ІР офіс долучився до роботи 12-го Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» і разом із спільнотою «Ілюстрактор» провів воркшоп з формування вартості книжкової ілюстрації та прав на неї.

 

Участь у воркшопі взяли начальник відділу розвитку креативних секторів економіки ІР офісу Дмитро Дорошенко та ілюстраторка, активістка спільноти «Ілюстрактор» Ольга Протасова.

 

Представник ІР офісу розповів, якими є майнові та особисті немайнові права ілюстраторів. Зокрема, мова йшла про аспекти розпорядження цими правами – майнові права можуть бути передані, а немайнові – залишаються з автором.

 

До майнових прав ілюстратора належать:

 

• право використовувати твір;
• право дозволяти і забороняти використання твору.

 

До особистих немайнових належать, зокрема:

 

• право вимагати визнання свого авторства;
• право забороняти під час будь-якого використання твору згадування свого імені;
• право обирати псевдонім;
• право вимагати збереження цілісності твору, протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору.

 

Під час воркшопу йшлося про те, що ілюстратор може отримати додаткові виплати за використання ілюстрації як у великих накладах книжок, так і при використанні їх у мерчендайзі – у разі, якщо обумовить ці умови в договорі з видавцем (замовником).

 

Якщо ілюстратора просять залишатися анонімом (замовник бажає залишити автора невідомим) – така умова не є неприйнятною, проте має тягнути за собою суттєве підвищення гонорару. За статистикою, за кордоном за анонімну роботу ілюстратор може попросити на 200-300% більше; в Україні – від 50% до 100%.

 

“Хоча за законом замовник має право вносити зміни у твір, це нормальний робочий процес, допустимі межі цих змін варто визначити одразу, аби не виявилося, що після цих змін автор не може впізнати власну роботу”, – зауважив Дмитро Дорошенко.

 

Спікер додав, що майнові права на твір, створений за замовленням, переходить до замовника з моменту створення твору у повному обсязі, якщо інше не передбачено договором замовлення, проте цим нюансом закону необхідно користуватися обом сторонам договору:

 

“Саме це «інше» й варто передбачити договором. Видавець не завжди потребуватиме повного обсягу прав на ваш твір – часто такі права просто «зависають» (наприклад, коли юридична особа видавця ліквідовується), в той час як ілюстратор все ще може дати твору нове життя”, – рекомендував Дмитро Дорошенко.

 

Спікер звернув увагу слухачів на істотні умови договору:

 

• строк, на який передаються майнові права автора,
• територія використання,
• способи використання твору.

 

При цьому, чим більший строк, більша територія і більше способів використання, – тим більший гонорар може вимагати ілюстратор.

 

Ольга Протасова та Дмитро Дорошенко.

 

Ольга Протасова наголосила на тому, що ілюстратор може вносити свої пропозиції до договору з видавцем чи замовником і закликала колег бути правосвідомими. За її словами, випадки, коли видавець пропонує для укладання договір, в який ілюстратор не може вносити зміни, – все ще трапляються, але вони є поодинокими. Сучасні (особливо молоді) видавництва дбають про юридичні тонкощі, про дотримання прав як авторів, так і ілюстраторів. Відтак часи, коли відносини між видавцем та ілюстратором були “грою в одні ворота”, відходять у минуле.

 

Серед іншого спікери обговорили складнощі формування ціни договору в контексті закону, авторську винагороду, а також відповіли на численні запитання присутніх.

 

Читати також:

 

Задача трьох тіл: ШІ, реклама та права інтелектуальної власності – представник IP офісу Дмитро Дорошенко долучився до фестивалю реклами Ukrainian Creative Stories

 

Про IP і Гаррі Поттера: IP офіс проводить просвітницькі заходи до Всесвітнього дня боротьби з підробками