Якою є перспектива права sui generis в Україні? Чи є інструменти штучного інтелекту частиною стратегічного планування для бізнесу? І що іноземні законодавці думають про правосуб’єктність штучного інтелекту? Ці питання були обговорені на панельній дискусії, організованій Асоціацією правників України (АПУ).
Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/ІР офіс) в обговоренні представляв начальник відділу розвитку креативних секторів економіки Дмитро Дорошенко.
Зокрема, він акцентував увагу на тому, що попри непоширеність застосування такого правового інструменту як право sui generis для об’єктів, згенерованих штучним інтелектом, є сектори креативних індустрій, для яких право особливого роду і охорона строком на 25 років будуть дійсно придатними:
“Мені шкода, що за три роки, що в Законі України «Про авторське право і суміжні права» існує sui generis для згенерованих об’єктів, його досі повноцінно не використовують – але ж є для чого використовувати. На сьогодні це найбільш придатний інструмент для рекламних агентств, для рекламодавців в цілому. Це оптимізація витрат, хоча, на жаль, вона дещо наступає на інтереси дизайнерів. Проте, з іншого боку, вже зараз ми маємо приклади вдалих рекламних роликів і постерів, згенерованих ШІ, які зрештою асоціюються з брендом і його репутацією. Відповідно, недопущення використання цих рекламних матеріалів іншою стороною дозволить зменшити репутаційні ризики для бренду”, – вважає фахівець IP офісу.
Дмитро Дорошенко
Те саме стосуватиметься і галузі книговидання, де згенеровані штучним інтелектом обкладинки і ілюстрації вже починають асоціюватися з тим чи іншим видавництвом. Відтак, ці зображення мають комерційну цінність і повинні бути захищеними.
Також Дмитро Дорошенко наголосив, що креатору більше не варто очікувати, що світ колись знову стане таким, як раніше:
“Автору потрібно адаптуватися і бути готовим до того, що в епоху штучного інтелекту він вже менш захищений. Всі це переживали: коли музика перейшла з фізичних носіїв на онлайн-платформи, подібні Spotify, обсяги роялті на одного автора знизилися в кілька разів. І все ж автори і виконавці пристосовуються.
Письменникам і художникам теж потрібно змінюватися. Що називається, не можеш боротися – очолюй. Використовуйте інструменти ШІ собі на користь і йдіть в ногу з віяннями часу. Оскільки найближчим часом не варто очікувати на розробку конвенції, яка передбачала б виплати і компенсації авторам за використання їх творів нейромережею. А якщо такі компенсації і будуть передбачені – як ви їх собі уявляєте? Це буде дріб’язок. Тож краще навчитися жити з ШІ вже сьогодні”.
Презентація Дмитра Дорошенка – за посиланням:
Представник ІР офісу наголосив, що, хоча на згенерований об’єкт не можна отримати авторське свідоцтво, офіс вже має практику реєстрації творів, які містять елементи ШІ:
“Ми заохочуємо заявника бути чесним при подачі заявки на отримання авторського свідоцтва. Якщо ілюстрації до твору були згенеровані, прямо написати про це в заяві – і отримати охоронний документ на текст. Ми проводимо бесіди із заявниками на цю тему, і мені приємно констатувати, що заявники відгукуються. Останнім часом ми майже не бачимо спроб зареєструвати повністю згенерований об’єкт як власний твір”.
Відеозапис дискусії можна переглянути на ютуб-каналі АПУ:
Також у дискусії взяли участь:
Промодерували зустріч адвокатки Юлія Кольченко і Вероніка Мильцева.
Фото: Асоціація правників України.
Читати також:
В Україні вперше зареєстровано авторське право на твори, до яких включені зображення, згенеровані ШІ
Відеопроєкт IP Train: лекції про інтелектуальну власність від української IP Academy (№1 – штучний інтелект)
Коментарів немає