Про авторське право, бренд артиста, культуру споживання музики і про те, як музикантам у сучасному світі захистити кожен елемент та аспект творчості, не втратити своїх прав й уникнути порушень, – усі ці питання обговорили учасники вебінару.

 

Онлайн-захід організував Центр спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності (Центр спостереження IPR) Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/ІР офіс), а модерувала його – в.о. заступниці начальника Центру спостереження IPR Наталія Деніс.

 

Авторське право і музика 

 

Розпочав вебінар “Як музиканту захистити свої права” начальник відділу розвитку креативних секторів Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офісу) Дмитро Дорошенко. Спікер виступив із презентацією на тему “Авторське право і музика”. Зокрема, фахівець висвітлив такі питання:

 

• що таке авторське право і коли воно виникає;

 

• права музикантів;

 

• коли потрібно просити дозвіл: використання семплів, каверів, реміксів;

 

• як зареєструвати авторське право на музику в Україні та світі.

 

“Для творця авторське право – це єдиний правовий інструмент, який дозволяє монетизувати власну творчість. Писати пісні, писати музику – це теж робота. І робота складна. Тож вона повинна оплачуватись не лише разово, а й протягом всього життя автора”, – наголосив Дмитро Дорошенко.

 

Спікер детальніше зупинився на тому, що є об’єктом авторського права та нагадав його основні засади:

 

• об’єкт авторського права не потребує реєстрації (але вона є бажаною);

 

• ідея ніколи не охороняється – правову охорону набуває тільки втілена ідея;

 

• твір повинен мати об’єктивну форму;

 

• твір має вирізнятись хоча б мінімальним ступенем оригінальності.

 

А також пояснив зміст прав, які виникають у зв’язку зі створенням творів, – майнових та немайнових:

 

“Для музикантів, авторів пісень дуже важливо запам’ятати: особисті немайнові права, на відміну від майнових, не можуть бути передані (відчужені). Тож якщо за умовами певного договору вам пропонують передати немайнові права, скоріше всього, вас намагаються надурити. Це означає, що той, з ким ви підписуєте цей договір, або не дуже знає закон, або навпаки знає і сподівається, що ви не знаєте”.

 

 

Перед вебінаром слухачі мали нагоду надсилати свої запитання, тож Дмитро Дорошенко відповідав на найпоширеніші з них – зокрема, про використання коротких уривків чужої музики:

 

“Тривалий час існував дивний міф про те, що використання короткого уривка тривалістю 5 чи 10 секунд (є різні варіації цього міфу) не вважається використанням і не потребує дозволу. Це, звісно, неправда. Навіть короткі уривки можна використовувати у ваших творах лише з дозволу автора чи правовласника, аби уникнути подальших проблем”.

 

Також від аудиторії було запитання про те, чи потрібно реєструвати авторське право, тобто отримувати авторське свідоцтво на пісні, альбоми тощо. Спікер пояснив:

 

“Закон прямо встановлює, що реєстрація для об’єктів авторського права не є обов’язковою. Однак досвідчені музиканти радять оформлювати реєстрацію, адже у разі виникнення будь-яких судових спорів свідоцтво буде вашим першим аргументом і, з ймовірністю 90%, допоможе вам виграти цей суд. Також свідоцтво може допомогти у співпраці з нерезидентами, якщо, наприклад, іноземний видавець захоче видати ваші твори – бувають випадки, коли вони дійсно запитують свідоцтво. Тож, якщо ви бачите великий потенціал у своєму творі, його варто зареєструвати”.

 

Також Дмитро Дорошенко пояснив, як автор може реалізовувати свої майнові права: напряму (через угоди з видавцями, рекламодавцями, кіностудіями) або через організації колективного управління (ОКУ). Спікер наголосив, що саме ОКУ дозволяють авторам отримувати роялті в масовому використанні творів: у ресторанах, на радіо тощо. Тож вони є важливим інструментом монетизації творчості.

 

Бренд артиста: як захистити ім’я та образ

 

Ще одним спікером заходу став адвокат, патентний повірений, засновник і керуючий партнер Polikarpov Law Firm Антон Полікарпов. Він виступив із презентацією на тему “Бренд артиста: як захистити ім’я та образ”, у якій торкнувся наступних питань:

 

• чому варто зареєструвати сценічне ім’я як торговельну марку і які є ризики, якщо цього не зробити;

 

• деталі реєстрації: типи марок, класи для артистів, строк реєстрації;

 

• що включає “сценічний образ” з юридичної точки зору;

 

• як оформити права на візуальний стиль, костюми, елементи шоу.

