Представники УКРНОІВІ взяли участь в обговоренні нових можливостей для інновацій, викликів для бізнесу та правових аспектів використання штучного інтелекту.
У Києві відбулась IP UKRAINE NOW 2025 – конференція, присвячена трансформації сфери інтелектуальної власності України в умовах євроінтеграції. Організатором виступила Асоціація правників України (АПУ), а Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс) став одним з інформаційних партнерів заходу.
Захід стартував із сесії “Інтелектуальна власність та євроінтеграція: нові правила гри для бізнесу й інновацій”, під час якої директорка УКРНОІВІ Олена Орлюк розповіла про проєкт Стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності України до 2030 року, яка пройшла експертизу міжнародних експертів ВОІВ.
Друга сесія конференції була присвячена авторському праву та суміжним правам у цифрову епоху. Зокрема, учасники говорили на тему “Майбутнє регулювання штучного інтелекту в Україні. Перспективні законодавчі зміни у рамках євроінтеграційного процесу”.
Модераторкою панелі стала Вероніка Мильцева, адвокатка, експертка з міжнародного регулювання штучного інтелекту, eкспертка Sandbox при Мінцифри.
Спікером від УКРНОІВІ виступила Любов Майданик, заступниця директора. Також у сесії взяли участь (на фото зверху):
На початку дискусії експерти міркували над питанням: чи має сфера інтелектуальної власності підлаштовуватися під технологічний прогрес, зокрема у розвитку штучного інтелекту, чи навпаки – ШІ має трохи пригальмовувати з огляду на регулювання сфери інтелектуальної власності і відповідати цьому регулюванню?
“Зазвичай інтелектуальну власність ми пов’язуємо з певним юридичним регулюванням. Але це завжди відповідь на відносини, які виникають до цього. Бо якщо ринок не зміг врегулювати питання самостійно, приходить час регулювати його вже на законодавчому рівні. Тож це і є відповідь. Ми маємо справу з викликами, де ринок намагається віднайти баланс між інтересами усіх зацікавлених сторін не спиняючи при цьому розвиток ШІ”, – зазначила Любов Майданик.
Детальніше спікерка IP офісу зупинилась на принципах такого законодавчого регулювання. Говорячи про міжнародний контекст, Любов Майданик зауважила, що підходи до регулювання суттєво відрізняються, залежно від стратегічних пріоритетів тієї чи іншої держави. У судовій практиці часто, ухвалюючи рішення у справах, пов’язаних із використанням ШІ, аргументують їх з позиції розвитку інновацій.
“Якщо говорити про доктрину Fair Use (добросовісне використання), притаманну англо-саксонській системі, то вона дозволяє у певних випадках правомірно використовувати об’єкти авторського права без попереднього дозволу правовласників, якщо це виправдано суспільним або технологічним інтересом. І саме ця гнучкість, заснована не лише на законах, а й на прецедентному праві, сприяє технологічному прогресу”, – зазначила заступниця директора УКРНОІВІ.
Любов Майданик пояснила, що подібний підхід дозволяє уникнути бюрократичних затримок, які могли б сповільнити розвиток інновацій, зокрема в галузі штучного інтелекту.
На відміну від цього, Європейський Союз наразі застосовує більш обережне регулювання через систему винятків, зокрема в межах Директиви 2019/790, яка містить положення про text and data mining. Проте винятки не могли передбачити масове застосування генеративного штучного інтелекту, тож механізм реалізації комерційного використання об’єктів авторського права досі залишається невизначеним.
“Через це кожна країна-член ЄС формує власну практику, і, фактично, єдиної позиції поки не існує. Це створює додаткову невизначеність для бізнесу”, – зазначила представниця IP офісу.
Водночас, Україна, перебуваючи на етапі адаптації європейського законодавства, має певний простір для маневру – можливість поєднувати технологічний розвиток із поступовим формуванням правового поля через “м’які інструменти”: меморандуми, угоди про співпрацю, рекомендації та інші саморегулювальні механізми. Це дозволить нашій державі бути не лише спостерігачем, а й учасником формування європейського підходу.
Окремо Любов Майданик торкнулася теми рекодифікації Цивільного кодексу України, де вперше згадуються положення, що стосуються цифрових прав – зокрема, image rights (прав на зображення та голос людини в цифровій формі):
“Сьогодні поняття цифрового образу стає об’єктом майнових прав попри особисту природу, а його неправомірне використання, зокрема через deepfake-технології, породжує нові юридичні виклики. На міжнародному рівні вже обговорюється ідея поширення режиму авторського права на такі випадки, аби посилити захист особистих цифрових прав. Проте єдиної позиції щодо регулювання цифрових прав поки що немає”.
Під час третьої сесії виступила начальниця департаменту розвитку сфери промислової власності ІР офісу Тетяна Терехова, яка розповіла про адаптацію українського законодавства у сфері правової охорони торговельних марок до вимог Європейського Союзу.
