Стратегія розвитку української сфери інтелектуальної власності та її відповідність резолюціям WIPO, новий підхід до державних сервісів, співпраця з порталом Дія, євроінтеграція української ІР сфери. А також – як виховати культуру ІР з дитинства та що запитує в ІР офісу ChatGPT — у відкритому інтервʼю керівниці ІР офісу Олени Орлюк. Розмова з Олександром Молотаєм, партнером «Молотай і партнери» під час ІХ Міжнародного форуму з інтелектуальної власності.
Олександр Молотай (ОМ): На сайті УКРНОІВІ зазначено, що офіс сповідуватиме концептуально новий підхід до державних послуг в сфері ІВ. Які саме новації ви пропонуватиме професійній спільноті? Які пункти з цих новацій увійдуть до плану стратегічного розвитку IP офісу?
Олена Орлюк (ОО): Для ІР офісу важливо здійснювати комунікації зі спільнотою на постійній основі. Ми вже почали проводити такі зустрічі з IP сферою не лише в онлайн-форматі, а й в офлайн для того, щоб вибудовувати послуги та сервіси, які ми пропонуємо, на тому рівні, якого потребує спільнота. Ми поставили перед собою амбітні вектори нашого розвитку, і жоден з них не є легким.
Офіс перебуває на сьогоднішній день в доволі складних умовах. В нас ще формується команда, ми все ще оцінюємо ресурси, які отримали, зокрема технологічні та інформаційні. Пропрацьовуємо питання кадрового потенціалу, підвищення його якості. Адже це матиме безпосередній вплив на якість тих сервісів, які надає і надаватиме IP офіс. Всі основні положення увійдуть в Стратегічний план, який ми представимо спільноті. Звертаю увагу, він буде пов’язаний з роботою на середньостроковий період для нашого IP офісу в рамках виконання вимог чинного законодавства.
Більше ми зможемо розписати безпосередньо в стратегії IP сфери, над якою, сподіваюся, вже далі експертний корпус зможе працювати в рамках реалізації у подальшому положень резолюції стосовно України, прийнятої на Генеральній асамблеї WIPO у 2022 році. На її виконання нині проводиться дослідження, яким чином війна вплинула на IP сферу. Його результати мають бути представлені влітку на черговій Генеральній асамблеї WIPO з метою вироблення подальших кроків щодо підтримки української сфери інтелектуальної власності та інновацій.
Про що йде мова? Звичайно, ми переглядаємо параметри з проведення експертизи. Зараз ввели додатково напрям по якості, підвищуючи рівень експертизи, розглядаючи це як один з векторів нашого розвитку. І через розширення кадрового потенціалу, і через постійне підвищення кваліфікації, і навчання. З цього приводу в нас проведені відповідні перемовини з Європейським IP офісом, Європейським патентним відомством, з національними офісами, зокрема, USPTO. В частині того, яким чином ми можемо долучати до таких навчань та стажувань не лише представників IP сфери України в широкому розрізі, але й безпосередньо наших експертів.
ПІдвищення кваліфікації буде постійним предметом роботи всередині самого офісу. Користуючись тим, що в нас запущена в активній фазі IP Академія, влітку має завершитися навчання національних тренерів за програмою підготовки Академії WIPO, ці тренери разом з нашими фахівцями зможуть долучитися до численних тренінгів, воркшопів, семінарів для національної IP сфери.
Також, як вже згадувалося, це питання підвищення якості. Ми ввели відділ контролю якості та удосконалення експертизи заявок, в якому виокремлюємо питання методології проведення експертизи. Це питання внутрішньої якості роботи відомства, і в частині підвищення рівня правової охорони воно є надзвичайно важливим.
Надалі – це питання більш широкого розуміння спектру завдань, які IP офіс для себе вбачає. Ми розглядаємо себе не лише як офіс, який надає державні сервіси стосовно правової охорони, тобто видачі охоронних документів. Ми маємо позиціонуватися в частині реалізації державної політики, як це передбачено для офісу в рамках чинного законодавства та статутних документів. Також це стосується активної позиції ІР офісу в частині підвищення в України захисту прав інтелектуальної власності. А це і Апеляційна палата, і медіація, і представництво ІР офісу в судових процесах. Й запровадження нарешті в Україні ІР Суду.
Окрему місію ІР офіс бачить у напрямку поширення знань, загальної обізнаності, тобто підвищення культури в сфері інтелектуальної власності в цілому, а також з питань комерціалізації інтелектуальної власності та загалом долучення на активних позиціях до розбудови нашої інноваційної екосистеми. Тому що вважаю, що для України найбільш реальний шлях, яким ми зможемо відновитися після війни, це – розбудовуватися на інноваціях. І кому, як не Україні, з креативним способом мислення наших людей, з нашим інтелектуальним капіталом, з нашими здобутками щодо розвитку тієї ж IT-сфери чи загалом в перспективі мета-всесвітів, наголошувати на необхідності підготовки державних сервісів на тому рівні, що відповідатиме завданням і викликам, які постануть перед нашим суспільством у післявоєнний час.
