27 квітня у межах Українського тижня інтелектуальної власності (IP WEEK 2026) відбувається фінал проєкту Lab2Market AgroTech – адаптованої підприємницької програми навчання, яка допомагає дослідникам, винахідникам та вченим отримати знання, необхідні для успішної комерціалізації результатів наукових досліджень у сфері аграрних технологій.
Відкрила захід модераторка – начальниця департаменту розвитку інновацій Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ / IP офіс) Ольга Кронда:
“Насправді для нас сьогодні знаковий день, тому що це вже четвертий сезон програми, яку ми проводимо. І зараз ми підсумовуємо два місяці наполегливої роботи команд науковців, інноваторів та підприємців з різних регіонів України, які працювали над комерціалізацією своїх розробок у галузі AgroTech”.
Ольга Кронда
Ольга Кронда подякувала учасникам за залученість та побажала продуктивного фіналу.
Заступник Міністра освіти і науки (МОН) України Денис Курбатов привітав фіналістів із проходженням до завершального етапу програми та наголосив, що для МОН Lab2Market AgroTech є частиною комплексної екосистеми підтримки інновацій, яка активно розбудовується.
Він зазначив, що для справжнього технологічного стрибка недостатньо лише ідеї – потрібна інфраструктура, дерегуляція та чіткі правила гри.
Денис Курбатов долучився до заходу онлайн
“Ми прагнемо, щоб бізнес перестав сприймати науку як щось відірване від життя, а побачив в ній свого головного партнера у створенні продуктів з високою доданою вартістю. А науковці мали знання і ресурси для того, щоб спробувати ефективніше вирішувати проблеми реального сектору економіки”, – зазначив Денис Курбатов.
Директорка УКРНОІВІ Олена Орлюк у вітальному слові наголосила, що завершення програми насправді відкриває новий етап для команд і їхніх розробок:
“Такі фінали – це фактично старт тих проєктів, які можуть далі впроваджуватися в бізнес, якщо до цього докладати зусилля”.
Олена Орлюк
Очільниця IP офісу акцентувала, що вибір AgroTech для цьогорічної програми дає можливість об’єднати проєкти та розробки, які раніше здавалися непоєднуваними. За її словами, у світі нематеріальні активи вже формують основну частку глобального ВВП, і переважно йдеться саме про інтелектуальну власність. У цьому процесі, переконана Олена Орлюк, Україна має всі шанси перемогти.
Вона зауважила, що попри війну українська наука та інновації не зупинилися, а навпаки – продемонстрували здатність створювати комерційно привабливі рішення. Це відбувається як у сфері національної безпеки й оборони, так і в інших галузях, зокрема в агросекторі.
Олена Орлюк наголосила на необхідності активного просування українських розробок на міжнародні ринки та формування їхньої реальної вартості через належний захист інтелектуальної власності:
“Одним із ключових завдань України є створення високої вартості власної інтелектуальної власності, адже ідеї не мають кордонів і можуть успішно експортуватися у світ. Водночас важливо, щоб вони були належним чином захищені та залишалися українським активом”.
У межах фіналу Lab2Market AgroTech відбулася дискусія на тему “Співпраця науки і бізнесу як драйвер розвитку агротехнологій”. Під час неї обговорили, як українські наукові розробки можуть виходити з лабораторій на ринок, залучати бізнес і ставати основою для інноваційних продуктів.
Модераторкою панелі виступила Ольга Кронда, начальниця департаменту розвитку інновацій УКРНОІВІ. Вона наголосила, що для України вкрай важливо, аби інноваційні розробки не залишалися лише на рівні ідей чи документів, а знаходили практичне застосування в економіці.
Панельна дискусія: виступ Оксани Бережної
До обговорення онлайн долучилася Оксана Бережна, генеральна директорка директорату інновацій та зв’язків науки з реальним сектором економіки Міністерства освіти і науки України. Вона розповіла про законодавчі, фінансові та інфраструктурні інструменти, які мають посилити взаємодію науки і бізнесу:
“Ми працюємо за кількома базовими напрямами. Передусім це законодавчі ініціативи – зокрема, законопроєкти щодо підтримки та розвитку інноваційної діяльності. Вони спрямовані на поєднання потенціалу науки і бізнесу та містять, зокрема, фінансові й інфраструктурні інструменти підтримки.
Ще один наш важливий напрям – оновлення законодавства про трансфер технологій. Наразі розроблено новий законопроєкт, який ми допрацьовуємо зі стейкхолдерами та плануємо винести на громадське обговорення.
Також важливими є фінансові інструменти. Ми готуємо запуск інструменту фінансування науково-технічних розробок на замовлення бізнесу. На цей рік передбачено бюджет 100 млн грн. Очікуємо до 10 проєктів із фінансуванням до 10 млн грн. кожен. Обов’язковою умовою є співфінансування з боку бізнесу.
