Закінчилась робота країн-членів ВОІВ в межах засідання 31-ї сесії Комітету з розвитку та інтелектуальної власності (CDIP).

 

Учасники засідання розглянули робочі програми з імплементації прийнятих рекомендацій Порядку денного в сфері розвитку, зокрема звітів щодо прогресу реалізації проєктів:

 

• Філіппін – “Співпраця у сфері ІВ та інновацій як основа для трансферу технологій та виведення наукових розробок на ринок”;
• Індії – “Інтелектуальна власність та розкриття потенціалу несільськогосподарського сектору географічних зазначень для розширення можливостей місцевих громад та збереження або відродження місцевих мистецтв і традицій”;
• Бразилії – “Розповсюдження контенту в цифровому середовищі”.

 

У свою чергу українська делегація, яку очолив Перший заступник директора ІР офісу Богдан Падучак, зосередилась на збереженні актуальності питання впливу агресивної війни росії проти України серед усіх пунктів теперішнього та майбутнього порядку денного роботи Комітету.

 

Підготовка до Міжнародної конференції з інтелектуальної власності та розвитку

 

Під час 29-ї сесії CDIP вирішив скликати три послідовні Міжнародні конференції з ІВ та розвитку, починаючи з 2025 року. Організація таких конференцій є сталою практикою ВОІВ, під час яких консолідуються знання та досвід стейкхолдерів з усього світу. Такі заходи стали платформою для формування спільного розуміння щодо актуальних питань сфери ІВ, вироблення стратегій максимального використання переваг глобальної системи ІВ та залучення зусиль міжнародних інституцій для подолання глобальних викликів.

 

Едвард Кваква, Помічник Генерального директора ВОІВ

 

Предметом активної дискусії під час 31-ї сесії CDIP стало обговорення запропонованих підтем для наступної Міжнародної конференції з інтелектуальної власності та розвитку у 2025 році. Українська делегація підтримала, зокрема, такі теми:

 

• Пропозиції країн-членів групи В: “Вертикальний технологічний трансфер для закладів вищої освіти та промисловості”, “Освіта та навчання у сфері ІВ у школах та університетах, підвищення обізнаності дітей та молоді про права ІВ”, “ІВ та фінансування для МСП”;

 

Делегація України підтримала пропозиції Групи В, зокрема стосовно підвищення обізнаності дітей та молоді щодо прав ІВ, адже ця тема корелюється зі змістом заяви української делегації під час попереднього засідання Комітету. На цьому у своїй заяві акцентував Перший заступник директора IP офісу Богдан Падучак:

 

“Україна має нагальну потребу у зміцненні інноваційного потенціалу, зосереджуючи увагу на розширенні участі молоді в національній інноваційній системі, підтримуючи її у більш ефективному використанні системи ІВ для захисту та комерціалізації своїх прав інтелектуальної власності. За підтримки ВОІВ наша національна Академія ІВ вже активно працює з молодим поколінням – від школярів початкових класів до студентів університетів. Ми вважаємо, що надзвичайно важливо розвивати культуру та знання ІВ з самого дитинства”.

 

Богдан Падучак, Перший заступник директора IP Офісу

Фото: WIPO

 

• “ІВ та креативні уми – розуміння майбутнього творчості через ІВ”, запропонованої делегацією Польщі;

 

• “ІВ та інновації в умовах стихійних лих”, “ІВ та освіта” та “ІВ у цифровому світі”, запропонованих делегацією Словенії;

 

Українська делегація наголосила, що тема стосовно ІВ та інновацій в умовах стихійних лих “представляє особливий інтерес для України, яка нещодавно постраждала від воєнного злочину екоциду через підрив росією Каховської гідроелектростанції, внаслідок чого навколишньому середовищу України завдано збитків на суму 14 мільярдів доларів США. 495 000 гектарів, включаючи 10 національних природних парків, 8 заповідників, 2 біосферні заповідники, залишаються під російською окупацією. Майже третина українських лісів пошкоджена. Постраждали 600 видів тварин, а 80 видів тварин перебувають на межі зникнення. Заохочення інновацій через систему ІВ для вирішення таких проблем не лише сприяє розвитку інноваційної інфраструктури, а й безпосередньо допомагає рятувати людські життя”.

