Як пропозиції до євроінтеграційного законопроєкту у сфері авторського права і суміжних прав корелюються з оновленим проєктом Цивільного кодексу (ЦК) України? Яким має бути регулювання особистих прав у цифрову епоху? І чи потребує перегляду інститут sui generis в умовах стрімкого розвитку штучного інтелекту?
Ці та інші питання стали предметом фахової дискусії під час круглого столу, що відбувся 24 квітня 2026 року в межах Українського тижня інтелектуальної власності (IP WEEK 2026). Захід об’єднав представників державних органів, громадського сектору, науковців і практиків для обговорення пропозицій до законопроєкту щодо імплементації актів права ЄС у сфері авторського права і суміжних прав.
Директорка Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс) Олена Орлюк привітала учасників і наголосила, що ця зустріч є черговим етапом системного фахового обговорення змін до законодавства.
Олена Орлюк
Олена Орлюк зауважила, що сфера авторського права сьогодні потребує особливої уваги, адже саме вона однією з перших реагує на технологічні зміни, цифровізацію та нові виклики глобального середовища.
“Це сфера, яка чи не найшвидше переживає зміни, і саме тому вона потребує постійного оновлення та сучасних рішень”, – зазначила очільниця УКРНОІВІ.
На завершення вона акцентувала, що ключовою умовою якісного законодавчого результату є постійна співпраця держави, експертного середовища, правовласників та всіх зацікавлених сторін:
“Для нас надзвичайно важливо, щоб цей процес був взаємним діалогом і спільною роботою”.
Заступник начальника департаменту – начальник відділу авторського права і суміжних прав УКРНОІВІ Олексій Арданов представив узагальнені напрацювання, які у березні фіналізувала робоча група, що працювала на базі УКРНОІВІ спільно з представниками Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (Мінекономіки) та ключовими стейкхолдерами сфери, – з урахуванням доопрацьованої версії пропозицій, які з квітня напрацьовуються експертною групою.
Олексій Арданов
За його словами, йдеться про системну імплементацію положень директив ЄС, які не були повною мірою відображені в Законі України “Про авторське право і суміжні права” від 1 грудня 2022 року.
Як приклад, він звернув увагу на проблеми регулювання режиму вільного використання контенту для глибинного пошуку тексту та даних (Text and Data Mining\TDM). Олексій Арданов наголосив, що чинна модель є надто обмеженою, адже дозволяє використання лише творів (щодо об’єктів суміжних прав цього не передбачено) і лише для наукових цілей. Крім того, передбачається можливість заборони з боку правовласника, що в контексті використання в наукових цілях суперечить положенням Директиви 2019/790.
Водночас, як пояснив спікер, підхід директиви ЄС є значно ширшим:
Олексій Арданов зазначив, що ці аспекти були доопрацьовані в пропозиціях робочої групи. Адже такі стейкхолдери, як, наприклад, міжнародна бібліотечна ініціатива EIFL, наголошують на необхідності повноцінного режиму TDM. Крім того, це необхідно для повноцінної імплементації відповідних положень Директиви 2019/790.
Окрему увагу, за словами спікера, приділено також:
Ігор Якубівський, д.ю.н., професор кафедри цивільного права та процесу юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, головний науковий співробітник відділу приватноправових досліджень Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України, зосередився на взаємозв’язку між оновленням профільного законодавства та рекодифікацією Цивільного кодексу України (законопроєкт №15150 від 9 квітня 2026 року).
Ігор Якубівський долучився до круглого столу онлайн
На його думку, ці процеси мають відбуватися синхронно: лише узгоджені зміни дозволять сформувати збалансовану систему правового регулювання.
Ігор Якубівський зазначив, що значна частина положень, озвучених попереднім спікером, вже врахована в проєкті ЦК, зокрема щодо:
Окремо спікер зупинився на трансформації підходу до об’єктів sui generis. За його словами, у межах дискусії над розробкою оновленого проєкту ЦК України було досягнуто компромісу: такі об’єкти залишаються в книзі четвертій ЦК, але не визнаються об’єктами права інтелектуальної власності, водночас на них поширюються відповідні норми (зокрема щодо захисту та договорів).
Він зауважив, що аналогічний підхід застосовується і до комерційної таємниці, що свідчить про зміну концептуальної моделі, закладеної книгою четвертою ЦК.
Ольга Кулініч, д.ю.н, доцентка, очільниця IP Academy, що функціонує у складі ІР офісу, розкрила проблематику співвідношення особистих прав і свободи творчості у цифрову епоху.
Ольга Кулініч
Вона зазначила, що робота з імплементації актів права ЄС демонструє тісний взаємозв’язок між нормами авторського права та цивільного законодавства.
На її думку, одним із вагомих викликів є визначення цифрового образу особи як нового об’єкта правового регулювання.
Ольга Кулініч пояснила, що оновлений проєкт ЦК значно розширює підхід до захисту особи:
За її словами, це посилює позицію фізичної особи щодо правової охорони та захисту своєї цифрової ідентичності та створює для цього додаткові механізми.
Водночас вона звернула увагу на різноманітність підходів щодо охорони та захисту цифрового контенту, результатів творчої діяльності та об’єктів, згенерованих штучним інтелектом. Оскільки не всі цифрові об’єкти є результатом творчості, це потребує подальшого узгодження між різними нормативними підходами.
Адвокат, патентний повірений України, к.ю.н, доцент кафедри інтелектуальної власності та інформаційного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Константин Зеров серед іншого акцентував увагу на необхідності перегляду інституту sui generis щодо об’єктів, згенерованих штучним інтелектом.
Константин Зеров
На його думку, встановлений раніше строк охорони у 25 років уже не відповідає сучасним технологічним реаліям. Він пояснив, що цей строк історично був запозичений за аналогією з Бернською конвенцією про охорону літературних і художніх творів щодо фотографічних творів, однак сьогодні обсяги генерованого контенту та швидкість його створення суттєво змінили контекст.
За його оцінкою, строк охорони потребує скорочення та переосмислення, зокрема з урахуванням підходів до преспублікацій.
Окремо Константин Зеров звернув увагу на практичні аспекти комерціалізації таких об’єктів. На його думку, без внесення змін до податкового законодавства існує ризик неоднозначного трактування платежів як роялті з боку податкових органів.
Учасники обговорення також підкреслили важливість адаптації податкового законодавства до нових підходів у сфері інтелектуальної власності.
Олена Орлюк зазначила, що УКРНОІВІ планує ініціювати діалог із податковими органами для вироблення узгодженого підходу. За її словами, на практиці виникають суттєві розбіжності у тлумаченні норм, зокрема щодо роялті.
Очільниця IP офісу також зауважила, що зміни до Цивільного кодексу неминуче вплинуть на необхідність внесення змін до податкового законодавства.
Дискусія засвідчила, що оновлення законодавства у сфері авторського права і суміжних прав відбувається на перетині кількох процесів: імплементації права ЄС, розвитку технологій (зокрема штучного інтелекту) та рекодифікації цивільного законодавства.
Водночас ключовим викликом залишається забезпечення повного та узгодженого виконання євроінтеграційних зобов’язань України. Саме системність і точність імплементації положень права ЄС мають стати визначальними для подальшого руху законопроєкту та його відповідності європейським підходам до регулювання сфери авторського права і суміжних прав.
Фото: Юрій Бєлах
Читайте також:
Актуальні питання набуття прав на об’єкти промислової власності: УКРНОІВІ запрошує на захід
Коментарів немає