Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ) провів фахову зустріч, присвячену актуальним питанням набуття прав на об’єкти промислової власності. У фокусі – тенденції у сфері подання заявок, практичні аспекти експертизи, питання поновлення строків, а також євроінтеграційні процеси та міжнародне співробітництво.
У заході, який відбувся у межах Українського тижня інтелектуальної власності (IP WEEK 2026), взяли участь: керівництво та експерти УКРНОІВІ, представники професійної IP спільноти.
Участь у фаховій зустрічі взяли офлайн та онлайн понад 150 людей
У вітальному слові директорка УКРНОІВІ Олена Орлюк наголосила: попри складні умови, в Україні зростає інноваційна, винахідницька, креативна та бізнесова активність, що підтверджується статистикою поданих заявок на об’єкти промислової власності.
За її словами, у 2025 році до IP офісу надійшло на 2,4% більше заявок на винаходи, ніж у 2024-му, що свідчить про позитивну динаміку та стійкість українського бізнесу й наукового середовища, а також про створення нових рішень та посилення інноваційної активності.
Олена Орлюк підкреслила, що розвиток інноваційної спроможності держави є комплексним завданням, яке потребує тісної взаємодії науки, освіти, бізнесу та державних інституцій. Особливу увагу, за її словами, слід приділяти не лише створенню об’єктів інтелектуальної власності, а й умінню їх комерціалізувати та ефективно використовувати.
Олена Орлюк
Окремо спікерка звернула увагу на активізацію подання заявок на корисні моделі, де зафіксовано зростання на 7,5%. Значною мірою це пов’язано зі сферою національної безпеки й оборони. Водночас УКРНОІВІ активно працює із закладами вищої освіти та науковими установами, щоб стимулювати реєстрацію створених розробок і навчати авторів працювати з ними як з економічним активом.
Позитивну динаміку продемонстрували і торговельні марки: кількість заявок за національною процедурою зросла майже на 4%, а показники поступово наближаються до рівня 2021 року. За словами директорки УКРНОІВІ, у першому кварталі 2026 року зростання продовжилося: на 11% збільшилася кількість міжнародних реєстрацій, а також на 9% – надання правової охорони за Мадридською системою. Це свідчить про довіру іноземного бізнесу до українського ринку та перспектив подальшої співпраці з Україною.
“Понад 40% усіх заявок на торговельні марки подаються із зазначенням 35 класу. Тобто фактично значна частина заявок пов’язана зі сферою рекламування, адже сьогодні бізнес в Україні працює насамперед на те, щоб продавати свій продукт”, – зазначила директорка УКРНОІВІ.
Олена Орлюк також повідомила, що відомство активно модернізує цифрову інфраструктуру. Найближчим часом планується запуск нового вебпорталу УКРНОІВІ з оновленим кабінетом заявника, який має спростити подання документів, оплату зборів та взаємодію користувачів із системою. У перспективі сервіс стане універсальною цифровою платформою для користувачів.
Окремо очільниця УКРНОІВІ відзначила міжнародне визнання роботи українського IP офісу. За її словами, сьогодні у світі високо оцінюють професійність українських експертів і рівень сервісів, а УКРНОІВІ увійшов до ТОП-20 рейтингу найінноваційніших відомств інтелектуальної власності світу. За її словами, це свідчить про те, наскільки IP офіс став більш відкритим і орієнтованим на потреби заявників та професійної спільноти.
На завершення Олена Орлюк подякувала команді УКРНОІВІ за роботу та побажала учасникам заходу успіхів, наголосивши, що відомство й надалі працюватиме над підвищенням якості сервісів, цифровізацією процесів та розвитком інноваційної екосистеми України.
Повне відео зустрічі з таймкодами – на YouTube-каналі IP офісу:
Перший заступник директора УКРНОІВІ Богдан Падучак наголосив, що така зустріч є важливою нагодою для продовження відкритого професійного діалогу між фахівцями IP офісу, патентними повіреними, заявниками та IP спільнотою загалом.
