Якими є перспективи рекодифікації цивільного законодавства у контексті права інтелектуальної власності? І як ці зміни корелюються з зобов’язаннями нашої держави щодо адаптації IP законодавства до acquis Європейського Союзу у процесі набуття Україною повноправного членства в ЄС? Про це йшлося під час Всеукраїнської науково-практичної конференції “Реформування права інтелектуальної власності в умовах рекодифікації цивільного законодавства України”.
Захід, що відбувся 2 жовтня 2025 року, організували Інститут правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України та Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс). Модераторкою виступила Марина Великанова, завідувачка відділу Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України, д.ю.н., професорка.
Відкриваючи конференцію, Олексій Кот, директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України, д.ю.н., професор, член-кореспондент НАПрН України, заслужений юрист України, наголосив, що питання рекодифікації цивільного законодавства України набувають особливої ваги. У цьому контексті конференція є слушною нагодою для обміну думками щодо актуальних викликів науки та потреб правозастосовної практики у сфері інтелектуальної власності.
Олексій Кот
Важливо, щоб оновлена книга Цивільного кодексу України (ЦК України) з питань інтелектуальної власності враховувала як потреби практики застосування чинних норм, так і нові європейські підходи, що формують сучасний вектор розвитку права у цій сфері. На цьому у вітальному слові наголосила Наталія Кузнєцова, д.ю.н., професорка, академік НАПрН України, заслужений діяч науки і техніки України.
Наталія Кузнєцова
Олена Орлюк, директорка УКРНОІВІ, д.ю.н., професорка, академік НАПрН України, у своєму виступі відзначила, що інтелектуальна власність – одна з найбільш динамічних сфер суспільних відносин, і саме тому обговорення шляхів розвитку цивільного законодавства в цій площині є вкрай важливим.
“Ми маємо справу з новими інституціями, нормами й викликами, на які слід реагувати оперативно й сучасними правовими інструментами. З одного боку, темп визначає технологічний розвиток, з іншого – зростає кількість завдань, пов’язаних із регулюванням, наприклад, використання штучного інтелекту”, – зазначила очільниця IP офісу.
Олена Орлюк
Особливе значення в цьому процесі має євроінтеграційний вимір. Завершення останнього скринінгу національного законодавства в Європейській комісії відкриває новий етап надзвичайно інтенсивної роботи над узгодженням правового регулювання й забезпеченням ефективної правозастосовної практики.
“Ми вітаємо те, що цивільне й спеціальне законодавство у сфері інтелектуальної власності матимуть один вектор руху. Це – запорука системного розвитку, – зазначила Олена Орлюк. – Такий підхід формує сучасне бачення ролі інтелектуальної власності в економіці та правовій сфері України”.
З презентацією щодо перспектив рекодифікації об’єктів права інтелектуальної власності, які викладені у напрацюваннях робочої групи з оновлення ЦК України, виступив Ігор Якубівський, д.ю.н., професор, головний науковий співробітник відділу приватноправових досліджень Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України.
“Основна цінність ЦК України у закріпленні системи права інтелектуальної власності. Жоден спеціальний закон цього не забезпечить, бо він фокусується на конкретному об’єкті чи відносинах, а ЦК України здатен звести все в систему і показати місце права інтелектуальної власності у системі приватного права. Для книги четвертої системоутворювальним моментом є коло об’єктів права інтелектуальної власності. Орієнтиром при побудові кола об’єктів є зобов’язання за міжнародними договорами, в яких бере участь Україна: конвенції ВОІВ, а також Угода про асоціацію, де названо пул об’єктів, що мають включатися до системи інтелектуальної власності. Саме тому одним із напрямів оновлення ЦК України є ревізія цих об’єктів у першу чергу на предмет тих, які не працюють, – задекларовані, але реально не охороняються”, – зауважив Ігор Якубівський.
