Штучний інтелект стрімко змінює спосіб створення й використання контенту, а винятки щодо аналізу тексту і даних (Text and Data Mining, TDM) стають одним із найчутливіших питань для авторської спільноти. Ці виклики сьогодні перебувають у фокусі міжнародних дискусій про баланс між технологічним розвитком і захистом прав творців, зокрема в межах ініціатив, спрямованих на зміцнення глобальної культури інтелектуальної власності.
Саме цим питанням був присвячений дводенний семінар CISAC (Міжнародна конфедерація товариств авторів і композиторів, що об’єднує авторські організації з усього світу) у Будапешті, участь у якому взяли представники ГО “Українська агенція з авторських та суміжних прав” (УААСП). Захід об’єднав провідні організації колективного управління та представників цифрових платформ для обговорення принципів, практики й ризиків використання об’єктів авторського права в епоху штучного інтелекту.
Виняток щодо TDM, передбачений Директивою Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/790 від 17 квітня 2019 року про авторське право і суміжні права на Єдиному цифровому ринку та про внесення змін до директив 96/9/ЄС та 2001/29/ЄС, дозволяє автоматизований аналіз текстів і даних, до яких користувач має законний доступ, без згоди правовласника. Для наукових досліджень такий виняток є обов’язковим, а для інших цілей застосовується за відсутності прямої заборони з боку автора або правовласника.
Водночас для авторів і правовласників ключовим залишається питання контролю за подальшим використанням творів, особливо в контексті розвитку ШІ-рішень, що працюють з великими масивами творчого контенту.
Під час Будапештського семінару представниця CISAC Наталія Мангал звернула увагу на національні законодавчі процеси у сфері авторського права та захисту прав авторів. Так, CISAC, аналізуючи практику застосування TDM, рекомендує державам запроваджувати додаткові застереження щодо використання цього винятку або відмовлятися від нього з огляду на складність контролю подальшого використання творів поза межами наукових досліджень.
Ця позиція відображає спільне прагнення міжнародної авторської спільноти до формування справедливих правил гри в цифровому середовищі.
Питання TDM активно переглядається в різних країнах:
Ці приклади демонструють: країни дедалі частіше шукають моделі, які поєднують інновації з реальним захистом прав творців.
Окрему увагу під час семінару було приділено практиці французької організації колективного управління LaScam, яка працює у сфері аудіовізуальних творів і має річний обіг приблизно 120 млн євро. Організація скористалася передбаченим Директивою 2019/790 механізмом – і шляхом односторонньої публічної заяви на власному вебсайті відмовилася від застосування TDM-винятку для всіх своїх авторів.
Це означає, що використання творів усіх авторів-членів в LaScam при автоматизованому аналізі тексту і даних можливе лише за окремим дозволом ОКУ. Такий підхід розглядається як важливий прецедент для майбутніх AI-проєктів і ліцензійних моделей, у яких інтереси авторів мають бути чітко враховані.
Наразі Україна перебуває на шляху імплементації окремих положень актів права ЄС у сфері авторського права і суміжних прав, зокрема й Директиви 2019/790, у національне законодавство. Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ) розробив відповідні законодавчі пропозиції, які пройшли низку обговорень зі стейкхолдерами, у тому числі й за участі представників ГО “УААСП”.
Запропоновані зміни ґрунтуються на ключових положеннях актів права ЄС та національної практики і мають бути імплементовані згідно з Планом заходів із виконання рекомендацій Європейської Комісії, затвердженим розпорядженням КМУ від 28 березня 2025 р. № 300-р. Зокрема, йдеться про використання контенту для глибинного аналізу тексту та даних без дозволу правовласника для наукових цілей.
З огляду на швидкий розвиток технологій штучного інтелекту, існує потреба визначення термінів “глибинний аналіз тексту та даних” (TDM) та “наукова установа” (research organisation) у Законі України “Про авторське право і суміжні права”, щоб уникнути неоднозначного правозастосування.
Водночас міжнародний досвід свідчить: винятки для глибинного аналізу тексту та даних потребують виваженого та відповідального застосування з урахуванням інтересів авторів та правовласників.
Як наголошує директорка УКРНОІВІ Олена Орлюк, формування збалансованого підходу до використання об’єктів авторського права в епоху штучного інтелекту потребує тісної співпраці державних інституцій і авторської спільноти:
“Стрімке впровадження технологій штучного інтелекту вимагає від держави особливо зважених рішень у сфері авторського права. Спільний проєкт УКРНОІВІ та ГО “УААСП” United for IP – це приклад того, як держава й спільнота авторів та правовласників можуть працювати в одному напрямі, зокрема у відповідь на виклики, пов’язані з використанням AI-рішень та застосуванням TDM-винятків. Для нас важливо, щоб імплементація європейських підходів у цій сфері забезпечувала баланс між технологічним прогресом і реальним захистом прав авторів та правовласників з урахуванням міжнародного досвіду й українських реалій. Наше завдання – не лише адаптувати європейські норми до українського законодавства, а й забезпечити авторам дієві інструменти захисту їхніх прав у цифровому середовищі”.
У цьому контексті особливого значення набуває участь українських організацій у міжнародних професійних обговореннях, які дозволяють не лише відстежувати глобальні тенденції, а й готуватися до практичного впровадження нових підходів у національній системі авторського права.
Виконавчий директор ГО “УААСП” Сергій Шаповал наголосив, що участь УААСП у семінарі CISAC стала важливим кроком для глибшого розуміння міжнародних практик та формування підходів до майбутньої політики у сфері авторського права і ліцензування творів із залученням штучного інтелекту:
“Сьогодні питання TDM і використання творів у процесах навчання та роботи AI виходять за межі теорії й безпосередньо впливають на інтереси авторів. Саме тому для нас принципово важливо бути залученими до міжнародного діалогу, щоб напрацьовувати рішення, які дозволять вибудувати сучасну й ефективну систему захисту авторських прав у цифрову епоху”.
Читайте також:
Коментарів немає