На заході Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) з презентацією основних рекомендацій щодо використання ШІ виступив начальник відділу розвитку креативних секторів економіки IP офісу Дмитро Дорошенко.

 

Під час тренінгу “Авторське право для медіа: практичні поради та алгоритми захисту” обговорили такі основні питання:

 

• Як використовувати інструменти штучного інтелекту та не порушити авторські права?

 

• Як створювати контент та не порушити авторські права?

 

• Хто є автором інтерв’ю та чи потрібно отримувати погодження?

 

• Як не порушити авторські права в соцмережах?

 

• Як захистити свої порушені авторські права?

 

• Останні тенденції авторського права для медіа.

 

Також на заході презентували “Путівник з авторського права для творців контенту” від ЦЕДЕМ. Він створений для медіа, громадських організацій та всіх творців контенту, чия робота пов’язана зі створенням освітнього та інформаційного матеріалу на сайтах, в соціальних мережах, на онлайн-платформах тощо.

 

Спікерами на тренінгу виступили:

 

• Дмитро Дорошенко, начальник відділу розвитку креативних секторів економіки IP офісу

 

• Олена Спесивцева, юристка з авторського права та медійного права напряму “Незалежні медіа” ЦЕДЕМ.

 

Зокрема, Дмитро Дорошенко виступив з презентацією, у якій озвучив основні рекомендації щодо використання штучного інтелекту на основі даних Мінцифри.

 

Тож, у роботі зі штучним інтелектом представникам медіа необхідно:

 

• маркувати контент, згенерований ШІ;

 

• перевіряти контент на автентичність (чи є він людським творінням);

 

• ретельно підходити до питання доцільності використання ШІ в кожному окремому випадку;

 

• дотримуватися прав автора при генеруванні контенту;

 

• перевіряти, кожен згенерований ШІ об’єкт.

 

З презентацією Дмитра Дорошенка можна ознайомитись за посиланням:

 

 

“Генеруючи будь-які об’єкти (зображення, текст, відео, музику), штучний інтелект використовує вже існуючі об’єкти авторського права. Як правило, розробники генераторів не мають попереднього дозволу від авторів на таке використання. Добре, якщо нейромережа оперує творами, які перейшли в суспільне надбання, творами, розміщеними в мережі під ліцензією Creative Commons, або ж творами з бібліотек розробника. В іншому випадку – ШІ може “підставити” користувача”, – пояснив зв’язок штучного інтелекту та авторського права Дмитро Дорошенко.

 

Тож, аби уникнути таких ситуацій, представникам медіа радять відповідально формулювати промпти і підбирати файли input. Зокрема, не варто вводити у запит до системи промпти, які завідомо посилаються на існуючі об’єкти авторського права.

 

“На сьогодні генеративний штучний інтелект стає в тому числі й інструментом маніпуляцій суспільною думкою – в соцмережах часто цілком свідомо розповсюджуються зображення, які по суті нівелюють історичний контекст війни або спотворюють уявлення про неї. Такі дописи набирають тисячі репостів від користувачів, що досі не здатні відрізнити реальне фото від об’єкту, згенерованого ШІ. Це породжує розповсюдження фейків, спотворення фактів і реальних подій. Відтак, маркування контенту, згенерованого штучним інтелектом, стає питанням національної безпеки. Медіа, маркуючи контент ШІ, повинні задати планку в цьому напрямі – таким чином, щоб відсутність маркування зрештою просто стала “правилом поганого тону” для користувача, як колись моветоном стало красти музику, замість того щоб заплатити за неї”, – додав Дмитро Дорошенко.

 

Серед важливих порад, які стануть у нагоді представникам медіа:

 

• перевіряйте згенеровані зображення\відео на наявність персонажів, права на яких належать іншим компаніям;

 

• не використовуйте в AI-input назви існуючих компаній, торговельні марки та їхні логотипи;

 

• не використовуйте чужі об’єкти як АІ-Input;

 

• не використовуйте чужу музику для генерування нової.

 

Читайте також:

 

Штучний інтелект, інтернет речей і Метавсесвіт: підсумки тренінгу “Інтелектуальна власність та новітні технології”

 

Про штучний інтелект і NDA: доступні всі подкасти курсу “Основи авторського права в креативних індустріях”

 

Як штучний інтелект змінює IP-сферу: результати дослідження IP Australia