Які нові правові позиції формує Верховний Суд у справах щодо інтелектуальної власності? Як судова практика впливає на стандарти доказування та оцінку доказів в IP-спорах? Які процесуальні виклики постають перед учасниками судових проваджень в умовах розвитку національного законодавства та в контексті євроінтеграції?
Відповіді на ці та інші питання шукали учасники круглого столу «Судова практика в IP-справах: нові правові позиції», який відбувся 12 червня 2026 року в Києві. Захід організував Комітет Асоціації правників України (АПУ) з інтелектуальної власності.
У дискусії взяли участь представники судової влади, адвокатської спільноти та Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ / IP офіс).
Начальник департаменту захисту прав інтелектуальної власності УКРНОІВІ Юрій Романюк наголосив на важливій ролі судової практики у забезпеченні ефективного захисту прав інтелектуальної власності:
«Переважна більшість спорів у сфері інтелектуальної власності так чи інакше пов’язані з участю IP офісу. Тому судова практика сьогодні є одним із ключових чинників формування дієвої системи захисту прав на об’єкти права інтелектуальної власності».
За словами спікера, УКРНОІВІ здійснює системний моніторинг та ретельний аналіз судових справ, що перебувають у провадженні профільного структурного підрозділу. Наразі спостерігається певне зменшення кількості таких справ: якщо торік їх налічувалося близько 200, то нині – близько 140.
«Приблизно половину цього масиву становлять справи про визнання недійсними охоронних документів на об’єкти права інтелектуальної власності. Водночас поступово зростає кількість спорів щодо оскарження рішень Апеляційної палати. Попри це, загальна статистика таких оскаржень залишається невисокою – наразі йдеться менш ніж про десять справ», – повідомив начальник департаменту захисту прав інтелектуальної власності УКРНОІВІ.
Окремо Юрій Романюк звернув увагу на зростання значення судової практики в контексті євроінтеграційних процесів:
«У процесі адаптації національної системи до європейських підходів саме судова практика відіграє визначальну роль у формуванні нових стандартів оцінки доказів та правозастосування. Тому важливо обговорювати не лише майбутні законодавчі зміни у сфері інтелектуальної власності, а й сучасні тенденції судової практики, які вже сьогодні впливають на розвиток правової системи».
Владлєна Фінагіна і Юрій Романюк
Детальніше про актуальні тенденції судової практики та проблемні питання доказування у спорах щодо об’єктів права інтелектуальної власності розповіла Владлєна Фінагіна, начальниця відділу забезпечення судового захисту прав інтелектуальної власності УКРНОІВІ.
Вона нагадала, що за результатами процесуальної реформи 2017 року сторони отримали право подавати разом із позовною заявою висновки експертів, підготовлені на їхнє замовлення.
«Законодавець запровадив цей механізм з метою підвищення ефективності судового розгляду. Водночас практика його застосування засвідчила низку проблемних аспектів. Зокрема, суди дедалі частіше стикаються зі значним обсягом експертних висновків, що ускладнює оцінку доказів з точки зору їх належності, допустимості та достовірності», – зазначила Владлєна Фінагіна.
Як приклад спікерка навела справу №910/9344/23, у якій Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду детально висловився щодо порядку подання доказів та застосування принципу повного розкриття доказів (discovery).
«Суд підкреслив, що докази мають подаватися разом із позовом або у строки, визначені процесуальним законодавством. Єдиний випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об’єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи», – пояснила представниця IP офісу.
Окрему увагу Верховний Суд приділив процедурі повного розкриття доказів, яка передбачає концентрацію доказового матеріалу на стадії підготовчого провадження.
«Фактично йдеться про зміщення акценту зі стадії розгляду справи по суті на стадію підготовчого провадження, під час якого має відбуватися збір доказів та обмін процесуальними документами. Такий підхід сприяє дотриманню розумних строків судового розгляду та посилює значення підготовчого провадження в загальній структурі позовного процесу», – зазначила начальниця відділу забезпечення судового захисту прав інтелектуальної власності УКРНОІВІ.
Окремо Владлєна Фінагіна зупинилася на застосуванні стандарту доказування «вірогідність доказів», який було запроваджено в господарському судочинстві у 2019 році:
«Суть цього стандарту полягає не лише у поданні достатньої кількості доказів, а й у необхідності сформувати доказову базу, яка за своєю переконливістю переважатиме доводи іншої сторони. Саме тому питання дотримання належного балансу між процесуальними можливостями учасників спору набуває особливої актуальності».
Окрему увагу учасники круглого столу приділили аналізу новітньої практики Верховного Суду. Зокрема, секретар судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ігор Бенедисюк представив огляд практики КГС ВС у контексті підходів Суду справедливості Європейського Союзу, а суддя Верховного Суду в Касаційному цивільному суді Василь Крат зосередився на актуальних тенденціях розгляду спорів у сфері інтелектуальної власності цивільними судами.
Також своїми практичними напрацюваннями та баченням ефективності судового захисту прав інтелектуальної власності поділилися представники адвокатської спільноти та юридичного бізнесу:
Фото: АПУ і УКРНОІВІ
Читайте також:
Коментарів немає