Лейбл pomitni ініціював та разом з партнерами провів комплексне дослідження українського ринку, яке дає можливість подивитись на музику не просто як на “мистецтво для розваги”, а як унікальний об’єкт інтелектуальної власності, навколо якого створюється окрема індустрія, що дає поштовх економіці.

 

До проєкту, крім Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс), також долучилися:

 

• Український інститут майбутнього,
• Dive and Discovery Research,
• Ruban Litvinova Social Impact Advisory,
• NUAM,
• Concert.ua
• Музична асоціація «Спільна».

 

«Це дослідження дає можливість показати реальний потенціал музики як індустрії, в яку варто вкладати гроші», – каже Ірина Горова, засновниця лейблу pomitni.

 

Ознайомитись із повним дослідженням “Музика має силу” можна на сайті Українського інституту майбутнього:

Короткий огляд дослідження з ключовими цифрами та фактами – на сайті інформаційного партнера Vector.media. Тут ви дізнаєтесь:

 

• Скільки в Україні артистів
• Що слухають українці
• Де українці слухають музику
• Наскільки доступна українська музика
• Якої музики бракує слухачам
• Що відчувають українці, слухаючи музику
• Як українська музика набирає темп (кількість треків, синглів, музичних альбомів за останні 12 років)
• Що заважає українській музиці
• Як українська музика розвивається на світовому ринку

 

   

Презентацію дослідження відвідали два міністра: Тетяна Бережна (Віце-премʼєр-міністр з питань гуманітарної політики – Міністр культури України) та Олексій Соболев (Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України). На фото – з Іриною Горовою.

 

Окрема тема – платна музика та боротьба з піратством. Саме про це говорили представники українського IP офісу під час презентації дослідження.

 

Так, заступниця начальника Центру спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності (IPR) Наталія Деніс представила комплексний огляд основних викликів у сфері захисту авторського і суміжних прав у музичній індустрії.

 

Наталія Деніс під час виступу з презентацією

 

У своєму виступі вона розповіла про найпоширеніші моделі піратського споживання музики в Україні, поділившись результатами всеукраїнського опитування «Музика і право: обізнаність та поведінка слухачів в Україні». Окрему увагу спікерка приділила проблематиці несвідомого піратства серед слухачів, використанню музики бізнесом без дозволів, недостатній правовій обізнаності музикантів, а також питанням превентивного захисту – від реєстрації прав до укладення договорів.

 

Також Наталія Деніс акцентувала на глобальних викликах, пов’язаних зі стрімким розвитком штучного інтелекту: зростання AI-каверів, дипфейків, використання голосів артистів без їхньої згоди та невизначеність правового статусу творів, створених за допомогою ШІ. Спікерка відзначила, що ці технологічні зміни потребують оновленого підходу, який одночасно підтримує інновації й гарантує захист творчості.

 

Детальніше – у презентації представниці IP офісу (створено спільно з лейблом pomitni):

 

 

В свою чергу заступник директора УКРНОІВІ Владислав Білоцький зазначив, що для поваги до інтелектуальної власності у музичній сфері потрібні зусилля, перш за все, трьох сторін: користувачів, бізнесу і музикантів.

 

• Користувачі. Однією з найбільших проблем в музичній індустрії є онлайн-піратство. Для подолання цього потрібні сучасні засоби, діджиталізація, інноваційні рішення, які будуть ускладнювати чи унеможливлювати прослуховування нелегального контенту. Необхідні також законодавчі зміни, оскільки наше законодавство орієнтується ще на застарілі носії, які не відповідають сучасності — піратству в Telegram, гіперстрімінгу, нелегальним онлайн-бібліотекам, торрентам. Так само важливими є політики стримінгових сервісів. Якщо брати до прикладу YouTube, тут подати скаргу на нелегальне використання дуже просто, але так мають діяти усі сервіси.

 

• Бізнес. Проблема в тому, що не всі бізнеси розуміють, чому слухати нелегальний контент, вмикати в ресторанах музику, скачану десь, чи демонструвати на загал контент, куплений за приватною підпискою, — погано. Однак і з боку держави потрібен контроль за використанням музики. Поки досі не закінчена акредитація організацій колективного управління (ОКУ), а це важливо для дотримання законодавства. Наступний крок — співпраця державних органів. І Центр спостереження IPR активно займається координацією зусиль з правоохоронними органами, які борються з піратством.

 

• Музиканти. Потрібно систематизувати шляхи захисту музикантів. При цьому проблемою є те, що вони не всі знають, як правильно відстоювати свої права. А деякі автори навіть не проти, щоб їх треки викладались на піратських платформах, адже бачать в цьому додаткову популяризацію. Так не має бути!

 

Владислав Білоцький (другий зліва) під час виступу у профільній панелі

 

І для всіх сторін найважливіше – просвітництво. Український ІР офіс різними кампаніями доносить важливість дотримання авторських прав, купівлі легального контенту та поваги до інтелектуальної власності.

 

Фото: Тетяна Шавловська

 

Читайте також:

 

Музика в законі: звіт за підсумками інформаційної кампанії ANTI-PIRACY: MUSIC

 

Захист IP прав музикантів: презентуємо комплексні рекомендації

 

IP гайд для бізнесу: ІР офіс представляє практичний посібник про законне використання музики