У тому вигляді, в якому зараз є токенізація, NFT не може бути новим інструментом у сфері менеджменту інтелектуальної власності, сформувати нові можливості для ринку та його учасників. Про це йшлося в доповіді заступника директора ІР офісу Владислава Білоцького на ІХ Міжнародному форумі з інтелектуальної власності.
Токенізація — це процес переведення прав на матеріальні цінності в токени, тобто створення цифрових аналогів реальних речей для підвищення захищеності даних об’єктів при їх обігу в сегменті онлайн-ринку. В результаті цієї процедури створюється унікальний числовий код кожного конкретного активу.
Кожна укладена угода виявляється у новому блоці ланцюга транзакцій. Розподілений публічний реєстр дозволяє покупцеві відстежувати історію операцій щодо об’єкта, який він купує. Ця інформація про цифровий актив одночасно зберігається на багатьох комп’ютерах по всьому світу, що унеможливлює зміну або видалення внесених даних. Таким чином, створюється надійний спосіб здійснення угоди з об’єктами або їх частинами у зв’язку з відкритістю та достовірністю інформації про них.
Коли йдеться про надання цифровому об’єкту мистецтва (або нематеріальної копії реального предмета) статусу оригінального екземпляра, використовується невзаємозамінні токени (Non-Fungible Token, NFT). Там фіксується сам об’єкт інтелектуальної власності у два способи: або безпосередньо у самому токені, або в метаданих токена за допомогою посилання на об’єкт.
Перший варіант значно дорожчий та майже не використовується, тому найбільш поширеним є другий варіант. І саме з ним виникають певні складнощі.
Доповідь заступника директора IP офісу Владислава Білоцького: «Токенізація об’єктів інтелектуальної власності — нюанси правового захисту» ⇓
Юридичні аспекти NFT
Оскільки саме по собі придбання NFT не передає прав на такий обєкт, так само як і не засвідчує, що права на передачу такого об’єкта є у творця NFT токену. Більш того, онлайн платформи на кшталт OpenSea прямо передбачають у своїх угодах з користувачем, що питання інтелектуальної власності врегульовуються сторонами такої угоди.
При створенні NFT токена суб’єкт може:
Саме собою створення (мінтинг) NFT токену не є способом реєстрації прав. Творець токена не має жодних прав щодо самого об’єкта авторського права лише з створення токена.
Треті особи, купуючи токени на маркетплейсах, також не набувають жодних прав на сам контент, якщо тільки сторони прямо не домовилися про інше у супутній документації.
Мінтинг NFT токена фіксує лише те, що певний анонімний обліковий запис упаковав набір метаданих в один із форматів NFT (ERC721, ERC98, ERC1155) і має до них доступ.
Якщо між творцем та покупцем NFT відсутній договір, виключні права не переходять до покупця разом із покупкою токена. Інші правила можуть бути встановлені в правилах платформ, але на сьогоднішній день типові умови найбільших платформ не містять таких норм.
Таким чином, платформи надають авторам NFT токенів право самим вибирати умови ліцензій у майбутніх версіях товару. Наприклад, умови ліцензій можуть прописувати в самих метаданих, а не в єдиних правилах для всіх. Це дає більше гнучкості творцям. Також серед ризиків виділяється анонімність.
NFT справді має дуже великий потенціал, однак використовувати його треба дуже обережно, враховуючи усі ризики.
Читайте також:
Коментарів немає