ОМ: Слід відмітити, що за кордоном іноді люди дивуються, що в нас є такі сервіси як Дія, наприклад, і на якому рівні вони виконані. Будемо сподіватися, що це буде продовжуватись. Але якщо тезово, в плані сприяння інноваційної діяльності, яку саме функцію IP офісу бачите?
ОО: Це доволі широкий перелік. Починаючи від надання консультацій і підтримки наших розробників. У нас постійно йдуть зустрічі з представниками різних бізнес-секторів, з нашими стартаперами. Проговорюються пріоритетні напрями, наприклад, military-tech та його підтримка. Хоча ми не обмежуємося, звичайно, тільки цим напрямом. Ми беремо в широкому розрізі інноваційну екосистему і плануємо зустрічі з метою надання консультацій для виявлення та подальшої реєстрації прав інтелектуальної власності саме в Україні.
Ми маємо фактично виробити культуру в бізнесі і в наших креаторів та винахідників, що IP має не лише створюватися, але й ідентифікуватися, охоронятися та працювати в Україні. Відтак, додатково ми працюємо над тим, щоби створити чи покращити відповідні правові механізми й не лише отримувати, але й комерціалізувати свою інтелектуальну власність в майбутньому.
Ми зараз пропрацьовуємо і будемо представляти позицію стосовно необхідності оцінювання публічного сектору через призму IP. Тому що в нас IP і публічний сектор поки живуть паралельним життям. І це питання знову ж таки до культури та освіти. В Україні мають бути підготовлені фахівці, які розуміються на питаннях інтелектуальної власності, супроводженні інновацій. Це дуже глибинне питання. Я думаю, що в рамках тих змін, які зараз відбулися в Україні в частині розвитку напрямку інновацій, технологій, ми також туди будемо активно долучатися, не забуваючи, що для нас надзвичайно важливі інновації саме в реальному секторі економіки.
Стосовно Дії, я вас абсолютно підтримую. І в цьому сенсі можу також сказати, що ми вже провели первинні зустрічі, проговорюємо можливість співпраці нашого офісу з Дією в частині включення в майбутньому до переліку послуг, які пропонує платформа, можливості подання заявок по авторському праву. Тобто ми зараз технологічно будемо проговорювати такі можливості.
ОМ: Плани вражають. Але давайте поговоримо далі про перешкоди. Які проблеми ви зараз бачите для української IP, для роботи IP офісу. Які з цих проблем, на вашу думку, є найбільш критичними і які кроки розробляються офісом для вирішення цих проблем? Ну і звісно, як саме впливає на цей воєнний стан.
ОО: Ми живемо в воєнному стані кожного дня. Дещо відкоментую попередню сесію і подякую експертам за їх позицію і прокоментую зразу ж позицію пана Олександра Мамуні стосовно роботи IP офісу. Відповідний законопроект щодо вирішення питання стосовно негативного впливу від подовження строків чинності прав інтелектуальної власності під час війни уже не просто напрацьований. Він вже зараз перебуває на обговоренні в депутатському корпусі, щоби максимально пришвидшити роботу над ним і не затягувати це через велику кількість процедур. Офіс намагається на такі, найбільш кричущі проблеми, які є для IP сфери, реагувати максимально швидко.
Але тут якраз ми стикаємося з одним із найактуальніших викликів – це кадровий потенціал. Дуже багато людей виїхало, багато фахівців зараз знаходяться за кордоном. Ми, зокрема, як державна інституція, перебуваємо під приписами, що в нас не можуть на поточний момент працевлаштуватися особи, які перебувають за межами України. Тому очікуємо їх повернення. Ми потребуємо достатньо багато фахівців з права, з економіки, комерціалізації інтелектуальної власності. Тобто людей, які розуміють роль інтелектуальної власності у відновленні економіки і розбудові інноваційної екосистеми.
Одне з питань це – технологічне забезпечення. Поки просто оцінюємо стан того програмного забезпечення, з яким працював раніше Укрпатент, з яким наразі працює ІР офіс, щоби не зупинити виконання делегованих нам владних повноважень як НОІВ, визначених законодавством. Й водночас розробляємо покроково, що ми можемо модифікувати, зробити кращим, і певні речі робимо вже зараз. Я думаю, декілька рішень ми зможемо представити середовищу найближчим часом, а щось може зайняти час: від року до двох-трьох.