 

• “Роль ІВ у стимулюванні інновацій з використанням ШІ для сталого розвитку”, запропонованих делегацією Великої Британії;

 

Під час розгляду цієї підтеми, делегація України поділилась національними напрацюваннями.

 

“Нещодавно уряд України презентував дорожню карту законодавчого врегулювання сфери штучного інтелекту в Україні, яка буде реалізована у два етапи, щонайменше до 2027 року. З новою редакцією Закону про авторське право, яка набула чинності на початку цього року, ми також охопили питання прав на неоригінальні об’єкти, згенеровані комп’ютерними програмами, в тому числі штучним інтелектом. Такі твори тепер можуть охоронятися правом особливо роду “sui generis”, – зазначив Богдан Падучак.

 

За результатами обговорення було обрано пропозицію Африканської групи – “Роль інтелектуальної власності та інновацій у вирішенні глобальних проблем охорони здоров’я: сприяння передачі технологій та співробітництву”.

 

Майбутні проєкти розвитку CDIP ВОІВ

 

Також було визначено теми для наступних сесій роботи CDIP в межах пункту порядку денного “Інтелектуальна власність та розвиток”, зокрема:

 

• “Розбудова потенціалу університетів у сфері управління та комерціалізації інтелектуальної власності: передача інтелектуальної власності та технологій”, запропонована Африканською групою на тридцять третю сесію CDIP (грудень 2024 року);

 

• “Вплив штучного інтелекту на інтелектуальну власність та розвиток”, запропонована Бразилією та Великою Британією;

 

• “Інтелектуальна власність та судова система: розбудова потенціалу та експертиза”, запропонована Групою B на тридцять четверту сесію CDIP (квітень 2025 року).

 

Остання тема є особливо актуальною та нагальною для України з огляду на процес гармонізації національного нормативно-правового поля до норм ЄС acquis та сфери ІР судочинства.

 

Богдан Падучак у своїй заяві наголосив:

 

“Україна активно розвиває систему захисту прав інтелектуальної власності, зокрема, готуючись до запуску Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Наша прихильність до обміну передовим досвідом та розбудови потенціалу у сфері ІВ та судової системи підкреслює нашу відданість забезпеченню стійкості активів ІВ для економічного розвитку. 14 листопада 2023 року ВОІВ підписала два Меморандуми про взаєморозуміння з українським Верховним Судом. Метою цих Меморандумів є сприяння співробітництву та спільній діяльності, включаючи розробку цільових програм розбудови потенціалу судової системи України та поширення провідних українських судових рішень у сфері ІВ через базу даних ВОІВ “Lex-Judgments”. 

 

Інтелектуальна власність як інструмент протидії змінам клімату та досягненню вуглецевої нейтральності

 

Увага міжнародної ІР спільноти була зосереджена на ролі ІВ в контексті боротьби з кліматичними змінами, збалансованого підходу у використанні природних ресурсів та нових технологій. У зв’язку з цим українська делегація наголосила на незворотних руйнівних наслідках війни для екосистеми та її сталості.

 

“Україна – країна екологічної розкоші: тут зосереджено 35% біорізноманіття Європи. Але зараз російська агресія проти України вже завдала понад 55,6 мільярдів євро екологічних збитків, а також зафіксовано 252 випадки екологічних воєнних злочинів. Україна є однією з найбільш замінованих країн світу, близько третини її території залишається потенційно небезпечною через російські міни та боєприпаси, що не вибухнули. За оцінками Світового банку, повний комплекс робіт з гуманітарного розмінування коштуватиме 37,4 мільярда доларів США, але використання нових технологій може значно зменшити ці витрати”, – наголосили представники української делегації.

 

Значну частину обговорення секретаріат ВОІВ приділив платформі WIPO Green та цифровим інструментам стимулювання зелених інновацій.

 

 

Українська делегація закликала держави-члени ВОІВ врахувати вплив на довкілля війни, однозначно засудити агресивну війну росії та порушення нею міжнародного права, в тому числі Статуту ООН, найрішучішим чином.

 

Читайте також:

 

росія не має права надалі впливати на міжнародний порядок денний, – заява України у ВОІВ

 

Щорічний звіт ВОІВ: головні тенденції розвитку інтелектуальної власності у світі