За підрахунками Sports Global Market Report, прибуток світової спортивної індустрії у 2024 році – пів трильйона доларів США. Цей прибуток в основному складають спонсорство, мерчандайзинг, медіаправа та продаж квитків. Що об’єднує усі ці аспекти? Інтелектуальна власність.
На цьому наголосив Дмитро Дорошенко, начальник відділу розвитку креативних секторів економіки Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/ІР офіс) під час конференції “Sport & Law. Win-Win Strategy”, організованої спільно видавництвом “Юридична практика” та Національним олімпійським комітетом України.
Представник ІР офісу долучився до сесії, яка була присвячена актуальним питанням медіа, спонсорства та реклами, які нині турбують українських спортсменів, та зазначив:
“Частка українського спорту в цьому глобальному економічному потоці спортивної індустрії перебуває на межі статистичної похибки. І це об’єктивно – в країні, яка воює 11 років, має нестабільну економіку і пережила пандемію, комерціалізувати інтелектуальну власність у спорті важко, адже комерціалізація породжується глядацьким інтересом. Але повністю ігнорувати аспект інтелектуальної власності означає взагалі відмовитися від комерціалізації спорту принаймні на найближчі роки”.
Дмитро Дорошенко
За словами Дмитра Дорошенка, отримання прибутку від інтелектуальної власності починається зі співпраці великих спортивних франшиз із національними патентними відомствами. Наприклад, клуб Національної баскетбольної асоціації (НБА) Golden State Warriors тільки в США зареєстрував 67 торговельних марок. При цьому НБА має 65 чинних реєстрацій в Україні, хоча це й не найбільший ринок для Асоціації.
“НБА піклується про реєстрацію всіх своїх торговельних марок. Водночас не кожен футбольний чи баскетбольний клуб в Україні зареєстрував свою ТМ. Таку ситуацію потрібно змінювати”, – переконаний начальник відділу розвитку креативних секторів економіки IP офісу.
Дмитро Дорошенко зазначив, що у спорті передусім комерціалізуються імена та особистості. Для прикладу він навів американського професійного баскетболіста Стефена Каррі, який, ставши визначною фігурою у спорті, зареєстрував як ТМ абревіатуру свого імені SC, стилізовану під номер 30, а також французького регбіста Себастьяна Шабаля, який став всесвітньо популярним лише завдяки одній вдалій фотографії з матчу проти Нової Зеландії.
“Принада інтелектуальної власності в спорті полягає в тому, що вона подекуди з’являється нізвідки. Себастьян Шабаль став зіркою не французького, а світового спорту після того матчу, і вже зовсім скоро, комерціалізуючи свій образ, він став найбагатшим спортсменом Франції. В житті спортсмена, навіть якщо це не представник футболу, може настати момент слави, який треба використати на повну – і саме інтелектуальна власність допоможе спортсмену в цьому”, – розповів представник ІР офісу.
Також він навів приклади, коли спортсмени використовували в об’єктах інтелектуальної власності свої помітні риси та зупинився на питанні комерціалізації іміджевих прав.
Дмитро Дорошенко нагадав, що права на об’єкти інтелектуальної власності у спорті можна зареєструвати в УКРНОІВІ. Спортивній індустрії, як наголосив він, релевантні не лише торговельні марки, а й промислові зразки (наприклад, форма футбольної команди) та навіть винаходи і корисні моделі (наприклад, пристрій, який вдосконалює тренажер для спортивних гімнастів).
Також представники спортивної індустрії України в ІР офісі можуть отримати консультації щодо реєстрації прав на об’єкти інтелектуальної власності і розпорядження ними.
Дмитро Дорошенко закликав спортсменів приділяти більше уваги інтелектуальній власності у контрактах, які вони підписують, а юристів у клубах та асоціаціях – закладати інтелектуальну власність у стратегії розвитку.
“Без подальшого розвитку інтелектуальної власності в українському спорті не буде й комерціалізації, а відтак і високих прибутків”, – переконаний фахівець IP офісу.
Фото: “Юридична практика”
Читайте також:
IP офіс розробив мануал для художників щодо авторського права в образотворчому мистецтві
Коментарів немає