Кабінет Міністрів України, відповідно до Плану пріоритетних дій Уряду на 2025 рік та Стратегії цифрового розвитку інноваційної діяльності України на період до 2030 року (Стратегія WINWIN 2030), визначив розвиток внутрішньої інфраструктури для досліджень, інновацій та впровадження рішень у сфері штучного інтелекту як одну із пріоритетних дій. 

 

Розвиток генеративного штучного інтелекту, зокрема технологій, заснованих на великих мовних моделях (large language models, LLM) – нейромережах, здатних аналізувати та створювати тексти, – викликає особливий інтерес України до створення власної національної моделі, враховуючи приклад низки європейських країн. Тому важливо створювати умови для подальшого розвитку інноваційної інфраструктури, посиленої ШІ-рішеннями.

 

У червні 2025 року Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс) разом із Міністерством цифрової трансформації України та WINWIN AI Center of Excellence обговорили питання, пов’язані із дотриманням прав інтелектуальної власносності, що випливають з перспективної розробки та машинного навчання національної LLM, а також перспектив партнерства та виконання Операційного плану Стратегії WINWIN 2030.

 

Від УКРНОІВІ у зустрічі взяли участь:

 

• Олена Орлюк, директорка;

 

• Микола Потоцький, заступник директора;

 

• Любов Майданик, заступниця директора;

 

• Андрій Зозулюк, начальник департаменту міжнародного співробітництва;

 

• Олексій Арданов, заступник начальника департаменту – начальник відділу авторського права і суміжних прав;

 

• Ілля Зазуляк, професіонал з інтелектуальної власності 1 категорії відділу забезпечення євроінтеграційних процесів.

 

Також до зустрічі долучилися представники Міністерства цифрової трансформації України та WINWIN AI Center of Excellence (AI CoE): Данило Цьвок, Олег Дубно, Микита Новиков, Софія Климчук та Елеонора Шатківська.

 

Під час зустрічі сторони обговорили такі питання:

 

• Стратегічний вектор та мінімізація викликів, пов’язаних з розробкою, машинним навчанням та впровадженням національної LLM;

 

• Значення створення української LLM для національного AI-суверенітету України, особливо в секторах ІТ, безпеки даних та економічної ефективності;

 

• Очевидні та приховані виклики, пов’язані з використанням open source даних для машинного навчання української LLM, з особливою увагою та відповідальністю до питань авторського права;

 

• Питання забезпечення національних інновацій та захисту відповідних прав промислової власності, що виникають внаслідок впровадження високоінноваційного рішення, такого як LLM, в українському державному та приватному секторах;

 

• Перспективи партнерств, що виникають в результаті впровадження LLM.

 

“Ця зустріч є свідченням нашого прагнення до узгоджених дій задля розвитку інновацій та, зокрема, створення сприятливої інфраструктури для штучного інтелекту в Україні. Ми чітко усвідомлюємо необхідність відповідального ставлення та поваги до прав інтелектуальної власності, а також глибину викликів і перспектив, з якими стикається не лише Україна, а й уся світова спільнота”, – зазначила Олена Орлюк.

 

 

Учасники окремо обговорили перспективи участі України в Програмі “Цифрова Європа” (Digital Europe Programme – DIGITAL) – програмі, що фінансується Європейським Союзом та сприяє координації між державами-членами Європейського Союзу, бізнесом та громадянами для покращення цифрової інфраструктури і підтримки проєктів у ключових сферах, відповідальних за цифровий розвиток.

 

 

Читайте також:

 

Підтримка інновацій від держави: в Україні запрацював Sandbox для AI- та блокчейн-стартапів

 

Річний звіт УКРНОІВІ-2024: євроінтеграція та інноваційний розвиток