Прогрес реформи права інтелектуальної власності в Україні, розвиток ІР права в Європейському Союзі, правозастосування, технічна допомога – ці та інші питання були обговорені в межах 21-го засідання щорічного Діалогу з права інтелектуальної власності (IPR Діалог) між Україною та ЄС.
IPR Діалог є частиною ширшого співробітництва між Європейською комісією та Урядом України і відбувся 22 жовтня 2024 року.
Участь у заході взяли представники Європейської комісії:
З боку Представництва ЄС в Україні до Діалогу долучилися:
Про основні здобутки в українській ІР сфері європейську сторону поінформували представники ключових стейкхолдерів:
Від Міністерства економіки України участь в заході взяли:
Український ІР офіс на IPR Діалозі представили:
Відкриваючи засідання, Жорже Віторіно зазначив, що сьогоднішній Діалог є свідченням зміцнення співробітництва між ЄС та Україною, яке виходить із спільного розуміння того, що посилення охорони і захисту ІР прав є не лише правовим зобов’язанням, а й ключовим драйвером інновацій та міжнародного співробітництва. Україна здійснила значний прогрес в імплементації міжнародних стандартів в сферу інтелектуальної власності. Ці зусилля свідчать про відданість України бажанню модернізувати правову систему перед лицем значних викликів.
Сторона ЄС зробила огляд останніх ініціатив в ЄС і в цьому контексті представила Рекомендацію щодо боротьби з підробками, прийняту в березні цього року, а також поінформувала про роботу над Оглядом підробок і піратства (Counterfeiting and Piracy Watchlist) та Звітом про треті країни (Third Country Report), публікація яких запланована на 2025 рік. На завершення, ЄС привітав запуск на початку 2024 року проєкту EU4IP, який ґрунтується на попередній технічній допомозі ЄС та надає підтримку Україні у зміцненні її національного IP ландшафту та сприянні приведенню її правової та адміністративної IP бази у відповідність до систем ЄС у процесі підготовки до вступу в ЄС.
За словами Віталія Кіндратіва, який очолює Українську делегацію, руйнівні наслідки агресивної війни російської федерації проти України для сфери інтелектуальної власності, креативного та інноваційного секторів та інших сфер економіки продовжують поглиблюватися. Водночас Україна не зупиняється у пошуках відповіді на ці виклики та продовжує виконувати свої завдання як країна-кандидат на шляху до повноцінного членства в ЄС.
Віталій Кіндратів (в центрі), Дмитро Гузій та Альберто Фернандес-Дієс.
З моменту останнього Діалогу в жовтні 2023 року, як зазначив спікер, Україна продовжила активно працювати над наближенням національного законодавства та практик до acquis ЄС, а також підвищувати спроможність та компетенції національних інституцій у сфері інтелектуальної власності. У межах цієї діяльності Урядом України було схвалено 17 нових підзаконних нормативно-правових актів, з яких Мінекономіки розроблено 9, Міністерством аграрної політики – 6.
Також Віталій Кіндратів зазначив, що у 2025-2026 роках планується розробка нових редакцій спеціальних законів за окремими об’єктами інтелектуальної власності для подальшої імплементації положень acquis ЄС з урахуванням результатів здійснення офіційного скринінгу.
Зустріч з української сторони модерував Дмитро Гузій. Одним із головних досягнень України, за його словами, є ухвалення низки підзаконних нормативно-правових актів, які поглиблюють і удосконалюють напрацювання, що були відзначені європейською стороною за результатами внесення змін до національного законодавства в ІР сфері у 2021-2022 роках.
Детальніше про акти в сфері авторського права, промислової власності, а також акти, які регулюють діяльність колегіальних органів, розповіла Інна Шатова.
Проблеми імплементації законодавства під час воєнного стану висвітлив Богдан Падучак. Він нагадав, що в Україні діє Закон про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, який надає певні пільги для заявників щодо вчинення ними дій, пов’язаних з ІР.
Водночас у Верховній Раді України зареєстровано основний законопроєкт та два альтернативних, які мають на меті внести зміни до цього Закону для того, щоб збалансувати приватноправові інтереси заявників, правоволодільців та держави загалом.
Богдан Падучак та Олена Орлюк
Також перший заступник директора IP офісу зупинився на питанні виконання санкційного законодавства, прийнятого в Україні, зазначивши:
“Ми вдячні ЄС за прийнятий 14-й санкційний пакет, який сприяє захисту ІР сфери, що діє в правовому полі, від дій агресора”.
