Про можливості реєстрації нетрадиційних торговельних марок, переваги державної реєстрації авторського права та договорів, які стосуються майнових прав на твір, про “Bad faith” як нову абсолютну підставу для визнання недійсними ТМ, а також про особливості проведення експертизи заявок на винаходи і корисні моделі розповіли представники Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс) під час заходу “IP Практика 2025: Форум, якого більше не буде”.
Захід організувала Національна асоціація патентних повірених України (НАПА).
Микола Потоцький, заступник директора УКРНОІВІ, зосередив увагу на питанні щодо реєстрації нетрадиційних торговельних марок в Україні. Спікер відзначив, що нині такі заявки рідко подаються до IP офісу, водночас можливості для їх реєстрації є, і завдяки відповідним технічним рішенням вони поступово розширюються.
За його словами, нетрадиційні торговельні марки найчастіше отримують відмову в реєстрації через відсутність розрізняльної здатності, яка в національному законодавстві є самостійною підставою для відмови у наданні правової охорони. Водночас, як показує і українська, і міжнародна практика, до таких ТМ можуть застосовуватись й інші підстави відмови, зокрема описовість.
Розповідаючи про те, як можна подолати відмову у реєстрації, Микола Потоцький акцентував: навіть у випадку ймовірної описовості можна спробувати довести набуття розрізняльної здатності позначення. Проте це складний процес, який не завжди дає позитивний результат.
За його словами, наприклад, у випадку з “20th Century Fox” зображення асоціюється зі звуком, розрізняльна здатність є очевидною, і така ТМ може бути зареєстрована.
“Стосовно нетрадиціних торговельних марок, то їх розрізняльну здатність зазвичай потрібно доводити. Як доводити? Все дуже просто і складно одночасно. Доцільно показати обсяг та територію використання, інструменти просування на ринку відповідного маркованого товару. Якщо йдеться про послуги і використання відповідних ІТ-технологій, має бути підтвердження використання в мережі Інтернет”, – сказав Микола Потоцький.
Заступник директора УКРНОІВІ зазначив і про те, що практика у сфері нетрадиційних ТМ в Україні ще формується. Так, у вересні минулого року набрали чинності Правила складання та подання заявок на ТМ. Крім того, були розроблені пропозиції, які стосуються адаптації національного законодавства щодо ТМ до стандартів Європейського Союзу (вони направлені до Європейської Комісії для отримання рекомендацій та/або зауважень).
Підсумовуючи, Микола Потоцький підкреслив: поки що в Україні подається невелика кількість заявок на реєстрацію нетрадиційних ТМ. Водночас, як сподівається спікер, з удосконаленням технічних можливостей реєстрації ТМ, законодавчими змінами та розвитком практики можна очікувати зростання активності в цьому напрямі.
Детальніше – у презентації Миколи Потоцького:
Любов Майданик, заступниця директора УКРНОІВІ, окреслила особливості державної реєстрації авторського права та договорів, які стосуються майнових прав на твір.
Спікерка звернула увагу на те, що з кожним роком державна реєстрація авторського права на твір стає все більш популярною та затребуваною процедурою засвідчення особистих немайнових прав та майнових прав суб’єкта авторських прав на твір. На це вказує, зокрема, зростання показників надходження заявок та здійснених УКРНОІВІ реєстрацій.
Крім того, про затребуваність процедури свідчать і світові тенденції. Так, останнім часом в європейських інституціях дедалі активніше обговорюють створення єдиної бази даних та надання можливості стейкхолдерам у цій сфері заявляти про те, що в них є певний креативний продукт, і, як мінімум, – засвідчувати про наявність своїх прав.
Заступниця директора УКРНОІВІ розповіла про те, яку користь приносить сьогодні процедура державної реєстрації авторського права.
“Насамперед це дає змогу засвідчити авторство відповідного автора на певний твір або особи, яка набула ці права, наприклад, роботодавця або замовника. А також завдяки реєстрації вдається: зберегти дату створення твору, тобто дату, коли у автора або іншого суб’єкта виникли авторські права на твір. Реєстрація допомагає передати твір на зберігання; є помічною в комерціалізації творчих здобутків, при укладанні договорів стосовно використання творів, для участі у публічних закупівлях, в опублікуванні твору під псевдонімом або анонімно, у процедурі досудового врегулювання спору, у доказуванні свого авторства у судових спорах”, – наголосила Любов Майданик.
Важливою є держреєстрація авторського права і для вирішення питань спадкування.
“Якщо автор за життя встиг зареєструвати свої права, особливо коли йдеться про велику кількість творів, це значно спрощує визначення складу спадщини”, – акцентувала доповідачка.
За її словами, під час розгляду заявок на державну реєстрацію прав автора на твори і договорів, що стосуються прав авторів на твори, ІР офіс здійснює перевірку документів заявок на відповідність вимогам Цивільного кодексу України, Закону України “Про авторське право і суміжні права” та Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються майнових прав на твір (затверджено наказом Міністерства економіки України від 16.08.2023 № 11319).
“Отже, свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір та рішення про реєстрацію договору, що стосується майнових прав на твір, є документом, який засвідчує право власності на твір і дає можливість підтвердити це право у разі його неправомірного використання”, – зазначила Любов Майданик.
Вона розповіла, що за 2024 рік видано майже 10 тис. свідоцтв про держреєстрацію авторського права на твір, серед яких, зокрема:
Також Любов Майданик поділилася найпоширенішими випадками відмови у державній реєстрації авторського права, а також розповіла про реєстрацію авторського права в США.