Ігор Якубівський
Сьогодні ми стикаємося не лише з просторово-часовими викликами розвитку права інтелектуальної власності, але й також із новими міжнародними зобов’язаннями. На цьому наголосила Олена Орлюк:
“Лише торік було ухвалено два міжнародні договори в IP сфері, до яких Україна потенційно буде приєднуватися. Це вимагає від нас уважного ставлення до реформ і гармонізації законодавства”.
Директорка УКРНОІВІ переконана: не варто змінювати в ЦК України те, що витримало випробування часом та практикою нормозастосування. Водночас у багатьох аспектах потрібне оновлення. Важливим напрямом для переосмислення є визначення правового режиму об’єктів, що лише входять до міжнародного правового регулювання, наприклад, традиційні знання та вираження культури. Наразі у світі лише формуються підходи до їхньої охорони, але ці об’єкти дедалі частіше переймають правову природу об’єктів інтелектуальної власності.
Особливу увагу слід приділити узгодженню положень національного законодавства з європейськими нормами.
“Наше завдання – уникнути ситуації, коли нова Книга четверта ЦК України буде суперечити документам, уже поданим до Європейської Комісії. Саме тому важливо синхронізувати регулювання IP об’єктів, враховуючи європейські підходи”, – вважає Олена Орлюк.
Серед дискусійних питань залишається режим окремих об’єктів інтелектуальної власності, зокрема наукові відкриття, раціоналізаторські пропозиції, породи тварин, які доречно залишити в загальному переліку об’єктів права інтелектуальної власності.
На окрему увагу заслуговує регулювання комерційної таємниці в рамках права інтелектуальної власності. Поряд із цим виклики, які породжує просування штучного інтелекту та технологій, інноваційний розвиток, також заслуговують на відповідь як з боку правової науки, так і правового регулювання.
“Наше завдання – гармонізувати реформу цивільного законодавства з міжнародними і європейськими тенденціями. Ми повинні бути далекоглядними в тому, які об’єкти інтелектуальної власності формуватимуть порядок денний завтра. Це дозволить Україні залишатися активним учасником глобального процесу й захищати інтереси своїх інноваторів і творців”, – резюмувала Олена Орлюк.
Детальніше про пропозиції щодо адаптації національного законодавства в IP сфері до стандартів ЄС розповіли:
На фото зліва направо: Микола Потоцький, Любов Майданик і Богдан Падучак
Україна вже має сформовану переговорну позицію за кластером 2 (“Внутрішній ринок”), до якого входить розділ 7 “Право інтелектуальної власності”. На цьому наголосив Богдан Падучак:
“Це чітко окреслює наш вектор у сфері інтелектуальної власності та визначає, куди ми рухаємося у контексті євроінтеграції. Паралельно розробляється Національна програма адаптації законодавства України до права ЄС, яка міститиме перелік усіх нормативних актів, включно з тими, що стосуються інтелектуальної власності, та визначатиме строки їхнього ухвалення”.
Перший заступник директора УКРНОІВІ додав про те, що у переговорній позиції також передбачено розгляд питання щодо приєднання України до низки ключових міжнародних договорів: Женевського акту Лісабонської угоди про назви місць походження та географічні зазначення, а також до Європейської патентної конвенції.
Окремо Богдан Падучак зупинився на пропозиціях щодо імплементації окремих положень acquis ЄС у сфері патентів і корисних моделей, які розроблені спільно з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України та стейкхолдерами та подані на розгляд Єврокомісії. Нова структура проєкту закону охоплює загальну частину, патенти, корисні моделі, охорону Сертифікатів додаткової охорони (СДО), міжнародне патентування, захист прав, патент як об’єкт власності, інституційні положення та процедури перед УКРНОІВІ.
“Документ пропонує запровадити європейську модель охорони винаходів: винаходи охоронятимуться як патенти, але заявники також матимуть змогу отримати охорону на винахід у формі корисної моделі. Це абсолютно новий підхід до охорони винаходів в Україні”, – зазначив Богдан Падучак.
Законопроєкт передбачає структурування умов патентоздатності відповідно до стандартів Європейської патентної конвенції, уточнення положень щодо біотехнологічних винаходів, повну імплементацію acquis ЄС у сфері СДО. Запропоновано, щоб закон набув чинності одночасно з моментом вступу України до ЄС, що забезпечить синхронізацію національного та європейського законодавства.
