Рекомендації для закладів культури щодо дотримання прав інтелектуальної власності при оцифруванні предметів музейного значення з інституційних колекцій – такий документ підготували фахівці ІР офісу для Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (МКСК). Ці Рекомендації допоможуть не тільки захистити права представників музейної спільноти та авторів, а й упорядкувати процес оцифрування культурної спадщини країни.
Під час презентації Рекомендацій Анастасія Бондар, заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, зауважила, що сьогодні створення цифрових копій музейних предметів є критичною необхідністю, оскільки це допоможе зберегти артефакти для майбутніх поколінь, а у випадку їх викрадення чи втрати — ідентифікувати та повернути цінності до України.
“Наше завдання — забезпечити правильний баланс між збереженням культурних надбань і дотриманням законодавства. Саме тому оцифрування має супроводжуватися ретельним юридичним оформленням прав інтелектуальної власності. Ми маємо не лише технічно виконувати цей процес, а й усвідомлювати його правову складову”, — зазначила Анастасія Бондар.
Заступниця Міністра наголосила, що розроблені Рекомендації допоможуть музейникам не лише уникнути юридичних помилок, а й максимально ефективно здійснювати весь процес оцифрування. А музеї та інші культурні установи мають завчасно укладати відповідні договори, належно захищати свої права і права працівників, які беруть участь в процесах оцифрування.
Представники ІР офісу та МКСК презентують Рекомендації для музеїв щодо дотримання ІР прав при оцифруванні предметів
Очільниця ІР офісу Олена Орлюк подякувала представниці міністерства за можливість тісної співпраці в розрізі впливу інтелектуальної власності на національну культуру, зазначивши:
“Оцифрування культурної спадщини має декілька завдань. З одного боку, це збереження того, що ми можемо втратити через війну. З іншого – можливість популяризації України у світі не лише завдяки героїчному спротиву російській агресії, а й завдяки нашій креативності, інноваціям та багатій культурі”.
За словами Олени Орлюк, з моменту свого створення ІР офіс працює над підтримкою креативних індустрій та культури:
“Проблеми інтелектуальної власності складні й комплексні. Працюючи з європейськими ринками, ми бачимо зовсім інший рівень підготовки, правосвідомості та юридичного забезпечення. Якщо українці зацікавлені в тому, щоб поширювати українську культуру за кордон, якщо ми відкриті для іноземних інвестицій, ми маємо забезпечити відповідні правила та унормування”.
Вона зазначила, що, розробляючи ці Рекомендації, ІР офіс прагнув прописати їх максимально доступно для кращого розуміння та застосування. Але, як зауважила очільниця ІР офісу, інтелектуальна власність – це та сфера, яка змінюється динамічно.
“Тому, якщо музейне середовище потребує додаткових роз’яснень щодо будь-яких аспектів інтелектуальної власності, – ми відкриті до співпраці та діалогу”, – запевнила Олена Орлюк.
Дмитро Дорошенко і Олена Орлюк
Дмитро Дорошенко, начальник відділу розвитку креативних секторів економіки ІР офісу, розповів про структуру та наповнення розробленого документа:
“Під час підготовки Рекомендацій одним із ключових завдань було зробити їх компактними, максимально комфортними та доступними для сприйняття. Крім того, Рекомендації проілюстровані гіпотетичними, абстрактними прикладами, в яких описані правові колізії, що можуть виникнути під час оцифрування музейних предметів”.
Дмитро Дорошенко зазначив, що в Рекомендаціях стисло і з акцентом на важливі моменти висвітлені такі питання:
Любов Майданик, заступниця директора ІР офісу, зазначила, що до Рекомендацій додаються зразки базових договорів щодо надання і передачі майнових авторських прав, які можуть стати в пригоді музеям України на різних етапах оцифрування:
“Ми додали ці зразки договорів, адже важливим є надання не тільки Рекомендацій, як дотримуватися прав інтелектуальної власності під час оцифрування, а й інструментів, за допомогою яких можна самостійно врегульовувати ті чи інші правові ситуації. Звісно, ці договори не є універсальними, бо кожна правова ситуація має свої особливості, але їх можна брати за основу”.
Любов Майданик також розповіла про особливості чотирьох договорів, зразки яких додаються до Рекомендацій:
Анастасія Бондар і Любов Майданик (праворуч)
У межах презентації спікери відповіли на запитання учасників заходу.
Відео заходу:
Читайте також:
Авторське право у видавничій справі: презентуємо новий мануал
Коментарів немає