Є і банальні складнощі, що впливають на поточну діяльність. Наприклад, ми все ще очікуємо на затвердження нашого фінансового плану для того, щоби починати роботу в контексті, навіть, замовлення й розробки сайту, який би належною мірою висвітлював діяльність IP офісу для України. Як країни, до якої на сьогоднішній день прикута увага всього світу. Ми вважаємо, що наші інфоресурси мають відповідати тим стандартам, тим параметрам, якими характеризуються сьогодні провідні IP офіси світу.
ОМ: Я розумію, що в офісу і ринку проблеми трошки різні. У нас є така проблема, як відсутність атестації патентних повірених і призупинена робота Апеляційної палати. Як вони вирішуються і які перспективи їх вирішення?
ОО: Це спільний біль. Коли заходили разом з командою до IP офісу, говорили, що це стоїть на порядку денному найближчим часом. Стосовно патентних повірених, весь пакет нами був розроблений, переданий до профільного міністерства. Це було зроблено після того, як ми проговорили ці проекти з професійною спільнотою, аби зняти найбільш складні питання. Зараз він в міністерстві і я сподіваюся, що найближчим часом цей пакет документів стосовно атестації патентних повірених буде переданий у встановленому порядку для публічного обговорення, проходження всіх процедур, для того, щоб його прийняти і юстувати. Міністерство також вважає це одним зі своїх пріоритетів, і ми будемо постійно концентрувати увагу на цьому напрямі.
Зі свого боку, як тільки порядок буде прийнятий, будемо пропонувати за бажанням для кандидатів у патентні повірені підвищення професійної компетентності, щоби запустити максимально швидко процедуру атестації. Маємо цей процес відтворити в тому режимі, в якому він колись був в Україні, але на вищому і якіснішому рівні.
Наразі для подання до Міністерства економіки відпрацьовується уточнений Регламент Апеляційної палати, далі працюватимемо з документами по комісії “Україна”.
ОМ: З приводу кадрового голоду (це не запитання, це пропозиція). Думаю, що всі мої колеги, які так чи інакше практикують у сфері права інтелектуальної власності, завжди готові долучатися до роботи, надавати підтримку, працювати в робочих групах для того, щоби розробляти якісну нормативну базу, обговорювати нагальні питання, стратегічні напрямки розвитку офісу тощо.
Але давайте перемістимося за кордон, хотілося би поговорити трошки про міжнародну діяльність IP офісу і яким чином зараз розвиваються відносини України, українського IP офісу зі Всесвітньою організацією інтелектуальної власності, з Європейським патентним відомством, IP офісом ЄС, з офісами іноземних держав? Чи знову ж таки вплинула війна? Як вона вплинула на процеси, відносини і з тими органами? На яких завданнях нам зараз слід сконцентруватися в процесі інтеграції у світове товариство, особливо в процесі євроінтеграції.
ОО: Це перелік питань, на які я можу відповідати години півтори. По-перше, можу сказати, що ми відчуваємо дуже велику підтримку і по лінії WIPO, і по лінії Європейського патентного відомства, Європейського IP офісу, національних патентних офісів, наприклад, USPTO, та інших. І це дійсно не голослівно, а виражається у конкретних кроках.
По лінії WIPO в нас були зустрічі, починаючи безпосередньо із зустрічі з Генеральним директором WIPO, і зараз щотижня, а іноді й раз на два дні йдуть зустрічі по офісу з тими чи іншими інституціями WIPO із відповідних напрямів. Вони можуть бути повʼязані, наприклад, із питаннями проведення експертизи, навчанням, статусом офісу, процедурами реєстрації тощо. Представники ІР офісу активно долучаються до роботи комітетів. Також ми активно залучені до підготовки до Генеральної Асамблеї, яка відбудеться в липні, де WIPO планує розглянути питання того, як війна вплинула на сферу інтелектуальної власності в Україні. Ми пропонуємо WIPO своє бачення щодо їх можливостей в частині допомоги – експертної, інформаційної, технологічної, в частині навчань, стажувань. І йдеться не лише про наш офіс, а й широке представництво сфери інтелектуальної власності в цілому.
Також у нас відбулися зустрічі з представниками Європейського патентного відомства і Європейського IP офісу, з якими будуть підписуватися відповідні меморандуми, з переліком конкретних напрямів, по яких Україні також надається чи може надаватися підтримка. Це теж дуже широкий спектр: від стажувань, доступу до інформаційних ресурсів, навчання, експертного супроводження, а також можливості допомоги у векторі наших євроінтеграційних процесів. Йдеться про роботу з законодавством і долученням України до європейських практик у сфері інтелектуальної власності у значно ширшій площині, ніж це було передбачено Угодою про асоціацію. Це також передбачає постійну співпрацю з європейськими інституціями.