Детальніше про ці пропозиції можна ознайомитись у презентації:
Микола Потоцький у своєму виступі зосередився на європейському майбутньому української комерційної таємниці та пов’язаних із цим викликах для рекодифікації цивільного законодавства. Він зазначив, що пропозиції щодо імплементації acquis ЄС у цій сфері лягли в основу проєкту Закону України “Про захист комерційних таємниць”, розробленого спільними зусиллями багатьох стейкхолдерів. Документ покликаний урегулювати відносини щодо захисту нерозкритих ноу-хау та інформації про господарську діяльність від їхнього неправомірного отримання, використання чи розкриття, зокрема від проявів недобросовісної конкуренції.
Проєктом Закону пропонується виключити комерційні таємниці з переліку об’єктів права інтелектуальної власності та оновити главу 46 “Права на комерційну таємницю” ЦК України. Це пов’язано зі зміною самого концепту комерційної таємниці, а отже й змісту прав, які з нею пов’язані.
Також Микола Потоцький окреслив коло питань, які потребують подальшого обговорення. Наприклад коректне найменування особи, яка законно контролює комерційну таємницю, – контролер чи правоволоділець.
“Йдеться і про те, що права на комерційну таємницю можуть бути предметом зобов’язань і використовуватися в інших цивільних відносинах. Це досить загальна норма, яку необхідно конкретизувати, можливо навіть на рівні закону. Які саме це правовідносини? Чи допускається концепт розпорядження правами на комерційну таємницю? Які правові конструкції мають застосовуватися до цих відносин?” – акцентував Микола Потоцький.
Детальніше із презентацією Миколи Потоцького можна ознайомитись за посиланням.
Пропозиції щодо імплементації положень acquis ЄС у сфері авторського права та суміжних прав висвітлила Любов Майданик. Вона наголосила, що наразі йдеться про адаптацію 13 Директив і двох Регламентів, а це означає глибоку трансформацію українського законодавства відповідно до європейських стандартів.
За словами спікерки, насамперед це стосується трьох ключових аспектів: розширення переліку об’єктів суміжних прав, удосконалення системи колективного управління авторськими і суміжними правами, яка досі працює недостатньо ефективно, та посилення боротьби з піратством в Інтернеті. “Запропоновані зміни покликані вивести Україну на рівень, що забезпечить гідний захист прав суб’єктів у сфері авторського права і суміжних прав. А рівень захисту, своєю чергою, є важливим індикатором для залучення іноземних інвестицій”, – зауважила Любов Майданик.
Окрему увагу вона приділила новому об’єкту суміжних прав – прес-публікації. Йдеться про впорядковану сукупність матеріалів журналістського характеру (газета, журнал або інше регулярно оновлюване видання), яка може містити й інші твори чи об’єкти. Суб’єктом прав стає видавець, а строк чинності майнових прав визначається у два роки з моменту першої публікації.
Також було розглянуто пропозиції щодо оновлення строків чинності суміжних майнових прав: для виконань, зафіксованих у фонограмах, та фонограм – 70 років (обидва строки обчислюються з 1 січня року, наступного за роком публікації).
“Сьогодні ми живемо в інформаційному суспільстві, де з’являються нові об’єкти та нові форми використання творів. Тому українське законодавство має бути гнучким і готовим інтегрувати ці зміни, щоб забезпечити належний рівень захисту та відповідати міжнародним стандартам”, – зазначила Любов Майданик.
Детальніше з її презентацією можна ознайомитися за посиланням.
Конференція засвідчила високий рівень зацікавленості наукової та професійної спільноти у формуванні сучасної концепції цивільного законодавства України в частині інтелектуальної власності. З доповідями про перспективи рекодифікації ЦК України також виступили:
Окрім того, до активного обговорення долучилися провідні науковці, практики та представники державних органів:
Фото: Олег Федосенко
Читайте також:
Коментарів немає