Учасники стартової дискусії Національного форуму з інтелектуальної власності та інновацій обговорили, як міжнародні практики посилюють захист прав і сприяють інтеграції України до єдиного ринку ЄС.
У Києві триває ІV Національний форум з інтелектуальної власності та інновацій “Intellectual Property: Law, Economy, Technology” (IP LET Forum 2025), що об’єднав міжнародних експертів, представників держави, бізнесу, науки, інноваційних та креативних індустрій.
Перша сесія заходу – “Україна на IP мапі світу” – охопила такі важливі питання:
Модератором дискусійної панелі виступив Богдан Падучак, перший заступник директора Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс), який, відкриваючи сесію, акцентував на актуальності тематики сесії для сучасності та майбутнього України:
“Ми зосереджені на ролі інтелектуальної власності у зміцненні стійкості держави, модернізації економіки та реалізації нашого курсу на членство в Європейському Союзі.
Повномасштабна, неспровокована агресія рф проти нашої держави показала критичну важливість захисту культурної ідентичності, розвитку інновацій, підтримки винахідників та технологічних рішень, а також здатності держави захищати свій контент і своїх авторів. Водночас війна дала нам імпульс до ширшого включення у глобальні дискусії, активізації та розширення міжнародних партнерств.
На сучасній IP мапі світу Україна шукає нові можливості для бізнесу, нові ресурси, інструменти протидії агресії та ворожій пропаганді. Ми одночасно проходимо складний, але надзвичайно важливий етап – підготовку до переговорів про вступ до ЄС. Це включає й наближення законодавства та правозастосовної практики у сфері інтелектуальної власності відповідно до вимог Розділу 7 “Право інтелектуальної власності” Кластеру 2 “Внутрішній ринок”.
Саме тому сьогоднішня панель присвячена тому, як еволюціонує українська IP система, яким шляхом вона інтегрується в європейський правовий та цифровий простір, і яку роль у цьому відіграють наші національні та міжнародні партнери”.
Далі слово мали учасники сесії.
Зокрема, заступниця керівника Офісу Президента України Олена Ковальська акцентувала на ролі україномовного контенту у формуванні національної ідентичності та зміцненні гуманітарної безпеки країни:
“Питання україномовного контенту сьогодні є надзвичайно актуальним, адже за роки війни ми по-новому переосмислили саму українську ідентичність. В державі вже відбулися важливі зміни, які показують, що гуманітарний напрям посилюється. Весь гуманітарний блок уряду зараз зібраний під керівництвом віцепрем’єрки з гуманітарної політики, і це виводить питання ідентичності на системний рівень. Почала роботу Координаційна рада з питань ідентичності, і це також ознака того, що держава розглядає українську ідентичність як елемент національної безпеки.
Це повністю підтримується Президентом і Офісом Президента. Є його ініціатива, яка, ми сподіваємося, буде реалізована наступного року. Її мета – суттєво збільшити обсяг українського контенту. Це підтримує ідентичність, але має й економічну мету: зробити креативні індустрії повноцінним, легальним гравцем економіки та замінити російськомовний контент, який досі частково залишається в нашому інформаційному полі.
Аби такі зміни були успішними, важливо, щоб юридичні рамки цього процесу були цивілізованими й синхронізованими з європейським законодавством. Правова база має не стримувати, а навпаки – підсилювати гуманітарний напрям і нову контент-політику.
Саме тому питання інтелектуальної власності є ключовим, і ми реалізуємо спільні проєкти з УКРНОІВІ та працюємо над тим, щоб ці зміни стали системними”.
Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олександр Циборт підкреслив важливість проєкту “Стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності України до 2030 року” для забезпечення прозорості та ефективності сучасної IP системи держави та її відповідності стандартам ЄС.
Нагадаємо, цей проєкт розроблений Мінекономіки за методологією ВОІВ із залученням УКРНОІВІ, національних та міжнародних експертів. Нещодавно стартувало його громадське обговорення.
“Україна щодня бореться не лише за свою свободу, а й за місце у глобальній економіці. Попри війну, ми маємо демонструвати динамічність розвитку та впровадження важливих реформ. Це підтверджує, що наша держава зберігає цілісність та рухається вперед.
Ми розуміємо, що євроінтеграція – це не лише про зміну законодавства. Це процес реінжинірингу, зміни політик і розробки сучасних цифрових інструментів, які мають лягти в основу майбутньої системи. Система інтелектуальної власності ЄС базується на швидкості, автоматизації та прозорості. Тому Мінекономіки разом з УКРНОІВІ вже реалізують курс на технічну сумісність з European IP Network.