Також Богдан Падучак додав, що в низці підзаконних нормативних актів України реалізовані “санкційні застереження” щодо осіб, які пов’язані з країною-агресором, та навів відповідну статистику:
“Якщо ІР офісом встановлюється факт застосування до заявника (чи держави заявника) санкцій, то діловодство за цією заявкою здійснюється з урахуванням конкретного виду санкції, що застосовано. Станом на 10 жовтня 2024 року ІР офіс узагальнив інформацію про застосування санкцій щодо понад 30 тис. фізичних та юридичних осіб. З цього обсягу інформації ідентифіковано та заблоковано 475 заявок на реєстрацію об’єктів інтелектуальної власності, заблоковано 485 охоронних документів стосовно 119 юридичних осіб та 56 фізичних осіб”.
Про найактуальніші зміни, які відбулися в сфері авторського права, європейських колег поінформувала представниця Мінекономіки Аліна Бабаєва.
Про новий порядок реєстрації авторського права та діяльність ІР офісу розповів Олексій Арданов. За його словами, окрім реєстрації авторського права, ІР офіс надає роз’яснення щодо нового Закону України “Про авторське право і суміжні права”.
“ІР офіс реагує на сучасні тенденції, стрімкий розвиток технології штучного інтелекту, тому допускаємо, щоб до твору були включені об’єкти, згенеровані ШІ. Водночас ми заохочуємо авторів ідентифікувати згенеровані об’єкти, які вони додають до авторського твору, для того, щоб уникнути недобросовісних заявок на реєстрацію авторського права”, – пояснив начальник відділу авторського права і суміжних прав ІР офісу.
Олександра Косенко, Олексій Арданов та Інна Шатова.
Також Олексій Арданов детальніше розповів про реєстр сирітських творів, який веде ІР офіс та про ініціативу WIPO Alert, практика по цьому механізму зараз напрацьовується. Він додав, що процес удосконалення сфери авторського права триває – ІР офіс опрацьовує обсяг норм, який Україні потрібно імплементувати на шляху до набуття повноправного членства в ЄС.
Богдан Падучак поінформував Єврокомісію про те, що Правила складання, подання та проведення експертизи заявки на винахід і заявки на корисну модель, як очікується, набудуть чинності найближчим часом.
Правила містять, зокрема, уточнені положення щодо складання та проведення експертизи біотехнологічних винаходів, деталізовані положення щодо нових можливостей відповідно до законодавства, таких як зауваження щодо патентоспроможності винаходу, заперечення проти заявки, інформаційного пошуку, у тому числі за клопотанням будь-якої особи, викладений порядок перевірки патенту на винахід з метою надання додаткової охорони.
Крім того, Міністерством економіки з урахуванням пропозицій ІР офісу розроблено проєкт Порядку розгляду клопотання про додаткову охорону прав на винахід. У вересні 2024 року цей документ опубліковано на офіційному вебсайті Мінекономіки для обговорення.
“В процесі розробки цих підзаконних нормативно-правових актів, завдяки технічним консультаціям з Європейським патентним відомством нам також вдалося ідентифікувати декілька викликів гармонізації практики охорони винаходів”, – зазначив перший заступник директора IP офісу.
Серед питань, які були у фокусі інтересу Єврокомісії:
“Ці питання були предметом технічних консультацій з ЄПВ, і в подальшому розглядатимуться при розробці нової редакції Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” з метою створення більшої правової визначеності та чіткості розуміння стейкхолдерів ”, – запевнив Богдан Падучак.
Ігор Віштак, директор Департаменту аграрного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства України, розповів про підзаконні нормативно-правові акти до Закону України “Про охорону прав на сорти рослин”.
Про діяльність українського ІР офісу, співробітництво з Європейським патентним відомством (EPO) та Відомством з інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO) розповіла Олена Орлюк.
“З моменту останнього IPR Діалогу в жовтні 2023 року, окрім швидких темпів розробки та затвердження імплементаційного законодавства, Мінекономіки та IP офіс систематично працюють над зміцненням інституційної спроможності в сфері інтелектуальної власності, накопичуючи прогрес інституційної реформи і покращуючи правозастосування та обізнаність населення щодо ІР прав”, – зазначила очільниця ІР офісу.
