Підходи щодо регулювання відкритої науки в Україні, актуальні виклики, які стоять перед відкритою наукою та можливі шляхи їх подолання; права автора на вторинну публікацію, розподіл майнових авторських прав на службовий науковий твір, регулювання похідних наукових творів.

 

Ці та інші питання були висвітлені під час круглого столу, присвяченого темі розвитку і впровадження відкритої науки в Україні та її звʼязку з авторським правом, який відбувся в Українському національному офісі інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс) у змішаному форматі.

 

Від УКРНОІВІ до заходу долучилися:

 

• Олена Орлюк, директорка;

 

•  Любов Майданик, заступниця директора.

 

Також участь в обговоренні взяли, зокрема:

 

• Олександр Дорошенко, директор НДІ інтелектуальної власності НАПрН України;

 

• Анна Штефан, завідувачка відділу авторського права та суміжних прав НДІ інтелектуальної власності НАПрН України;

 

• Наталія Міроненко, член-кореспондент НАПрН України, професорка;

 

• Юрій Капіца, директор Центру досліджень інтелектуальної власності та трансферу технологій НАН України;

 

• Анатолій Кодинець, завідувач кафедри інтелектуальної власності та інформаційного права ННІП КНУ імені Тараса Шевченка, професор;

 

• Костянтин Зеров, асистент кафедри інтелектуальної власності та інформаційного права ННІП КНУ імені Тараса Шевченка, адвокат;

 

• Ірина Кучма, менеджерка програми “Відкритий доступ. Електронна інформація для бібліотек” (EIFL, Литва);

 

• Богдан Карнаух, доцент кафедри цивільного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого;

 

• Олександр Березко, доцент кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності Інституту гуманітарних та соціальних наук НУ “Львівська політехніка”;

 

• Олена Тверезенко, завідувачка відділу промислової власності і комерціалізації ОІВ НДІ інтелектуальної власності НАПрН України, к.ю.н., патентна повірена;

 

• Андрій Омельченко, перший проректор КНЕУ, професор.

 

    

 

    

 

У фокусі дискусії

 

Одна з тем, яка була в центрі обговорення, – співвідношення відкритої науки та вільного поширення будь-якої інформації щодо наукових результатів. Окремі учасники наголосили, що відкрита наука – це комплексний інститут, проте вона не передбачає загальний доступ до будь-яких даних без жодних обмежень. Зокрема, доцільним, і особливо актуальним у період збройної агресії рф проти України, може бути обмеження інформації, яка має важливе значення для оборони і безпеки держави.

 

Учасники заходу також торкнулися питання застосування ліцензій Creative Commons для вільного поширення результатів наукових робіт, щодо якого одностайна думка фахівців в частині конкретного виду ліцензії ще не сформована. Крім цього, необхідним є врахування специфіки категорії “похідного твору” у сфері науки та у сфері авторського права.

 

Досвід ЄС та України

 

Окремо було приділено увагу європейському досвіду. Так, в країнах ЄС відсутній єдиний підхід щодо національного правового регулювання відкритої науки. У звʼязку з цим наразі ведуться обговорення щодо уніфікації в ЄС прав автора щодо рукопису наукової статті. У разі прийняття відповідного акту ЄС, він буде імплементований у вітчизняне законодавство відповідно до зобовʼязань України у сфері євроінтеграції.

 

Водночас акцентовано на відмінності між практикою та умовами формування необхідності в доступі до даних наукових досліджень: введення положень щодо додаткових прав автора надавати загальний доступ до рукопису статті після рецензування прийнятої до публікації у законодавстві окремих держав-членів ЄС було повʼязано з відсутністю можливості надавати відкритий доступ до опублікованої версії статті відповідно до політик приватних видавництв в державах-членах Союзу. В Україні зазначена проблема відсутня, адже практика відкритого доступу до наукових статей фахових наукових журналів існує вже понад 15 років.

 

Під час круглого столу висловлювалися думки про те, що система винятків і обмежень, які існують у сфері авторського права, дозволяє вільне використання результатів наукових досліджень у визначених законом випадках, і потреба у запровадженні права автора на вторинну публікацію відсутня.

 

Разом з тим спільною для всіх учасників круглого столу є однозначна думка про необхідність роботи на користь створення найбільш сприятливих умов розвитку науки в Україні з урахуванням міжнародного та європейського досвіду, в тому числі й у частині подальшого впровадження принципів відкритої науки.

 

Читайте також:

 

Охорона авторського права і суміжних прав в умовах новітніх викликів: представники УКРНОІВІ взяли участь у Постійному комітеті ВОІВ

 

Наука в креативних індустріях: фахівці ІР офісу провели два заходи для наукової спільноти (презентації)