Індустрія, пов’язана з метавсесвітом, до 2030 року може генерувати до 5 трлн доларів обороту (зараз приблизно такі цифри має IT-галузь). І все це завдяки “цифровій моді”, продажу спеціального обладнання та програмного забезпечення для занурення у віртуальний всесвіт, надання в ньому освітніх, медичних та інших послуг. Про це говорили учасники чергового раунду Дискусії WIPO з питань інтелектуальної власності та передових технологій.

На сьогоднішній день до платформ з метавсесвітом залучено понад 6 млн користувачів. За оцінками експертів, знадобиться 10-15 років, щоб метавсесвіт став постійним явищем у реальному житті людей.

Оскільки метавсесвіт є проєкцією реального світу, у віртуальній реальності також використовуються об’єкти права інтелектуальної власності, хоча і не в традиційному розумінні. Так, розміщення віртуальних меблів, архітектурних та інших творчих об’єктів у метавсесвіті вже викликає дискусії щодо дотримання прав інтелектуальної власності. 

Відомі світові бренди – Prada, Atari, Gucci, Nike, Balenciaga, Sephora, Coca Cola та інші – активно інвестують в метавсесвіт. Загалом 95% компаній-лідерів бізнесу вважають, що метавсесвіт позитивно вплине на їхню індустрію в найближчі 5-10 років.

“Метавсесвітні” питання: правила, стандарти, моделі власності тощо

Під час Дискусії WIPO провідні міжнародні експерти обговорили питання охорони та захисту прав інтелектуальної власності та інші проблеми застосування передових технологій, зокрема:

• Можливості генерування власних об’єктів у метавсесвіті (питання інтеграції, інтероперабельності “світів”, необхідність урахування законодавчих обмежень, захисту конфіденційних даних).
• «7 правил метавсесвіту».
• Застосування стандартної користувацької угоди EULA для користувачів метавсесвіту.
• Територіальне регулювання в різних юрисдикціях.
• Розробка стандартів для метавсесвіту XR Safety Initiative.
• Питання патентоздатності методів, алгоритмів, які не пов’язані з фізичними пристроями, можливість реєструвати торговельні марки щодо віртуальних товарів відповідно до нових норм Європейського патентного відомства.
• 3 моделі власності у метавсесвіті: 

→  прихована, коли все, що є метавсесвіті, належить компанії, яка управляє сервером,

→  відкрита, коли користувачі можуть брати участь у генерації товарів і потім їх купувати,

→  цифрові активи;

• Боротьба з порушеннями у метавсесвіті: проблеми  збирання доказів, визначення розміру шкоди, майнінг приватних даних.
• 2 види метавсесвітів – централізовані (наприклад, Facebook) і децентралізовані. Якщо спір щодо інтелектуальної власності виникає у централізованому метавсесвіті, він вирішується з урахуванням правил цього метавсесвіту (ресурсу, гри, платформи тощо).
• Діяльність DAO – децентралізованих автономних організацій. Наразі створено близько 17 тисяч таких організацій, але існує проблема визнання їх юридичними особами в національних юрисдикціях.
• Застосування смарт-контрактів у метавсесвіті.
• Використання метавсесвіту та NFT для збереження екології, вирішення глобальних проблем людства. Наприклад, проєкт «Drops for Life» («Краплі життя»), запущений у метавсесвіті, надасть можливість людям з Африканського континенту отримати доступ до чистої питної води: гравці у метавсесвіті для отримання віртуальної води з криниці, оплачують до неї доступ, в подальшому цими коштами оплачується питна вода для людей у реальному світі.

Гучні судові справи: від Fortnite і Ліндсі Лохан – до “Ювентуса”

Як приклад сучасних системних проблем під час Дискусії WIPO були розглянуті декілька судових справ:

• порушення авторського права при створенні віртуальних островів у комп’ютерній грі Fortnite,
• незаконне використання образу акторки та співачки Ліндсі Лохан у комп’ютерній грі GTA V;
• художники татуювань проти розробників комп’ютерної гри, персонажі якої використовують татуювання;
• порушення прав на торговельну марку футбольного клубу Juventus при створенні NFT із зображенням футболіста в офіційній спортивній формі клубу.

Окремо був розглянутий досвід Весвітньої організації інтелектуальної власності щодо альтернативного врегулювання спорів, пов’язаних з метавсесвітом (зокрема, при використанні онлайн-ігор, NFT). Заявниками виступають онлайн-платформа, її користувачі, архітектори метавсесвіту. ВОІВ застосовує норми щодо альтернативного врегулювання спорів, передбачені статтею 17(9) Директиви ЄС № 2019/790 та статтею 21 Регламенту ЄС № 2022/65.

Національні проєкти навколо метавсесвіту

Також учасники заходу ознайомилися з національними проєктами, які стосуються метавсесвіту:

• досвід Індії: популярна віртуальна інфлюенсерка Kyra з більше ніж 200 млн. підписників в соцмережах;
• досвід Єгипту щодо збереження  культурних надбань в епоху технологій – віртуальне місто Metatut, яке знайомить з давньоєгипетською цивілізацією. Египетська національна стратегія у сфері інтелектуальної власності від 2022 року передбачає впровадження першого профільного проєкту у контексті метавсесвіту – створення цифрових проєктів з історією, архітектурою, культурним надбанням;
• національний проєкт Metanesia – віртуальна Індонезія;
• досвід Пакистану: ігрова платформа The Cloud City Metaverse .

Довідково:

На Дискусію WIPO з питань інтелектуальної власності та передових технологій цього року зареєструвалося більше 3 тис. учасників з 40 країн світу: представники національних IP відомств, навчальних закладів, організацій, що представляють інтереси музикантів, юристи, патентні повірені, фахівці у сфері ІТ.

Відеозапис Дискусії доступний на вебсайті ВОІВ.

Наступний раунд заплановано на 19-21 вересня 2023 року.