі збагачувати росіян та економіку рф, оскільки усі інвестиції в бюджет рф – повертатимуться в Україну ракетами і дронами”, – застерегла Любов Майданик, заступниця директора IP офісу.
Любов Майданик нагадала, що кожне прослуховування російського контенту на онлайн платформах монетизується, конвертується в кошти і повертається творцям цього контенту. Вона закликала дотримуватися інформаційної гігієни та відповідально ставитися до споживання контенту.
Відповідаючи на запитання про те, що ІР офіс робить для блокування російського контенту, спікерка наголосила на інформаційних кампаніях та роз’ясненнях механіки монетизації контенту. Хоча, звісно, споживати контент ворога чи все ж таки натиснути кнопку “не цікаво”, якщо він потрапляє в стрічку, – це має бути особистий вибір кожного з нас.
Також спікери обговорили питання призначення експертиз під час розгляду ІР справ, розвиток штучного інтелекту, перспективи створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності в Україні та нові підходи до структурування судових рішень. До дискусії долучилися суддя Господарського суду міста Києва, заступниця Голови Ради суддів України Оксана Марченко та керуючий партнер АО “Polikarpov Law Firm” Антон Полікарпов.
Під час заходу Любов Майданик також виступила з презентацією, присвяченою сучасним тенденціям авторського права.
Любов Майданик, заступниця директора IP офісу
Чому використання генеративного ШІ вже не просто хайп, а інструмент креативних індустрій? Як приклад вона навела кампанію Versace під назвою New Digital Artists, в рамках якої бренд продемонстрував “серію робіт від творців цифрових технологій і штучного інтелекту”. Використання генеративного ШІ у даному разі показало до 6% залученості аудиторії, водночас до цього показники становили – 1-3%.
За словами спікерки, кількість судових позовів, що стосуються генеративного ШІ (зокрема моделей, які використовують нейронні мережі для виявлення закономірностей і структур у наявних даних для створення нового контенту), зростає. Судові позови ведуться проти розробників найбільших чат-ботів і генераторів перетворення тексту в зображення, таких як ChatGPT і Stability AI. І в багатьох випадках вони стосуються, зокрема, способу навчання базових моделей, даних, які використовуються для цього, і характеру результатів, запропонованих користувачем (у більшості випадків піднімається питання про порушення авторського права у таких випадках).
Із презентацією щодо порушення прав інтелектуальної власності в інтернеті виступила Олександра Косенко, керівниця Центру спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності ІР офісу. Вона акцентувала на тому, що Центр спостереження IPR виступає спеціалізованим майданчиком, який обʼєднує широке коло зацікавлених осіб – експертів, представників державних, правоохоронних і митних органів, бізнесу, громадських організацій – з метою реалізації комплексного підходу до посилення захисту інтелектуальної власності в Україні за допомогою:
Олександра Косенко, керівниця Центру спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності ІР офісу
Обговорюючи питання порушення прав інтелектуальної власності в інтернеті, спікерка акцентувала увагу на прикладах порушень в соціальних мережах та ефективних механізмах посилення боротьби з такими порушеннями, що впроваджені в Україні, США та країнах ЄС.
Задля сприяння творчому розвиткові студентів-правників, молодих вчених та інших молодих юристів, популяризації їх наукових та інших досягнень, сприяння розвитку юридичної науки та законодавства України під час IP LAW TALKS між Громадською організацією “Рада молодих юристів України” та ІР офісом було підписано меморандум про взаємодію та співробітництво.
Основні напрями співпраці Ради молодих юристів України та ІР офісу:
Читайте також:
Про IP в картках: що таке монетизація контенту і як українці дають росії гроші на війну проти себе
Коментарів немає