Механізми співпраці між університетами, науковими установами та бізнесом для сприяння комерціалізації інновацій, шляхи подолання бар’єрів між науковим і бізнес-середовищем, а також практичні успішні кейси.

 

Про це говорили учасники першої сесії “Від науки до бізнесу VS від бізнесу до науки” заходу “Collaborate to Innovate: діалог науки і бізнесу”.

 

Підсумки діяльності та плани на 2025-й від TISC (презентація)

 

Перед початком сесії було презентовано результати діяльності центрів підтримки технологій та інновацій (TISC) та стратегічні плани. Анастасія Ярмолюк, начальник відділу розвитку мережі центрів підтримки технологій та інновацій IP офісу, висвітлила роль TISC у стимулюванні технологічного прогресу та розвитку інноваційної інфраструктури:

 

“Протягом 2024 року центри наполегливо працювали для підтримки винахідників та інноваторів, щоб ідеї не лишалися ідеями, а працювали для розвитку інноваційного потенціалу України. Сьогодні в Україні, включно з головним офісом TISC, працює 45 центрів підтримки технологій та інновацій, які надають послуги з питань інтелектуальної власності та інновацій винахідникам, інноваторам, студентам, викладачам, тобто усім тим, хто створює та розробляє IP продукти”.

 

Анастасія Ярмолюк

 

Анастасія Ярмолюк розповіла про проєктну діяльність TISC, проведення заходів для інноваторів, залучення стратегічних партнерів та роботу з ними, застосування нових підходів до інновацій в регіонах, співпрацю з індустріальними парками як платформами інновацій.

 

Також вона поділилася візією роботи TISC у 2025 році. Серед запланованої роботи, зокрема – активна участь у розвитку стартап-руху, розвиток інноваційних інфраструктур в ЗВО, наукових установах, інноваційних парках, оприлюднення IP&I Guide – стратегічного інструменту для бізнесу, що об’єднує розроблені експертами інструкцї, кейси та професійні поради для ефективного захисту ідей, впровадження інновацій їх комерціалізації.

 

Детальніше про підсумки та плани роботи TISC можна дізнатися з презентації:

 

 

IP складова для бізнесу

 

“Сьогодні поговоримо про ключові аспекти комерціалізації інноваційних розробок, про розвиток академічного підприємництва та інноваційної екосистеми України”, – розпочала першу сесію заходу її модераторка Катерина Саділова-Мілашевська, професіонал з інтелектуальної власності відділу розвитку мережі TISC IP офісу.

 

Катерина Саділова-Мілашевська та Богдан Круглик

 

Богдан Круглик, CEO компанії FRENDT, розповів, що їхня компанія займається інноваціями в аграрній сфері, а її місія – аграрна цифрова революція. Спікер акцентував увагу на питання про те, що мотивує бізнес інвестувати в академічні розробки, а також поділився досвідом співпраці із ЗВО:

 

“В Україні відбувається певна трансформація: приходить розуміння, як IP можна застосовувати у веденні бізнесу. Зараз бізнес повинен розумно заробляти гроші, підходити більш професійно до цього питання. Адже в сучасних умовах залучення інвестицій та робота з донорами, грантовими проєктами неможлива без інтелектуальної складової, без IP захисту. Бо, наприклад, багато бізнесів не мають елементарного – зареєстрованої торговельної марки”.

 

Відеотрансляцію заходу дивіться на ютуб-каналі IP офісу:

 

 

Попит на інновації

Про процес комерціалізації академічних розробок, практичні кейси комерціалізації наукових розробок, запит бізнесу на університетські інновації, а також про необхідність створення спільних підприємств розповіла Оксана Юрчишин, директор Департаменту інновацій та трансферу технологій Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”.

 

Оксана Юрчишин

 

“За рік ми стали ближчими в діалозі між наукою та бізнесом. Особливо тим бізнесом, який має попит на інновації. Тобто комерціалізація та розвиток розробок відштовхується від попиту. А зараз – попит на інновації військового та подвійного призначення”, – зазначила Оксана Юрчишин.

 

У свою чергу, Наталія Погребна, директор Департаменту економіки Київської обласної військової адміністрації, поінформувала, які програми підтримки інноваційного бізнесу на регіональному рівні є найбільш актуальними для галузей, що мають певний попит на інновації.

 

Наталія Погребна

 

Вона розповіла про перспективні галузі Київщини, які сьогодні є конкурентноспроможними та інноваційними і на яких робиться найбільший акцент, нарощуються механізми їх підтримки. Йдеться про сферу інноваційних технологій в харчовому виробництві, технологій в будівництві та дизайні, енергоефективних технології, біотехнологій та фармації.

 

Крім того, Наталія Погребна приділила увагу питанням, які стосуються реалізації проєктів для підтримки малого та середнього бізнесу, розвитку інноваційних продуктів.

 

IP захист розробок 

 

Які юридичні аспекти найчастіше залишаються поза увагою стартапів під час комерціалізації наукових розробок? Які це несе ризики для стартапів та як впливає на їхній успіх? Ці питання розкрила Валерія Філінович, доцентка кафедри цивільного права і процесу юридичного факультету ДУ “Київський авіаційний інститут”, кандидатка юридичних наук.

 

Валерія Філінович

 

Так, за її словами, серед частих юридичних IP помилок можна виділити неналежне дотримання стартапами прав інтелектуальної власності, а також неналежне оформлення цих прав.

 

“Стартапи не часто приділяють увагу оформленню IP прав, що може призвести, наприклад, до копіювання ідеї іншими особами чи компаніями. Під загрозою опиняється і питання інвестування”, – наголосила Валерія Філінович і додала, що інвестори, особливо закордонні, не вкладатимуть кошти в стартап, у якого юридично не закріплені права інтелектуальної власності.

 

Крім того, негативні наслідки має і укладення неналежним чином договорів, контрактів. Так, якщо права та обов’язки сторін врегульовано не повністю, не на достатньому рівні, без урахування деяких важливих нюансів, то це може призвести до недоотримання прибутку.

 

“Внаслідок неналежної уваги до стандартів, які існують у конкретній сфері, стартапи отримують штрафи, втрачають довіру своїх клієнтів та можуть навіть припинити діяльність”, – зазначила Валерія Філінович.

 

Ще один юридичний аспект, ігнорування якого має негативні наслідки для стартапів, – приділення недостатньої уваги питанню конфіденційності та кібербезпеки (через це може статися, зокрема, витік даних).

 

 

Також учасники першої сесії дискутували питання стосовно комерційної таємниці, важливості реєстрації об’єктів інтелектуальної власності, основних критеріїв щодо комерціалізації наукових розробок з погляду науки та бізнесу, доцільності економічних витрат на реалізацію ідей, механізмів фінансової та правової підтримки для розвитку академічного підприємства, IP культури та відповідальності.

 

Фото: Альона Рубель

 

Довідково:

 

Collaborate to Innovate (з англ. – “співпрацюйте заради інновацій”) відбувається на базі National IP&Innovations Hub – Національного хабу інтелектуальної власності та інновацій, який створено і впроваджено IP офісом за підтримки Міністерства економіки. Головна мета заходу – об’єднати науку і бізнес для втілення інноваційних розробок українських винахідників у життя.

 

Читайте також:

 

“Маємо прокладати місток між наукою і бізнесом з урахуванням усіх викликів”, – Олена Орлюк під час відкриття заходу Collaborate to Innovate

 

Стартував захід “Collaborate to Innovate: діалог науки і бізнесу” – відеотрансляція