До Всесвітнього дня інтелектуальної власності (26 квітня), який цьогоріч присвячений спорту, розповідаємо про “спортивну IP”, яка творить рекорди на аренах та у надприбутках.
У часи, коли світ дедалі більше поляризується, спорт залишається однією з небагатьох універсальних мов, яка об’єднує. Достатньо одного гола, фінішу, кидка чи стрибка, аби мільйони людей у різних куточках планети відчули цілий спектр емоцій. Щоб розділити радість перемоги чи гіркоту поразки, не потрібні слова, тож спортивне ком’юніті гуртує дуже різних людей – за віком, статтю, мовою, культурою, досвідом.
А ще спорт – неймовірно потужна економічна галузь із оборотом понад $300 млрд на рік. І значна частина цих коштів генерується завдяки інтелектуальній власності. Саме тому в 2026-му ВОІВ присвятила World IP Day темі спорту, а УКРНОІВІ організовує Український тиждень інтелектуальної власності (IP WEEK 2026): “IP і спорт: створюй, захищай, перемагай”.
Тож сьогодні у рубриці Винахідливі.UA розповідаємо про оригінальні українські спортивні бренди, винаходи, промислові зразки, торговельні марки та інші IP об’єкти.
Короткий огляд – у картках (гортайте слайдер):
Детальніше про спортивну інтелектуальну власність, створену українцями, – у статті нижче.
Перемоги у спорті народжуються задовго до змагань – під час тренувань, відбору, відновлення й технічного вдосконалення. За даними МОК, атлети елітного рівня тренуються приблизно 6-7 годин щодня, маючи заледве один вихідний на тиждень. Тому не дивно, що серед сучасних спортивних винаходів – велика кількість рішень, спрямованих саме на системну підготовку спортсмена.
Часто інновації в спорті працюють на межі відразу кількох сфер: механіки, ергономіки, фізіології та навіть гейміфікації. У Спеціальній інформаційній системі (СІС) маємо чимало цікавого від українських винахідників.
Наприклад, ось цей ігровий тренажерний комплекс, який є водночас і класичним тренажером, і повноцінною платформою для змагань.
Він перетворює тренування на гру: ви не просто крутите педалі чи біжите – ви проходите дистанцію, змагаєтесь із суперниками в реальному часі або з віртуальними опонентами, бачите трасу, темп і результат.
Фактично це симулятор спортивного досвіду, де навантаження, швидкість і навіть складність маршруту підлаштовуються під дії спортсмена. А датчики контролюють стан організму, щоб тренування залишалося не лише ефективним, а й безпечним.
А як вам ось цей електромеханічний тренажер, що працює не за рахунок ваги чи пружин, а завдяки керованому електромагнітному зусиллю?
Його “серце” – лінійний електродвигун із постійними магнітами, який дозволяє точно задавати й змінювати навантаження під час виконання вправ. Тобто опір формується не статично, а динамічно – відповідно до завдання тренування або рівня підготовки спортсмена.
Активний елемент тренажера можна повертати у вертикальній і горизонтальній площинах, а також змінювати його висоту. Це означає, що один пристрій дає змогу відпрацьовувати різні рухи, варіювати кути навантаження і залучати різні групи м’язів – від базових вправ до більш спеціалізованих.
Фактично це інструмент для суперточного налаштування тренування, яке потрібне для досягнення конкретного результату.
У великому спорті результат рідко залежить лише від чогось одного. Найчастіше його визначають нюанси, які глядач навіть не помічає: точність руху, стабільність удару, контроль навантаження, зручність хвату.
Наприклад, у професійному тенісі давно використовують машини для подачі м’ячів, але останнім часом їхній розвиток вийшов на новий рівень. Сучасні тренажери дозволяють точно налаштовувати швидкість, обертання, кут і частоту подачі, а також відтворювати різні ігрові сценарії – від базових вправ до складних комбінацій, максимально наближених до реального матчу.