Прямий доступ до європейських баз – це менше бар’єрів і можливість швидше виходити на ринок, тобто пряме пришвидшення бізнес-процесів. Це також більша видимість українських торговельних марок, дизайнів, патентів. І, звісно, це впливає на зростання інвестиційної привабливості завдяки цифровому сліду активів, де інтелектуальна власність – найбільша цінність.
Тож у нашій Стратегії дуже багато цифровізації. Закликаю всіх долучитись до її громадського обговорення. Вона задає цілісну рамку реформи ринку інтелектуальної власності, об’єднує бізнес, державу, науку, експертів, креативні індустрії. Її основна візія: інтелектуальну власність в Україні поважають, використовують і захищають, IP є основою інноваційного розвитку та відновлення”, – зазначив спікер.
Галина Григоренко, перша заступниця міністра культури України, акцентувала на важливості захисту інтелектуальної власності у контексті прав митців:
“Захист прав митця – це про гідність. Про гідні умови роботи, про впевненість у завтрашньому дні, про те, що твоя ідея не буде неправомірно використана іншими. Це про нашу взаємоповагу і про зміну ставлення одне до одного в суспільстві. Тож наша секторальна Стратегія розвитку культури 2025–2030, що була прийнята у березні 2025 року, приділяє значну увагу авторському праву. Адже інтелектуальна власність – один зі шляхів розвитку та монетизації для закладів культури. Окрім того, дуже важливо підвищувати рівень обізнаності митців, тому зараз ми закладаємо в оновлені освітні програми необхідні компетенції: як реєструвати, захищати й монетизувати свої інтелектуальні права”.
Директорка УКРНОІВІ Олена Орлюк подякувала міжнародним партнерам – WIPO, EUIPO, Європейському патентному відомству (EPO) та Єврокомісії – за послідовну підтримку України, а також всій українській IP спільноті за щоденну роботу, яка забезпечує поступ сфери інтелектуальної власності навіть у складних умовах війни. Спікерка наголосила, що прогрес, якого досягла національна IP система за останні роки, став можливим завдяки спільним зусиллям держави, бізнесу, експертів та міжнародних партнерів:
“Україна суттєво просунулась у гармонізації законодавства з європейським правом. Наразі чотири законопроєкти – щодо авторського права, торговельних марок, винаходів і корисних моделей та захисту комерційних таємниць – перебувають на аналізі в Європейській Комісії. У межах національної програми адаптації на 2026–2027 роки також заплановані зміни щодо промислових зразків, географічних зазначень, сфери колективного управління та захисту ІР прав.
Ми паралельно працюємо над розвитком наших сервісів, правозастосовної практики, експертизи та медіаційних процедур. Україні потрібні інституції, здатні якісно та швидко реагувати на виклики, пов’язані з інтелектуальною власністю, новими технологіями та оновленими європейськими вимогами. Тому наше завдання – формувати ефективну інфраструктуру захисту прав.
Важливим напрямом є підтримка бізнесу: цього року ми запустили регіональні програми відшкодування витрат на реєстрацію прав інтелектуальної власності, які вже діють у Київській області та у Львові, і плануємо поступово масштабувати їх на всю країну. Інструменти IP також можуть інтегруватися у програму “Власна справа”, аби підприємці могли використовувати їх для розвитку та монетизації своїх продуктів.
Ми готуємо бізнес, креативні індустрії, інноваторів, стартапи, фахівців в ІР сфері до нових європейських стандартів. Після тривалої паузи відбулася успішна атестація перших 76 патентних повірених, і ми розпочали системну роботу з підвищення кваліфікацій. Паралельно рухаємося до впровадження європейської процедури реєстрації торговельних марок, що дозволить скоротити строки до 3–4 місяців і посилити технічну сумісність із європейською інфраструктурою.
Інтелектуальна власність є ключовим елементом інноваційного розвитку, конкурентоспроможності та стійкості країни.
Упевнена, що наступного року ми зможемо продемонструвати ще сильніші результати. Україна рухається вперед, формуючи сучасну, прозору та європейську систему інтелектуальної власності”.
До обговорення долучився Нікола Сібона, керівник відділу торгівлі та економіки Представництва ЄС в Україні. Спікер підкреслив роль ЄС у підтримці реформ та зближення України з єдиним ринком:
“Європейський Союз високо оцінює прогрес України у наближенні законодавства до норм ЄС, особливо з огляду на те, що ці зміни відбуваються під час повномасштабної війни. Інтелектуальна власність є ключовим елементом інтеграції України до єдиного ринку, адже саме вона забезпечує захист творців, стимули для інновацій та довіру інвесторів.
Ми підтримуємо ті законодавчі зміни, які вже впроваджені, і наголошуємо: ефективний захист IP неможливий без належного правозастосування. Потрібно посилювати боротьбу з підробками, розвивати систему колективного управління та зміцнювати інституції, відповідальні за захист прав.