Більше про це – у презентації Любові Майданик:
У сесії про технічні рішення та патентні спори взяли участь представники УКРНОІВІ:
Під час сесії йшлося про патентування бізнес-методів (досвід Китаю та європейських країн), практику експертизи складних об’єктів у Європі, підходи USPTO до визнання бізнес-методів патентоздатними.
Андрій Суховій розповів, що в Україні бізнес-методи не належать до переліку об’єктів, які можуть отримати правову охорону як винаходи (корисні моделі), а визначення об’єктності (встановлення належності зазначеного у заявці об’єкта до зазначеного переліку) відбувається на стадії формальної експертизи заявок.
“Українське патентне законодавство в контексті об’єктності максимально наближене до європейського, тому й підходи наближені до підходів Європейського патентного відомства (ЄПВ). Бізнес-методи, як такі, не можуть бути об’єктом охорони, але певна технічна задача (проблема), яка вирішується в межах цього об’єкта, має право отримати патентну охорону як винахід чи корисна модель”, – зазначив Андрій Суховій.
Спікер акцентував на практичній користі оновлених Методичних рекомендаціях щодо проведення експертизи заявок на винаходи і корисні моделі, що були затверджені наказом УКРНОІВІ 6 травня 2025 року, які детально розкривають підходи Відомства при проведенні експертизи та покликані зменшити кількість помилок як при поданні заявок, так і на подальших етапах експертизи.
Детальніше про Методичні рекомендації розповів Федір Луценко, відзначивши важливий момент: у документі є визначення того, що таке “технічний результат”, “технічна властивість”, “технічний характер”.
“У законодавстві немає конкретного терміну “технічний характер”. У рекомендаціях ми навели обгрунтування, що фактично він є в законодавстві, і узгодили з підходом ЄПВ. Тобто термін “технічний характер” означає те, що заявлений винахід повинен належати до галузі техніки, повинен стосуватися вирішення технічної задачі (проблеми) і повинен мати технічні ознаки, за допомогою яких об’єкт винаходу може бути визначений у формулі відповідно до Правил складання, подання та проведення експертизи заявки на винахід і заявки на корисну модель”, – пояснив Федір Луценко.
Доповідач зазначив, що при поданні заявки варто звертати увагу на те, що технічні властивості можуть мати тільки продукти. Технічна властивість – це зовнішній прояв матеріальної природи продукту в його взаємодії з іншим матеріальним об’єктом, тобто прояв, який має матеріальну природу і ґрунтується виключно на механічних, фізичних, хімічних, біологічних тощо явищах та ефектах.
“Наприклад, пропонується нова зовнішня форма автомобіля. Якщо ви напишете в заявці, що така-то специфічна форма автомобіля знижує коефіцієнт опору, тобто проявляється у взаємодії зовнішньої поверхні автомобіля із потоком повітря, то в цьому випадку відбувається взаємодія матеріальних об’єктів. Це технічна властивість. Але якщо у заявці вказано, що нова зовнішня форма автомобіля проявляється в тому, що користувачі сприймають його якось по-особливому, тобто нова форма діє на свідомість людини, то така заявка не пройде, бо свідомість є нематеріальною”, – наголосив Федір Луценко.
Представники порадили патентним повіреним користуватися Методичними рекомендаціями, які містять корисну як теоретичну, так і практичну (у додатках) інформацію.
Людмила Запорожець, начальниця відділу прав на позначення департаменту розвитку сфери промислової власності, член Апеляційної палати УКРНОІВІ розповіла про “Bad faith” (недобросовісність при поданні заявки) як нову абсолютну підставу для визнання недійсності торговельної марки (в рамках імплементації положень Директиви ЄС 2015/2436 та Регламенту ЄС 2017/1001).
Спікерка зазначила, що положення про “Bad faith” міститься в:
Директива та Регламент ЄС розглядають недобросовісність лише як абсолютну підставу для недійсності торговельної марки ЄС, на яку можна посилатися при поданні відповідної заяви до Офісу, або в судовому порядку шляхом зустрічного позову в провадженні про порушення.
Положення про “Bad faith” міститься і в пропозиціях до законопроєкту “Про охорону прав на торговельні марки”. Так, у статті 58 щодо абсолютних підстав для визнання реєстрації торговельної марки недійсною йдеться про те, що реєстрація ТМ може бути визнана недійсною на підставі поданої до НОІВ заяви або у судовому порядку на підставі зустрічного позову у провадженні щодо порушення прав, якщо, зокрема заявник подав заявку недобросовісно (“Bad faith”). Якщо підстави для визнання реєстрації торговельної марки недійсною поширюються лише на деякі товари і послуги, для яких торговельну марку зареєстровано, реєстрація торговельної марки може бути визнана недійсною лише щодо таких товарів і послуг.
Доповідачка також:
Детальніше – у презентації Людмили Запорожець:
Також у межах форуму Інна Костенко, начальниця відділу забезпечення роботи апеляційної палати з розгляду апеляційних заяв УКРНОІВІ, долучилася до батлу між способами вирішення спорів. Учасники батлу розглянули практичний кейс та проаналізували, як можна вирішити подібний спір, використовуючи адміністративний, позасудовий (медіація) та судовий механізми.
Форум зібрав широке коло фахівців з інтелектуальної власності та став майданчиком для обговорення останніх тенденцій IP практики.
Фото в тексті: Дар’я Сидоренко
Наш фоторепортаж з події – у слайдері:
Коментарів немає