Чи варто об’єднати захист інвестицій та прав інтелектуальної власності в одному суді? Що робити з конкурсом на посади суддів Вищого суду з питань інтелектуальної власності (ІР-суд), який стартував у 2017 році, але так і не був завершений? Своїми міркуваннями щодо цих питань поділилася очільниця ІР офісу Олена Орлюк під час круглого столу “IP-суд: хто, де, коли?”, який було організовано виданням “Юридична Газета”, Торгово-промисловою палатою України та Всеукраїнською професійною лігою платників податків.
Перш ніж відповісти на ці запитання спікерка акцентувала на двох моментах. Перший – Звіт Європейської Комісії від 8 листопада 2023 року, яким констатовано значний прогрес сфери інтелектуальної власності за останній рік, а також зазначено низку рекомендацій, які Україна має виконати на шляху до набуття повноправного членства в ЄС. Серед цих рекомендацій – запуск ІР-суду та розробка ефективних механізмів для боротьби з контрафактом і піратством. Другий момент: про пришвидшення процесу формування ІР-суду, посилення заходів боротьби з контрафактом та підвищення рівня захисту ІР-прав йшлося й під час дванадцятого засідання Українсько-Американської ради з торгівлі і інвестицій, яке відбулося нещодавно.
“Тобто на необхідності завершення процесу створення спеціалізованого ІР-суду Україні наголошують як в ЄС, так і США. Це зобов’язання, яке Україна має виконати”, – переконана Олена Орлюк.
Чому взагалі виникла ідея посилити інвестиційними спорами компетенцію ІР-суду? Велика частка інвестицій, які іноземні інвестори готові вкладати в Україну, пов’язана з інтелектуальною власністю. Для інвесторів важливо, щоб їхні права інтелектуальної власності дотримувалися, а інвестиції захищалися.
На думку Олени Орлюк, Україна може піти шляхом посилення компетенції ІР-суду інвестиційними спорами. Для цього треба буде ретельно продумувати механіку роботи такого суду, ухвалювати нове законодавство, оголошувати новий конкурс. Однак цей шлях є тривалим.
Натомість більш оптимальним варіантом буде завершити конкурс до ІР-суду, сформувати його стартовий склад (хай і не повний), а паралельно розробляти законодавство щодо віднесення до юрисдикції ІР-суду інвестиційних спорів, які мають дуже багато елементів, лежать в різних площинах, належать до компетенції різних судових юрисдикцій. І після його ухвалення проводити добір до ІР-суду із врахуванням доданих спорів.
Олена Орлюк вважає, що зменшення кількості ІР-спорів в судах може свідчити про те, що сторони не бачать сенсу в тривалих, дорогих судових процедурах, обтяжених великою кількістю судових експертиз. Створення ІР-суду засвідчить не лише іноземним інвесторам, а й національному бізнесу, що складні ІР-спори розглядатимуться спеціалізованими суддями, які зможуть кваліфіковано оцінювати надані сторонами докази й розбиратися в усіх обставинах справи.
Спікерка переконана, що не слід покладати всю відповідальність за належний захист ІР-прав в Україні виключно на судову систему. Ключем для ефективного захисту стане запуск “захисної тріади”: ІР-суду, механізму апеляційного оскарження, а також альтернативних (позасудових) способів вирішення спорів.
Директорка ІР офісу нагадала, що питання щодо передачі кримінальних проваджень в ІР-сфері до компетенції ІР-суду обговорювалося ще в 2019 році і залишилося відкритим. На її думку, такі кримінальні провадження також треба передавати до спеціалізованого суду. “Поки в Україні тривають процедури, пов’язані з набуттям членства в ЄС, нам продовжать цілком справедливо дорікати контрафактом, підробками, піратством, порушенням ІР-прав в інтернеті. Тому нам треба вирішувати ці проблеми уже зараз”, – переконана Олена Орлюк.
Насамкінець спікерка акцентувала увагу на необхідності удосконалення наявних механізмів захисту ІР-прав та розробці нових інструментів, які стимулюватимуть розвиток інноваційної економіки, сприятимуть розвиткові національного бізнесу та покращенню інвестиційного клімату країни, що в цілому має працювати на перемогу України та її відбудову.
Читайте також:
Коментарів немає