Як війна вплинула на активність німецького бізнесу в Україні? Які бар’єри перешкоджають ефективному захисту прав інтелектуальної власності та залученню іноземних інвестицій, як держава допомагає бізнесу їх долати?
Про це йшлося під час зустрічі керівництва Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс) з представниками Німецько-Української промислово-торговельної палати (AHK Ukraine).
Від Німецько-Української промислово-торговельної палати участь у зустрічі взяли:
Від УКРНОІВІ:
Райнер Перау ознайомив українську сторону з діяльністю Німецько-Української промислово-торговельної палати, зазначивши, що до складу Палати входить понад 260 компаній, переважно німецьких, які ведуть бізнес в Україні.
Олена Орлюк зазначила, що ІР офіс відкритий до співпраці як з національним, так і міжнародним бізнесом. Крім того, протягом останнього року УКРНОІВІ активно працював над розробленням Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності до 2030 року.
Богдан Падучак зазначив про те, що Україна перебуває на етапі адаптації національного законодавства до acquis ЄС: зміни торкнуться практично всіх законів у сфері інтелектуальної власності. Наразі пропозиції перебувають на розгляді в Європейській Комісії, і Україна очікує на її фідбек.
Представники УКРНОІВІ розповіли про ключові напрями діяльності ІР офісу, який відповідає за реєстрацію об’єктів інтелектуальної власності в Україні. Було акцентовано: завдяки цифровізації подання заявок можливе в онлайн-режимі, що значно спрощує доступ заявників до системи IP охорони.
Також було представлено ключові сервіси офісу:
Як наголосила Олена Орлюк, ІР офіс є однією із небагатьох державних організацій, яка отримала сертифікати відповідності на систему управління щодо протидії корупції – за результатами сертифікаційного аудиту на відповідність міжнародному стандарту ISO 37001:2016 “Anti-bribery management systems – Requirements with guidance for use” та ДСТУ ISO 37001:2018 (IDT). Окрім того, УКРНОІВІ тісно співпрацює з Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК). Серед найближчих спільних ініціатив – проведення воркшопів представниками НАЗК, присвячених питанням доброчесності в сфері інтелектуальної власності.
Сторони обговорили вплив повномасштабного вторгнення на діяльність бізнесу, зокрема зниження ділової активності, проблеми тіньової економіки, недобросовісної конкуренції, контрафакту та корупції.
Як відзначили учасники зустрічі, бізнес потребує зрозумілих інструментів правового захисту.
Любов Майданик розповіла про просвітницькі кампанії УКРНОІВІ, зокрема Центру спостереження IPR, спрямовані на підвищення обізнаності бізнесу та громадськості щодо питань інтелектуальної власності.
Олівер Гірліхс високо оцінив зусилля України, спрямовані на подолання викликів, та наголосив, що країна рухається у правильному напрямі.
Представники ІР офісу запевнили, що Уряд України робить усе можливе для боротьби з контрафактом і піратством, зокрема через удосконалення правозастосовних механізмів.
Одним із ключових кроків у цьому напрямі може стати запуск роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності, який матиме повну юрисдикцію у справах, пов’язаних із порушенням ІР прав.
Під час зустрічі також йшлося про те, що УКРНОІВІ не має повноважень для ініціювання справ про порушення IP прав, але активно співпрацює з державними і правоохоронними органами для підвищення їхньої компетентності в сфері інтелектуальної власності. Зокрема, IP офіс проводить тренінги для прокурорів і митників, сприяє в організації обміну досвідом з європейськими інституціями, допомагає правовласникам отримати методичну та юридичну підтримку.
Крім того наголошувалося, що відповідно до українського законодавства порушення прав інтелектуальної власності часто мають характер приватного обвинувачення, тож ініціювати провадження має сам бізнес. Саме тому активна позиція іноземних компаній є запорукою ефективного захисту їхніх прав в Україні.
Німецькі партнери відзначили прозорість і відкритість УКРНОІВІ, висловивши зацікавленість у подальшій взаємодії.
Вони зауважили, що через війну багато компаній лише придивляються до українського ринку, проте мають значний інтерес до інвестування. Після завершення війни очікується зростання потоку інвестицій, і важливо, щоб інвестори мали впевненість у надійному захисті своїх IP прав.
Богдан Падучак наголосив, що для ефективного захисту IP прав іноземного бізнесу насамперед необхідно зареєструвати їх в Україні. Йдеться про те, що, наприклад, торговельна марка має територіальну дію – тобто правова охорона поширюється лише на ту країну, де вона зареєстрована. Тож наявність охоронного документа в Україні стане сильним аргументом у разі виникнення спорів.
“Ми завжди відкриті до співпраці й прагнемо створити умови, в яких захист прав інтелектуальної власності буде простим, ефективним і прозорим – так, як це відбувається у провідних демократичних країнах. Ми працюємо над тим, щоб рівень охорони та захисту ІР прав в Україні відповідав стандартам ЄС”, – резюмувала Олена Орлюк.
Сторони домовилися продовжити діалог і розробити спільні ініціативи, спрямовані на підвищення обізнаності бізнесу щодо IP прав.
Довідково:
Німецько-Українська промислово-торговельна палата (AHK Ukraine) заснована у Києві в 2016 році. Вона є частиною глобальної мережі понад 150 торгово-промислових палат і представництв німецької промисловості та торгівлі у 93 країнах світу, що діє за підтримки Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини (BMWK).
Читайте також:
Спільна робота для захисту IP прав: новий етап співпраці УКРНОІВІ та Нотаріальної палати України
Коментарів немає