У межах міжнародного грантового проєкту “Impact Campus: Knowledge Valorization Centres for Sustainable Entrepreneurship and Digital Transformation” за підтримки EIT HEI Initiative та Horizon Europe відбувся макрорегіональний онлайн-воркшоп “ІР Office: opportunities and tools for business and science”, який об’єднав представників 9 країн: України (Полтава, Київ, Львів), Румунії, Північної Македонії, Тунісу, Хорватії, Боснії і Герцеговини, Італії, Туреччини та Швейцарії.

 

Захід було організовано Центром валоризації знань Полтавського університету економіки та торгівлі у співпраці з Українським національним офісом інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс) та Полтавською агенцією регіонального розвитку “Офіс європейської інтеграції”.

 

Подія стала платформою для стратегічного діалогу щодо ролі інтелектуальної власності, аналітики та сучасних інструментів комерціалізації у формуванні інноваційної екосистеми, розвитку регіональної інноваційної інфраструктури та посиленні взаємодії між університетами, бізнесом і міжнародними партнерами.

 

Участь у воркшопі взяли представники з дев’яти країн Європи та Африки

 

Ключовою частиною воркшопу стали виступи представниць УКРНОІВІ.

 

Від IP стратегії до впровадження інновацій

 

Начальниця департаменту розвитку інновацій УКРНОІВІ Ольга Кронда акцентувала увагу на ролі IP офісу у розвитку інноваційної екосистеми України через розбудову сучасних сервісів, аналітичних інструментів, діяльність National IP&Innovations Hub, мережі Центрів підтримки технологій та інновацій (TISC) та практичну підтримку університетів, стартапів, винахідників і бізнесу.

 

Було підкреслено, що сьогодні інтелектуальна власність є не лише механізмом правової охорони, а стратегічним інструментом економічного розвитку, який посилює конкурентоспроможність, інвестиційну привабливість та інтеграцію у європейський інноваційний простір.

 

 

Основні тези презентації:

 

• Різноманітність об’єктів IP (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, географічні зазначення, об’єкти авторського право, комерційна таємниця тощо) та особливості їх правової охорони.

 

• Комплексний підхід до захисту: чому важливо не обмежуватись одним видом захисту, а будувати повноцінну стратегію, що охоплює реєстрацію, моніторинг порушень, комерціалізацію та міжнародний захист.

 

• IP стратегія як частина бізнес-стратегії: як інтелектуальна власність впливає на конкурентні переваги, інвестиційну привабливість, оцінку компанії та залучення фінансування. IP розглядається не лише як захист, а як нематеріальний актив на балансі, що підвищує вартість бізнесу.

 

• Роль IP&Innovations Hub, мережі TISC та регіональних інноваційних хабів у практичній підтримці авторів, винахідників, стартапів і бізнесу на шляху від ідеї до ринку.

 

Ольга Кронда підкреслила, що системна IP стратегія дозволяє перетворювати інновації на реальний економічний ефект та захищати результати інтелектуальної діяльності в умовах сучасних викликів.

 

Окремо було наголошено на важливості комплексного підходу до захисту інтелектуальної власності, який передбачає не лише реєстрацію прав, а й моніторинг їх дотримання, ефективну комерціалізацію та міжнародний захист.

 

Детальніше – в презентації (англійською мовою):

 

 

Аналітичні інструменти IP офісу

 

Начальниця відділу аналізу інноваційних показників та патентної інформації департаменту з економічних питань інноваційного розвитку УКРНОІВІ Алла Іващенко представила аналітичні інструменти та дослідницькі можливості IP офісу та продемонструвала в реальному часі роботу інтерактивних дашбордів.

 

 

Ключові акценти:

 

– Постійна аналітична робота УКРНОІВІ: підготовка аналітичних звітів, моніторинг динаміки постановки IP об’єктів на баланси ЗВО та наукових установ, дослідження інноваційної активності регіонів, університетів та секторів економіки тощо.

 

– Регіональний індекс розвитку інтелектуальної власності (IP4R Index) – інтегрований інструмент оцінки рівня розвитку IP у регіонах та інтерактивний дашборд IP4R Index, який дозволяє:

 

• ранжувати регіони;
• аналізувати динаміку зростання/спаду;
• порівнювати регіони різного масштабу;
• виявляти сильні сторони, прогалини та пріоритети для регіональної політики.

 

– Дашборди інноваційної інфраструктури: інтерактивні карти та аналітика індустріальних парків, TISC-центрів, інноваційних хабів, технологічних платформ тощо. Вони дають змогу:

 

• оцінювати географічний розподіл та щільність інноваційної інфраструктури в розрізі регіонів;

 

• аналізувати динаміку розвитку елементів інноваційної інфраструктури;

 

• порівнювати регіони за типом наявних елементів інноваційної інфраструктури;

 

• виявляти прогалини в розвитку інноваційної інфраструктури та пріоритетні напрями її розвитку.

 

Алла Іващенко також окреслила потенційні напрями колаборації з регіонами, університетами, бізнесом та міжнародними партнерами: спільні аналітичні проєкти, використання дашбордів для підготовки інвестиційних пропозицій, технологічний матчмейкінг, розробка регіональних IP політик та програм комерціалізації.

 

Детальніше – в презентації (англійською мовою):

 

 

Захід надав учасникам практичні інструменти та інсайти для посилення регіональних інноваційних екосистем. Обговорювалися реальні механізми співпраці між центральними інституціями, регіонами та європейськими партнерами для прискорення технологічного трансферу, інвестицій та відновлення України через інновації.

 

Читайте також:

 

SME Fund 2026 – гранти для українського бізнесу: запрошуємо на вебінар Talking about my idea

 

Розширення гранту “Власна справа”: додано можливість отримання підтримки на оформлення прав інтелектуальної власності