Це не про революційні прориви, а про еволюційний розвиток. І саме так працюють корисні моделі. У системі УКРНОІВІ бачимо чимало таких прикладів у найрізноманітніших видах спорту:
А ще корисні моделі – це не тільки про те, як навчити, а і як визначити можливості, спрогнозувати шанси та оцінити успіхи спортсменів. Наприклад:
“Поле рівне, м’яч круглий” – пам’ятаєте цей відомий футбольний вираз? Його люблять вживати, щоб підкреслити рівність шансів перед початком матчу. Та не все так просто. Дизайн звичайнісінького м’яча – настільки цікава річ, що його вивчали навіть у НАСА!
Науковці тестували офіційні м’ячі чемпіонатів світу в аеродинамічній трубі. Зокрема, їх цікавив ефект, який так ненавидять воротарі: коли м’яч різко змінює свою траєкторію вже у польоті. З’ясувалося, що це відбувається тоді, коли м’яч летить майже без обертання: у такому випадку його шви по-різному спрямовують повітряні потоки, а позаду постійно зміщується зона пониженого тиску.
Тож навіть незначні зміни у формі, текстурі чи конструкції м’яча здатні змінювати гру. Саме тому дизайн м’яча – це про результат. Але, звісно, і про естетику теж, як бачимо із промислових зразків, зареєстрованих у нашій системі.
Ця логіка працює не лише з м’ячами, а й з екіпіруванням. У сучасному спорті результат часто вирішують буквально міліметри: товщина шва, щільність тканини, крій футболки. Те, як костюм “сідає” на тіло, як він відводить вологу, зменшує опір повітря або не обмежує рух – усе це безпосередньо впливає на швидкість, витривалість і точність.
Тож комбінезони, кросівки, куртки та комплекти форми проєктуються так само уважно, як і спортивні снаряди: щоб зменшити втрати енергії, підвищити контроль рухів і забезпечити комфорт під навантаженням.
Глобальний ринок спортивного мерчу у 2025 році сягнув майже $37 млрд і продовжує зростання разом із популярністю турнірів, клубів, ліг і зірок. Спорт – це про емоції та відчуття приналежності, а футболки, худі, кепки, аксесуари із лого улюбленої команди – про можливість цю приналежність отримати і підтвердити.
Саме тут ключову роль відіграють торговельні марки. Логотип, назва клубу, кольори, айдентика – це не просто візуальні рішення, а захищені IP активи, які дозволяють масштабувати бренд у мільйони продуктів: від ігрової форми до сувенірів.
Ба більше, самі спортсмени теж є брендами. Їхні імена, підписи, навіть жести перетворюються на торговельні марки, які приносять доходи від рекламних контрактів, колаборацій і власних ліній продукції – інколи більші, ніж їхні спортивні гонорари.
Тож немає сумнівів, що серед найвідоміших українських спортивних ТМ є і ваші улюблені команди, і улюблені турніри, і улюблені атлети:
Сучасний спорт – це ще й масштабна медіаіндустрія. І в її основі – авторське право та суміжні права, зокрема права організацій мовлення. Саме вони дозволяють продавати трансляції спортивних подій. За оцінками аналітиків, глобальний ринок спортивних медіаправ уже перевищує $60 млрд і продовжує зростати.
Телевізійні та цифрові платформи платять величезні суми за ексклюзивні права на показ подій. Для багатьох ліг і федерацій це найбільше джерело доходу – вигідніше, ніж квитки чи спонсорство.
Але, звісно, трансляції – лише верхівка айсберга. Бо авторське право в спорті – це ціла екосистема контенту:
Довідково:
#Винахідливі.UA – проєкт Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс), який демонструє, що інтелектуальна власність так чи інакше криється в усьому, що нас оточує і чим ми користуємося щодня.
Ми розповідаємо про зареєстровані у Спеціальній інформаційній системі (СІС) УКРНОІВІ об’єкти, аби ви могли отримати суперздібність – бачити IP у кожній речі та дізнатися про важливість реєстрації інтелектуальної власності.
Коментарів немає