Учасники третьої сесії (Тетяна Терехова – в центрі)
Йшлося про ключові новації проєкту Закону України “Про охорону прав на торговельні марки”, розробленого спільно Мінекономіки та УКРНОІВІ. Ця ініціатива спрямована на імплементацію до національного законодавства Директиви (ЄС) Європейського парламенту і Ради Європейського Союзу № 2015/2436 від 16 грудня 2015 року про наближення законодавств держав-членів щодо торговельних марок та забезпечення виконання Регламенту Європейського парламенту і Ради Європейського Союзу (ЄС) № 2017/1001 від 14 червня 2017 року про торговельну марку Європейського Союзу.
“За результатами двох фахових обговорень пропозиції до проєкту Закону були доопрацьовані та надіслані до Єврокомісії, а також експерту проєкту EU4IP для надання коментарів та зауважень. Ухвалення законопроєкту заплановано на кінець 2026 року. Водночас перехідні положення передбачають відкладене набрання чинності Закону – через один рік з дня його опублікування. Положення, які врегульовують правовий статус торговельної марки ЄС, наберуть чинність одночасно з набранням чинності Угоди про вступ України до Європейського Союзу.
Проєкт містить 12 розділів, 135 статей. Серед новацій – кардинальна зміна моделі експертизи, яка буде проводитись УКРНОІВІ тільки за абсолютними підставами для відмови, а відносні підстави будуть застосовуватись у разі подання заперечення проти реєстрації ТМ або під час визнання реєстрації ТМ недійсною. Також передбачено ”post-grand” процедуру подання заперечень проти реєстрації ТМ та порядок скасування реєстрації за результатами їх розгляду, адміністративний порядок припинення дії реєстрації ТМ та визнання її недійсною”, – повідомила Тетяна Терехова.
Детальніше – у презентації:
Ухвалення цього законопроєкту матиме значний вплив на заявників, правовласників та їх представників та зумовить зміни в роботі ІР офісу, до яких необхідно готуватись вже зараз.
“Для ІР офісу це буде серйозним викликом, адже нам треба буде повністю переформатувати роботу експертизи заявок на торговельні марки. Зміна моделі експертизи передбачає функціонування окремих структурних підрозділів, до компетенції яких буде належати проведення експертизи за абсолютними підставами, розгляд заперечень, розгляд заяв про припинення дії реєстрації торговельної марки та про визнання реєстрації недійсною.
Розширюється компетенція Апеляційної палати, яка буде розглядати оскарження будь-яких рішень та повідомлень ІР офісу. Крім того, існує необхідність покращення якості і зручності онлайн-сервісів для користувачів та модернізації технологічних автоматизованих систем експертизи”, – підкреслила начальниця департаменту розвитку сфери промислової власності УКРНОІВІ.
Також під час цієї сесії розглядалися такі теми:
Інші спікери-експерти сесії:
Модератор: Олександр Мамуня, керуючий партнер Mamunya IP, заступник Голови Комітету АПУ з інтелектуальної власності.
Крім того, Тетяна Терехова виступила в якості одного з арбітріві у “Батлі щодо “статусу” добре відомих торговельних марок”, який відбувся під час форуму.
У цій сесії взяв участь заступник директора ІP офісу, голова Апеляційної палати Національного органу інтелектуальної власності (НОІВ) Владислав Білоцький, який розповів про трансформацію системи інтелектуальної власності в Україні і роботу Апеляційної палати.
Учасники сесії “ІР захист у дії: судові та адміністративні інструменти”
Зокрема, Владислав Білоцький наголосив, що діяльність Апеляційної палати є своєрідним містком між заявником, експертизою та судовою системою, а отже нові підходи і тенденції важливі для правників.
“Ми зробили цифровізацію процедур і нині дуже активно впроваджуємо електронні сервіси – від подання документів в Апеляційну палату до участі в засіданнях онлайн. Це підвищує доступність розгляду справ для учасників з усієї України. Також забезпечуємо принцип прозорості і відкритості, коли кожне рішення є зрозумілим, аргументованим і передбачуваним. Це дозволяє правникам аналізувати практику, прогнозувати результати і формувати якісну правову позицію в інших справах. Ми публікуємо рішення, узагальнюємо практику, комунікуємо з професійною спільнотою”, – зауважив заступник директора УКРНОІВІ.
Крім того, IP офісом змінено вимоги до формування складу Апеляційної палати.
“Нині в нас нараховується 39 кваліфікованих членів. Постійно проводимо практику обміну досвідом з європейськими колегами. ІІ вже частіше застосовуємо їх підходи у практиці Апеляційної палати.
Нові підходи до розгляду – ми ставимо пріоритет змісту над формою. Апеляційна палата аналізує не лише формальні підстави, а й суть правовідносин, які виникли, оцінює економічну та правову логіку спору. Для сторін це означає більші можливості для аргументації на свою користь”, – акцентував голова Апеляційної палати НОІВ.
Детальніше про принципи роботи, досягнення, цікаві практичні кейси та подальші плани Апеляційної палати – у презентації:
Інші експерти-спікери сесії торкнулись таких тем:
Cпівмодераторками виступили:
Фото: АПУ
Читайте також:
Україна на глобальній IP мапі: запрошуємо на IP LET Forum 2025, який відбудеться 27 листопада
Коментарів немає