Україна має потужний інноваційний і креативний потенціал, який, навіть попри війну, демонструє вражаючі результати. Це необхідно захищати та розвивати, і Європейський Союз готовий продовжувати підтримувати Україну на цьому шляху. Ми вітаємо досягнутий прогрес і очікуємо ще більшої динаміки у наступному році”.
Слово також мала Едита Дембі-Сівек, заступниця Виконавчого директора EUIPO, яка доєдналась до обговорення онлайн. Спікерка відзначила важливість співпраці з Україною у сфері інтелектуальної власності:
“Цифрові інструменти – TMview, DesignView, загальні практики European IP Network – є основою сучасної IP системи, адже забезпечують прозорість, передбачуваність і єдині стандарти для бізнесу та правовласників. Повне приєднання України до цих сервісів посилить правову визначеність і інтеграцію в єдиний ринок.
Але технічних інструментів недостатньо – необхідна сталість співпраці. Співпраця між EUIPO та українським IP офісом дозволяють нам передавати знання, зміцнювати інституційну спроможність і адаптовувати цифрові рішення до потреб України.
Гармонізація законодавства та відповідність Розділу 7 є критично важливими для підтримки інновацій і креативних індустрій, а також для підвищення інвестиційної привабливості. Україна демонструє значну відданість цьому шляху, навіть у складних умовах війни. Ми й надалі підтримуватимемо вас у розбудові сучасної та стійкої IP системи, повністю сумісної з європейськими стандартами”.
Ще один учасник сесії – старший економіст EPO Ілля Рудик – у своєму виступі зупинився на стійкості української інноваційної екосистеми та перспективах інтеграції України в європейський патентний простір:
“Україна демонструє вражаючу інноваційну динаміку навіть у роки повномасштабної війни. Університети, стартапи та науковці продовжують перетворювати ідеї на реальні технологічні рішення, а активність українських винахідників на міжнародному рівні зростає. Між 2015 і 2024 роками українські заявники подали понад 200 заявок до Європейського патентного відомства, і майже 50 – лише торік. Це свідчить про глибше включення України у європейську інноваційну екосистему.
Попри війну, співпраця між EPO та Україною не зупинялася. Ми інвестуємо в навчання фахівців, відкриваємо доступ до найсучасніших цифрових інструментів та допомагаємо зміцнювати інституційну спроможність української патентної системи. Наші спільні пріоритети – розвиток людського капіталу, модернізація сервісів та поступове зближення з європейськими патентними стандартами.
Двері в європейську патентну екосистему мають бути відкритими для українських винахідників. Кожна подана ними заявка – це акт оптимізму й доказ того, що інноваційність України жива, сильна і спрямована в майбутнє. EPO й надалі залишатиметься вашим надійним партнером”.
Завершив сесію виступ Міхаели Цербарі Сіммонс, керівниці проєктів Секції країн CEBS та країн Середземномор’я Відділу країн з перехідною та розвиненою економікою WIPO. Спікерка наголосила на стратегічності партнерства WIPO та України:
“Ми багато років співпрацюємо з Україною й сьогодні сфокусовані на ключових напрямах – гармонізації законодавства, модернізації інфраструктури, цифровізації IP сервісів та підтримці винахідників, університетів, стартапів і бізнесу. Наша мета – допомогти Україні відновити та зміцнити систему інтелектуальної власності, яка зазнала значного удару під час війни. Україна має сильний кадровий ресурс, динамічні креативні індустрії, потужний ІТ-сектор і сучасну цифрову IP-інфраструктуру. WIPO й надалі підтримуватиме Україну – у правозастосуванні, цифровій трансформації, розвитку колективного управління та допомозі МСП. Ваша адаптивність і наполегливість викликають глибоку повагу, і ми залишаємося поруч, щоб рухатися цим шляхом разом”.
Повне відео Сесії можна переглянути на YouTube-каналі IP офісу:
Довідково:
IP LET Forum 2025 – це простір, де інтелектуальна власність розглядається як ресурс економічного відновлення, інновацій і культурної стійкості України. Захід демонструє, що Україна – активний гравець на глобальній IP мапі та носій унікальних практик у галузі інновацій, культури й технологій.
Форум проводить УКРНОІВІ під егідою Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України у співпраці з Відомством з інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO) та проєктом EU4IP “Зміцнення прав інтелектуальної власності в Молдові та Україні”, який фінансується ЄС. Захід відбувається за підтримки Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO) та Європейського патентного відомства (EPO).
Читайте також:
Українська делегація на 35-й сесії Комітету ВОІВ з розвитку та інтелектуальної власності
Коментарів немає