 

Зокрема, фахівець пояснив, чому сценічне ім’я, логотип, візуальний стиль, хореографія, костюми й навіть доменне ім’я – це об’єкти, які можуть і повинні охоронятись:

 

“Бренд артиста – це не лише торговельна марка, це те, як його сприймає публіка, аудиторія. Цей бренд може складатись із багатьох елементів: сценічного імені чи назви (у випадку гурту), логотипу, візуального стилю, пісень, фонограм, елементів шоу, образу, хореографії.Тож до захисту цього поняття треба теж підходити комплексно”.

 

 

Спікер пояснив, що реєстрація сценічного імені як торговельної марки надає артисту право забороняти використання цього імені сторонніми особами. Важливо також контролювати, на кого саме зареєстрована ТМ:

 

“Якщо продюсер зареєстрував торговельну марку на себе, то він може заборонити вам виступати під цим іменем. Подумайте про це ще до підписання договору. Такий договір може виявитись кабальним та мати великі штрафи за розірвання”.

 

Окрема частина виступу Антона Полікарпова була присвячена колективним проєктам і гуртам:

 

“Ви можете подаватись навіть як чотири заявники – і стати чотирма власниками торговельної марки. Краще одразу укласти між собою договір, щоб уникнути конфліктів, якщо хтось вирішить використати ім’я без згоди інших”.

 

Адвокат також звернув увагу на важливість наявності ТМ для отримання доменного імені UA:

 

“Сайти, соціальні мережі, профайли – це також достатньо великий актив кожного артиста. Якщо при цьому ви плануєте використовувати домен UA, необхідно зареєструвати торговельну марку”.

 

Права на музику порушили: що робити?

 

Які кроки мають зробити автори перед випуском їх пісень в офіційний реліз, зокрема в контексті захисту прав на музичну і візуальну складову, розповів юрист з IP у шоу‑бізнесі Олександр Селіванов.

 

Спікер виступив з презентацією “Must have для артиста: аспекти, які мають бути оформлені артистом” та на прикладах практичних кейсів пояснив такі теми:

 

• “must have” для якісного захисту майнових прав і підготовки релізу (аспекти, які мають бути оформлені артистом, договори з авторами, аранжувальниками, фотографами, бек-вокалістами, сесійними музикантами, дизайнерами і т. д.);

 

• як шукати правовласників твору, який планується використати для виконання (кавер-версія, ремікс тощо);

 

• найчастіші практичні випадки порушення майнових прав і як самому не стати порушником;

 

• що робити, коли побачили порушення авторських прав: покрокова інструкція;

 

• досудовий і судовий захист прав (питання, на які треба звернути увагу при захисті прав в інтернеті, у тому числі YouTube).

 

 

“На практиці дуже багато кейсів закриваються в досудовому порядку, коли очевидно, що це порушення прав. Люди готові заплатити, щоб закрити це питання. Але якщо порушення фіксується і ви вирішуєте подавати позов, не гарячкуйте і робіть усе з холодною головою. Це дуже допоможе в подальших розглядах і позовах”, – зауважив юрист.

 

У пошуках культури споживання музики

 

Про свій досвід захисту авторського права та спілкування з артистами про їхні проблеми розповів український реп-артист Михайло Правильний.

 

“Насамперед нам варто боротись і захищати авторські права артистів, які тільки починають свою діяльність. Молоді артисти мають знати, що робити, бути поінформованими про свої права, про договори, про захист. Те, що робить ІР офіс зараз у контексті надання практичних знань, – дуже важливо. Бо насправді часто інформацію доводиться збирати по частинках, і не завжди є кошти на юристів”.

 

Також реп-артист детально висвітлив такі питання:

 

• як захистити свої права і кошти на стримінгових сервісах, якщо ти молодий артист;

 

• труднощі роботи зі стримінговими сервісами;

 

• як боротись з музичним піратством і які механізми дієві;

 

• як працює монетизація легальних стримінгових платформ;

 

• чому роялті артиста в Україні менше, ніж в Європі;

 

• відсутність культури споживання, її наслідки та способи її підвищення;

 

• вплив СРСР на музичну індустрію в 2025 році.

 

 

“Візуальне підкріплення” виступу Михайла Правильного – у презентації спікера.

 

Відео вебінару можна переглянути на YouTube-каналі IP офісу за посиланням.

 

 

Читайте також:

 

IP гайд для бізнесу: ІР офіс представляє практичний посібник про законне використання музики

 

Як розвивалось музичне піратство, його вплив на авторів і суспільство: анімаційна презентація від ІР офісу