Олена Орлюк
За її словами, ІР офіс діє не лише як патентне відомство чи офіс з реєстрації авторського права, а також як інституція, яка працює над розвитком інноваційного та креативного середовища, а також над поглибленням комунікації з основними стейкхолдерами. Зокрема, ІР офіс долучається до трансформації процесів, пов’язаних з інтелектуальною власністю, які ініціює Міністерство оборони України.
Олена Орлюк поінформувала про розробку проєкту Методичних рекомендацій з окремих питань проведення експертизи заявки на торговельну марку (щодо відповідності умовам надання правової охорони позначення, яке містить географічне зазначення або походить від нього). З метою застосування європейської практики консультацій з професійною спільнотою для отримання відгуків та коментарів проєкт Методичних рекомендацій опубліковано на вебсайті ІР офісу та направлено до професійних організацій та бізнес-асоціацій.
“Це лише початок публічної роботи з розробки Методичних рекомендацій, яка триває і щодо інших питань та об’єктів прав інтелектуальної власності. І ця робота великою мірою залежить від законодавчого розвитку та затвердження підзаконних нормативно-правових актів. Але вже зараз за безумовний орієнтир ми визначаємо відповідні гайди EUIPO та EPO”, – зазначила Олена Орлюк.
Серед основних досягнень ІР офісу з моменту останнього IPR Діалогу Олена Орлюк виділила такі:
“З липня 2024 року ми тестуємо систему Цілей та ключових результатів і Ключових показників ефективності (KPI/OKR), з метою оцінювання ефективності діяльності структурних підрозділів ІР офісу та успішного досягнення завдань, визначених Стратегічним планом розвитку організації на 2024-2028 роки”, – поінформувала Олена Орлюк.
Також вона розповіла про головні успіхи ключових структурних підрозділів ІР офісу та діяльність колегіальних органів, які розпочали роботу у 2024 році: Апеляційної палати, Комісії “Україна”, а також про старт процесу атестації кандидатів у патентні повірені. Значний акцент був зроблений на міжнародній співпраці та активностях ІР офісу, що реалізовувалися в рамках співробітництва з EUIPO та EPO, а також ІР відомствами європейських країн.
“Ми будемо вдячні за продовження підтримки ЄС та сприяння ІР сфері на шляху до набуття Україною повноправного членства в ЄС”, – резюмувала Олена Орлюк.
Сімона Сейкіте, співголова IPR Діалогу з боку ЄС, високо оцінила досягнення українського ІР офісу, яких вдалося здобути за досить короткий проміжок часу, а також привітала із затвердженням Стратегічного плану розвитку організації та налагодженням міцних зв’язків з європейськими організаціями в сфері інтелектуальної власності. За її словами, сучасний, доступний, ефективно функціонуючий ІР офіс є ядром ефективно функціонуючої ІР системи країни.
У контексті обговорення питання щодо розбудови та зміцнення інституційної бази суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді, секретар судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Ігор Бенедисюк поінформував європейських колег, на якому етапі перебуває конкурс до Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
Окрема увага учасників IPR Діалогу була зосереджена на діяльності правоохоронних органів в Україні щодо розслідування справ, пов’язаних з порушенням прав на об’єкти інтелектуальної власності.
Про проблематику фізичних та онлайн ринків, накладення арештів на контрафакту продукцію розповіли представник Департаменту кіберполіції Національної поліції України Віктор Байов та представниця Бюро економічної безпеки України Ірина Германюк.
Заходами на державному митному кордоні, а також оновленою інформацією про впровадження програмного забезпечення та інформаційних послуг, що надаються правоволодільцям, з учасниками Діалогу поділилася представниця Державної митної служби України Оксана Пащенко.
Обговорюючи питання захисту інтелектуальної власності, співпрацю з правоохоронними органами та національні механізми боротьби з підробками та піратством, Олександра Косенко розповіла про діяльність Центру спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності, що виступає майданчиком для основних стейкхолдерів, які мають повноваження щодо захисту прав інтелектуальної власності в Україні.
Довідково:
Діалог з права інтелектуальної власності “Україна – ЄС” було започатковано у 2006 році для вирішення питань в сфері інтелектуальної власності, які становлять взаємний інтерес для української та європейської сторін.
Відповідно до статті 252 (3) Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Діалог підпорядкований Комітету асоціації Україна – ЄС у торговельному складі. Засідання Діалогу відбуваються принаймні раз на рік. Організаторами почергово виступають українська та європейська сторони.
Читайте також:
Імітаційна сесія двосторонньої зустрічі України та Єврокомісії: у фокусі уваги авторське право
Коментарів немає