Інший напрям – розвиток інфраструктури. Зокрема, мережа стартап-шкіл, інкубаторів і акселераторів, яка наразі завершує експериментальний етап і стає повноцінною мережею. Також створюються дослідницькі центри передового досвіду – сучасна високотехнологічна інфраструктура, яка забезпечуватиме проведення досліджень, малосерійне виробництво та можливість для бізнесу тестувати й впроваджувати нові рішення”.
Іларіон Томаров
Наступним слово мав Іларіон Томаров – партнер юридичної фірми “Василь Кісіль і Партнери”, керівник практики інтелектуальної власності. Він поділився практичними кейсами комерціалізації наукових розробок і пояснив, чому патентний захист є критичним для взаємодії науки та бізнесу:
“Патент гарантує ексклюзивність технології. Це монополія на технічне рішення, яке ви створили. Саме тому для технологічних розробок патент є одним із найсильніших інструментів захисту і масштабування.
Моя практична порада проста: не соромтеся підписувати NDA перед тим, як ділитися описом розробки. І не відкладайте роботу з патентними повіреними. Варто перевірити, чи ваша технологія може бути запатентована, а також провести Freedom to Operate-пошук, щоб зрозуміти, чи не порушує ваше рішення чужі права. Це важливо і для захисту розробки, і для довіри інвестора”.
Наталя Гребенник
Ще одна учасниця дискусії – Наталя Гребенник – керівниця Одеського центру трансферу знань та технологій, яка розповіла про практичні бар’єри між наукою і бізнесом та пояснила, як їх подоланню сприяє Український альянс трансферу технологій (UTTA):
“В Україні дуже багато сильних науковців і сильних ідей. Частина з них уже має оформлену інтелектуальну власність, але часто вони не знають, що з нею робити далі. Тож нам доводиться пояснювати, що заробляти на власних знаннях – це нормально.
Коли ми почали зводити науковців і бізнес, виявилося, що вони ніби говорять різними мовами, не чують одне одного. Тоді стало зрозуміло: потрібні “перекладачі” між науковою мовою і мовою бізнесу. Саме цю функцію і виконують центри трансферу технологій.
Ми створили платформу InnoHub, яка допомагає науковцю без бізнес-освіти швидко упакувати свою розробку у зрозумілий для бізнесу формат: не 200 сторінок звіту, а короткий документ із ціннісною пропозицією і поясненням, яку вигоду отримає бізнес.
Ідея Українського альянсу трансферу технологій виникла саме з практики. Ми побачили, що в різних центрах уже є багато рішень, досвіду і способів працювати з проблемами. Тому вирішили об’єднатися, обмінюватися практиками і долучатися до європейського досвіду. Не чекати, що хтось зробить систему за нас, а самим будувати середовище, у якому трансфер технологій працюватиме”.
Тетяна Булана
На завершення дискусії доцентка кафедри інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії НТУ “Дніпровська політехніка” Тетяна Булана поділилася досвідом побудови університетської інноваційної екосистеми та роботи зі студентськими розробками:
“Університет має працювати як відкрита інституція, яка не лише навчає, а й комерціалізує науку, показує бізнесу свою активність і формує довіру. Бізнес має бачити в університеті партнера, який може допомогти перевірити і розвинути інновацію. Для цього потрібна зрозуміла дорожня карта: куди звертатися, як генерувати ідею, де проводити дослідження і в який момент захищати права.
У нас уже є практика, коли університет допомагає захистити розробку, супроводити її і вивести разом зі студентом на комерціалізацію. Ідеальна історія для університету – коли студент приходить не просто з ідеєю, а вже з розробкою, дослідженням і розумінням цільової аудиторії. Завдання університету – не забрати цю ідею, а допомогти її захистити, посилити і довести до ринку.
Ми також бачимо, наскільки важливими є міжнародні можливості. Наші студенти проходять відбори на міжнародні програми, отримують досвід роботи в іноземних компаніях і доступ до глобальних екосистем. Але ключова ідея в тому, щоб такі студенти поверталися, створювали компанії в Україні, захищали свої ідеї і масштабували їх тут”.
Про те, які розробки перемогли в Lab2Market AgroTech, читайте найближчим часом на медіаресурсах УКРНОІВІ.
Довідково:
Lab2Market AgroTech – це адаптована підприємницька програма навчання, яка допомагає дослідникам, винахідникам та вченим отримати знання, необхідні для успішної комерціалізації результатів наукових досліджень у сфері аграрних технологій.
Програма Lab2Market AgroTech реалізується УКРНОІВІ за сприяння Міністерства освіти і науки України (МОН) та Українського фонду стартапів (УФС) у рамках проєкту Win-Win EDIH Ukraine та у межах Стратегії цифрового розвитку інновацій WINWIN.
Партнер – UNIT.City.
Міжнародний партнер – ISKRA.
Фото: Юрій Бєлах
Читайте також:
Інновації, що повертають у спорт: підсумки сесії SPORT & IP Forum про технології відновлення
Коментарів немає