Команда департаменту “Академія інтелектуальної власності” IP офісу розпочинає серію інтерв’ю із науково-педагогічними працівниками, які забезпечують здобуття якісної освіти у IP сфері в Україні.
Повна назва нового проєкту IP Academy – “Твій крок до знань: освітні програми з інтелектуальної власності”. Головні питання, які тут будуть обговорюватись: чому сучасній молоді варто обирати освіту в цій галузі та які перспективи вона відкриває для побудови успішної кар’єри?
Першою гостею проєкту стала очільниця IP офісу Олена Орлюк, докторка юридичних наук, професорка, академік Національної академії правових наук України, професорка кафедри інтелектуальної власності та інформаційного права КНУ імені Тараса Шевченка.
Отже, час дізнатися більше про роль інтелектуальної власності у формуванні успішної кар’єри.
– Пані Олено, чому сучасній молоді варто обирати освіту у сфері інтелектуальної власності? Як це може вплинути на їхнє майбутнє?
– Освіта у IP сфері відкриває перед молоддю унікальні можливості для професійної реалізації в епоху цифрової економіки та інновацій. У сучасному світі саме нематеріальні активи формують конкурентоспроможність бізнесу, забезпечують розвиток технологічних стартапів та сприяють міжнародній співпраці. Знання у IP сфері дозволяють не лише розуміти, як працюють механізми захисту авторських прав, рішень у сфері технологій, власного бренду, а й використовувати їх як стратегічний інструмент для розвитку кар’єри чи власної справи.
Крім того, це міждисциплінарна галузь, яка поєднує юридичні, економічні, технічні аспекти та творчу складову. Вона дозволяє молоді адаптуватися до викликів сучасного ринку праці, оскільки попит на фахівців у IP сфері зростає як у державному секторі, так і в бізнесі, консалтингу, технологічних компаніях, міжнародних організаціях.
– Які унікальні можливості отримують студенти КНУ імені Тараса Шевченка під час навчання у сфері інтелектуальної власності?
– Освіта у сфері інтелектуальної власності – це не лише ґрунтовна теоретична підготовка, а й можливість практичного застосування знань. Наші студенти беруть участь у міжнародних стажуваннях, наукових конференціях, програмах академічної мобільності, що дозволяє їм обмінюватися досвідом із фахівцями з інших країн.
Важливим напрямом є участь у програмах Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO), Європейського патентного відомства (EPO), співпраця з європейськими університетами.
Також студенти мають можливість працювати над реальними кейсами разом із представниками бізнесу, брати участь у розробці стратегій IP захисту для українських і міжнародних компаній. Це дає їм цінний практичний досвід і конкурентні переваги на ринку праці.
– Як сучасні виклики впливають на вибір студентами актуальних напрямів навчання? Які вибіркові дисципліни є найбільш популярними?
– Глобальні виклики, зокрема розвиток штучного інтелекту, цифровізації, біотехнологій та стартап-екосистеми, змінюють пріоритети студентів у виборі навчальних дисциплін. Популярними є курси, присвячені цифровим правам та регулюванню штучного інтелекту, комерціалізації результатів наукових досліджень, трансферу технологій, а також міжнародному захисту інтелектуальної власності.
Також студенти активно обирають дисципліни, що пов’язані з патентною експертизою, брендингом та управлінням інтелектуальною власністю у творчих індустріях. Це свідчить про прагнення молоді отримати практичні знання, які допоможуть їм адаптуватися до швидких змін у світовій економіці.
– Що Ви порадили б студентам для ефективного формування власної професійної особистості під час навчання у магістратурі?
– Найголовніше – це постійний саморозвиток і готовність до змін. У сучасному світі знання швидко оновлюються, тому важливо не лише освоювати фундаментальні теоретичні аспекти, а й вміти працювати з новими тенденціями, технологіями та викликами.
Я раджу студентам бути активними у професійній спільноті, брати участь у конференціях, воркшопах, дискусійних панелях. Крім того, важливим є формування власного професійного бренду, що включає публікації, участь у дослідницьких проєктах, мережеву взаємодію з фахівцями галузі.
Ще одна порада – розвивати аналітичне мислення та навички міждисциплінарного підходу, адже IP – це сфера, яка перетинається з багатьма іншими галузями.
Водночас, навчання не обмежується лише аудиторними заняттями – самостійна робота, самоосвіта та глибоке занурення в тему є ключовими факторами успіху. Важливо критично оцінювати інформацію, ретельно працювати з джерелами та відповідально ставитися до власного наукового доробку.
Не менш важливо підтримувати професійні зв’язки та обмінюватися досвідом з колегами. Студентське середовище є потужним майданчиком для ідей та співпраці, і саме в цей період формуються ті зв’язки, які можуть стати основою для майбутніх професійних досягнень.
– Які професійні перспективи надає освіта у сфері інтелектуальної власності для студентів після закінчення магістратури?
– Випускники, які обрали сферу інтелектуальної власності, мають широкі можливості для кар’єрного розвитку. Це робота в IP офісах, юридичних фірмах, технологічних компаніях, урядових структурах, інноваційних хабах та міжнародних організаціях, таких як WIPO, EPO, USPTO.
Також випускники можуть реалізувати себе у сфері комерціалізації наукових розробок, венчурного інвестування, консалтингу у сфері стартапів. Зараз інтелектуальна власність – це стратегічний ресурс для економіки знань, тому фахівці з цієї галузі є затребуваними не лише в Україні, а й за кордоном.
Насамкінець, освіта у IP сфері – це не лише знання, а й інструмент, який дає можливість керувати своїм майбутнім, бути частиною глобального інноваційного процесу та формувати економіку, побудовану на ідеях, творчості та технологіях.
P.S. Детальніше про освітні програми з інтелектуальної власності ви можете дізнатися з третьої частини інформаційно-довідкового видання від української IP Academy – “Навчання впродовж життя: можливості безперервної освіти в сфері інтелектуальної власності”.
Читайте також:
#EcoTalks: інтерв’ю із засновницею Let’s do it, Ukraine – про екорух та свідомість українців
Коментарів немає