Звичайно, ми працюємо з національними відомствами, і це дуже надихає, дійсно. Я до сфери звертаюся в широкому розумінні, відомство готове надавати підтримку будь-кому. Представникам нашої сфери, які потребують такої підтримки за кордоном, чи певних консультацій. У вашому розумінні, якщо вам необхідні такі комунікації, IP офіс в цьому може допомогти. Ми дуже цінуємо підтримку національних ІР офісів. Зокрема, йде постійна співпраця USPTO.
Ніхто в Україні ніколи не хотів, щоб нас визнали у світі тільки через повномасштабну війну. Але, на жаль, ми всі живемо в таких умовах. Відповідно, ми розуміємо, що хочемо отримати від нашої співпраці з міжнародними інституціями і яким чином можемо використовувати їх досвід. Як у просуванні України по лінії євроінтеграції – бо це не лише законодавство, це набагато більше. І в цьому сенсі я прекрасно розумію наших представників бізнесу, патентних повірених, адвокатів тощо, які питають, як це має вибудовуватися. Це великий комплекс спільної роботи, що вимагає вироблення певних політик, які будуть реалізовуватися і до яких залучатимуться дуже багато стейкхолдерів.
ОМ: Я вирішив запитати в ChatGPT-4: Яке питання доречно задати новій голові українського IP офісу? Він згенерував кілька питань, і одне з них мені дуже подобається. Дослівно: “Як ви плануєте підвищити рівень свідомості населення та бізнесу щодо важливості інтелектуальної власності для економічного зростання і конкурентоспроможності України на світовому ринку?”
Як на мене, питання дуже гарне і доречне, тому що ми всі знаємо, що законодавство і законодавча система, система органів виконавчої влади – це елементи суспільного договору, а суспільний договір не працює, коли він в дисонансі із суспільною свідомістю.
Як IP офіс планує працювати із свідомістю? З якого віку ми починаємо працювати із свідомістю людей у цій сфері, вселяти в них віру в те, що це дуже цінний актив, який у них є, щоб вони розуміли, як його можна використати, як його можна монетизувати, як досягти успіху України на міжнародному рівні? От таке питання від штучного інтелекту.
ОО: Для нас це абсолютно правильне запитання. На жаль, наша IP культура і українське суспільство в цілому перебувають в паралельних реальностях. Для нас підвищення культури, підвищення обізнаності – один із напрямів стратегічного розвитку і для IP офісу, і для нашої сфери, і для України. Це великий комплекс завдань, які ми для себе ставимо, починаючи з того, що знання про IP ми маємо давати змалку. І для цього, наприклад, продовжить розроблятися комплекс коміксів й відповідних інформаційних ресурсів.
Ми мріємо про віртуальний IP музей для дітей. Я не знаю, як швидко ми зможемо його втілити, але ідею обговоюємо.
Також дуже активна робота ведеться на рівні школи, і у світі є успішні практики в цьому напрямку. Починаючи з того, що частиною практик було передивитися шкільні підручники і потрошку вкрапляли знання з інтелектуальної власності. Ми плануємо на своїх платформах пропонувати багато тем для школярів та студентів.
Командою нашої ІР Академії та іншими підрозділами постійно проводяться зустрічі, спрямовані на підвищення рівня обізнаності та популяризацію інтелектуальної власності серед молоді та суспільства в цілому.
З новим очільником Міністерства освіти будемо проговорювати необхідність посилення ролі освіти в сфері інтелектуальної власності і підвищення компетентностей з цього напряму. Адже, на жаль, оцінюючи цю проблематику і стан української освіти в сфері ІВ, мушу констатувати, що охоплення нею дуже сильно впало за останнє десятиліття.
Також є величезний напрям популяризації знань стосовно інтелектуальної власності в цілому. Це постійна робота зі ЗМІ, зустрічі з представниками креативних індустрій, з бізнесом, з винахідниками, з науковою спільнотою, з університетами тощо. Відповідний блок планів у нас пропрацьований покроково по напрямах: що ми хочемо зробити в цьому році, що робитимемо далі.
Я хочу щиро подякувати представниками IP сфери, усьому широкому загалу за таку велику підтримку офісу і за розуміння того, що це спільне завдання. Тому що всі ми зацікавлені у тому, аби в Україні як креативній нації підвищився рівень поваги культури до інтелектуальної власності.
І хочу підкреслити, що зустрічі, які ми проводимо і будемо проводити з конкретними представниками креативних індустрій, сферами, бізнесами тощо, в цілому направлені не на лобіювання чиїхось окремих інтересів, а саме на підтримку, сприйняття та розвиток нашого інноваційного чи креативного середовища в Україні. Ми намагаємося шукати і представляти широкому загалу ті успішні приклади, коли IP в Україні працює так, як це має відбуватися в цивілізованому та успішному світі.
Читайте також:
Коментарів немає