Які питання авторського права і суміжних прав можуть виникати під час підготовки та проведення Євробачення? Якими є контрактні умови Національного відбору та участі у самому конкурсі? А що з правами на ІР контент, плагіатом та іншими проблемами використання авторського контенту?

Ці питання були у фокусі онлайн-заходу комітету Асоціації правників України (АПУ) з інтелектуальної власності на тему “Авторські права у світі Євробачення”, який відбувся 14 травня 2024 року. Модерувала захід Юлія Кольченко, членкиня Ради Комітету АПУ з інтелектуальної власності.

ІР офіс (УКРНОІВІ) на заході представив Олексій Арданов, заступник начальника департаменту – начальник відділу авторського права і суміжних прав департаменту розвитку сфери авторського права і суміжних прав.

Під час виступу він окреслив питання авторського права і суміжних прав, які можуть виникати на різних етапах підготовки та проведення пісенного конкурсу Євробачення:

“При підготовці виступу учасники створюють музичний твір з текстом, що охороняється авторським правом і не може бути похідним від іншого твору. Також під час виступу можуть використовуватися фонограми (семпли), відеограми (для оформлення виступу), твори візуальних мистецтв (наприклад, фотографії, картини, твори художного дизайну, скульптури). Окремої уваги заслуговують хореографічні твори – виконання яких є важливим елементом виступу. Виконання хореографічних та музичних творів також є об’єктами суміжних прав”.

Також Олексій Арданов зазначив, що правила участі в конкурсі встановлюють Європейська мовна спілка (ЄМС) та НСТУ як уповноважений ЄМС організатор проведення в Україні національного етапу відбору на Євробачення. Згідно з цими правилами учасники конкурсу надають організаторам невиключні майнові права на використання об’єктів авторського права і суміжних прав різними способами (публічне виконання – на сцені в телестудії, публічне сповіщення – на радіо і телебаченні, інтерактивне надання доступу – на відеохостингах та в соціальних мережах).

Крім того, фахівець з авторського права зазначив, що ЄМС наголошує на тому, що організації колективного управління (ОКУ) уповноважені збирати в країнах-учасницях Євробачення роялті за використання творів, виконань і фонограм, зокрема під час їх публічного сповіщення (використання на радіо і телебаченні). В умовах воєнного стану, коли відсутні акредитовані організації колективного управління (ОКУ) у відповідних сферах, у музичних правовласників існує можливість отримувати роялті в межах добровільного колективного управління, коли правовласники надають в управління відповідні майнові права конкретній ОКУ.

Також Олексій Арданов зауважив, що до українського ІР офісу часом звертаються заявники з повідомленням про те, що їх авторські права на музичні твори були порушені учасниками Євробачення.

“Оскільки УКРНОІВІ не має повноважень кваліфікувати конкретні дії як плагіат чи інше порушення авторського права, то у відповідь заявникам надає роз’яснення щодо майнових та немайнових прав, видів порушень цих прав, передбачених законодавством, а також повідомляє про можливість вирішити спірне питання в суді”, – роз’яснив спікер.

Оксана Духовна, адвокатка, юристка з авторського права виступила з презентацією, присвяченою питанням плагіату в контексті Євробачення. Доповідачка навела приклади з прецедентної практики зарубіжних країн про обсяги використання музичного твору, які дозволяють стверджувати про факт плагіату, а також зазначила, що в Україні наразі бракує експертів саме щодо музичної сфери, наявність яких є важливим фактором для правильної кваліфікації плагіату під час вирішення спорів щодо порушення авторського права.

Інші учасники дискусії, юрист з авторського права Дмитро Гузій та директор Brynza Music Володимир Гурський, також вказали на важливість ОКУ для збору і обміну між країнами роялті за використання музики. Зокрема, наголошувалося на тому, що наявність музичних творів у базах даних міжнародної асоціації CISAC дозволяє ОКУ, що є членами CISAC, ефективно перерозподіляти одна одній роялті за використання музики в різних країнах.

Дмитро Гузій розповів про роль національного суспільного мовника (НСТУ) в просуванні музичного контенту українських митців з дотриманням авторського права.

Дмитро Отакот, маркетолог, виконавець, автор пісень, музичний оглядач, під час заходу навів приклади проблем авторського права і суміжних прав, що виникають при просуванні українського музичного контенту на міжнародних онлайн-стрімінгах та розповів про ліцензії, які пропонуються цими сервісами для ліцензування кавер-версій популярних пісень.

Володимир Гурський при цьому наголосив, що в Україні серед музикантів ще бракує правової культури, зокрема непоодинокими є випадки створення кавер-версій без дозволу правовласників.

Також учасники дискусії обговорили аналогічну проблему, яка виникає при використанні музичних семплів без дозволу правовласників. З точки зору права музичний семпл є частиною фонограми, у якій може також бути зафіксований фрагмент виконання, музичного твору. Крім того, обговорювалися аспекти використання фольклору.

Читайте також:

Про IP в картках: що таке монетизація контенту і як українці дають росії гроші на війну проти себе

Як захистити українську інтелектуальну власність від рф: кейс пісні Христини Соловій