2 вересня 2025 року у Києві відбувся X Міжнародний форум із захисту бізнесу, організований газетою “Юридична практика”.

Учасники сесії “Захист власності” обговорили актуальні виклики у сфері земельних спорів, протидії рейдерству, вплив практики ЄСПЛ на українські суди та питання кримінально-правового захисту бізнесу.

До дискусії долучилися суддя Верховного Суду, представники Офісу протидії рейдерству, юридичних фірм, а також Наталія Макарова, заступниця начальника департаменту захисту прав інтелектуальної власності Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс). Вона зосередилася на алгоритмах належного захисту інтелектуальної власності як бізнес-активу.

Алгоритм захисту: від інвентаризації до охоронних документів

Насамперед, за словами Наталії Макарової, бізнесу варто провести інвентаризацію своїх активів і визначити:

• які об’єкти інтелектуальної власності підлягають реєстрації,

• а які доцільніше зберігати як trade secret (комерційну таємницю).

Наступний крок – перевірка внутрішньої та зовнішньої договірної бази: договорів про нерозголошення (NDA), угод із контрагентами, ліцензійних обмежень, політики доступу до інформації, медіаційні застереження. Після цього – реєстрація об’єктів права інтелектуальної власності та отримання охоронних документів.

“Підхід має бути ґрунтовним: чим ширше коло охоронних документів, тим сильніше позиції бізнесу”, – наголосила представниця IP офісу, зазначивши: Інтелектуальна власність – це не абстракція, а реальний бізнес-актив. За різними оцінками, до 80% фактичної вартості компанії становлять саме нематеріальні активи”.

Наталія Макарова також зауважила, що УКРНОІВІ за останні три роки зробив великий крок щодо відкритості й допомоги бізнесу – від реєстрації до захисту прав.

Наталія Макарова

За словами фахівчині IP офісу, підхід до захисту залежить від конкретного об’єкта. Наприклад, якщо йдеться про об’єкти авторського права (твори, комп’ютерні програми) – то в Україні така реєстрація не є обов’язковою. Але реєстрація авторського права значно спрощує процес доказування у разі виникнення спору. Що стосується об’єктів промислової власності (торговельні марки, промислові зразки, винаходи, корисні моделі) – то правова охорона виникає саме після державної реєстрації.

Спікерка наголосила, що на практиці, коли бізнес інвестує у створення продукту, а його копіюють конкуренти, саме охоронний документ є одним із основних аргументів для відновлення справедливості.

Суд – не перший крок

Наталія Макарова застерегла: суд має бути останньою інстанцією. Чому? Бо процес може тривати 7–9 років, проходити кілька інстанцій і судових кіл, супроводжуватися численними експертизами, які часто суперечать одна одній. За цей час вартість активу може суттєво знизитися.

Тому вона рекомендує:

• використовувати самозахист (фіксація порушень, збір доказів),

• звертатися до альтернативних механізмів – наприклад, медіації.

“На базі ІР офісу працює Центр медіації та посередництва, де сторони можуть вирішили спір за 10–15 годин, тоді як суд тягнувся б роками”, – наголосила вона.