Окрему увагу Богдан Падучак приділив міжнародному співробітництву та євроінтеграційним процесам у сфері інтелектуальної власності. Він повідомив, що після рекомендації Комітету ВОІВ з технічного співробітництва PCT щодо продовження для УКРНОІВІ статусу Міжнародного пошукового органу та Органу міжнародної попередньої експертизи за процедурою PCT триває завершення необхідних процедур. За його словами, наступним кроком стане розгляд цього питання на Генеральній Асамблеї ВОІВ, яка відбудеться влітку цього року. Саме там очікується офіційне підтвердження відповідного статусу. Після цього мають відбутися завершальні юридичні процедури та підписання угоди між Всесвітньою організацією інтелектуальної власності та Україною.
Під час виступу Богдана Падучака
Значну частину виступу Богдан Падучак присвятив наближенню українського законодавства у сфері інтелектуальної власності до права Європейського Союзу. Він нагадав, що Кабінет Міністрів України затвердив Національну програму адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС), яка визначає перелік нормативних актів та напрямів, що мають бути приведені у відповідність до законодавства ЄС.
Спікер акцентував, що йдеться про підготовку відповідних пропозицій та законодавчих змін не лише в сфері авторського права чи промислової власності, а й про ширший комплекс нормативних актів, пов’язаних із виконанням євроінтеграційних зобов’язань України.
Окремо Богдан Падучак торкнувся питання приєднання України до Європейської патентної конвенції. Він зазначив, що Європейська комісія рекомендує завершити цей процес ще до набуття Україною членства в ЄС.
“Це тривалий процес, який може потребувати кількох років, але відповідні кроки вже здійснюються. Зокрема, розробляється дорожня карта приєднання України до Європейської патентної конвенції, а також готуються необхідні зміни до законодавства”, – зазначив він.
На завершення Богдан Падучак подякував учасникам та запросив усіх до подальшої фахової дискусії.
Заступник директора УКРНОІВІ Микола Потоцький у своєму виступі зосередився на практичних питаннях, з якими сьогодні стикаються заявники, патентні повірені та УКРНОІВІ у сфері набуття і підтримання прав на об’єкти інтелектуальної власності.
Передусім він звернув увагу на наслідки скасування “закону про строки” (Закон України “Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України “Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України”).
За словами Миколи Потоцького, це рішення сприяло пришвидшенню реєстраційних процедур, однак водночас суттєво збільшило навантаження на експертів та профільні підрозділи УКРНОІВІ. Зокрема, IP офіс регулярно отримує значну кількість звернень щодо поновлення пропущених строків.
У зв’язку з цим Микола Потоцький закликав заявників відповідально ставитися до подання таких клопотань. Він наголосив, що УКРНОІВІ застосовує максимально лояльний підхід і намагається враховувати обставини на користь заявника, однак ухвалення рішення має базуватися хоча б на мінімальному обґрунтуванні причин пропуску строку. Без відповідної аргументації поновлення правових процедур у багатьох випадках є юридично неможливим.
Микола Потоцький
Окремо спікер нагадав, що наразі йдеться не лише про обґрунтування причин, а й про необхідність сплати встановлених зборів за поновлення прав. Він зауважив, що перехідний період, коли частина процедур могла здійснюватися за спрощеним механізмом, уже завершився, тому тепер застосовуються стандартні міжнародно-правові та національні механізми відновлення строків.
Наступним важливим блоком стала тема прискорення розгляду заявок. Микола Потоцький зазначив, що позиція УКРНОІВІ залишається незмінною: якщо об’єкт інтелектуальної власності використовується у сфері безпеки та оборони України, і це підтверджено належними документами, IP офіс у межах законодавства комісійно розглядає можливість прискореної процедури.
Він також порушив питання обмеження доступу до інформації щодо окремих заявок. За словами заступника директора УКРНОІВІ, закриття даних залишається складним, але необхідним інструментом у випадках, коли йдеться про чутливі об’єкти, пов’язані з оборонною сферою чи безпековими потребами держави.
Окрему увагу Микола Потоцький приділив роботі з об’єктами інтелектуальної власності, що походять із країни-агресора. Він наголосив, що УКРНОІВІ попереджає заявників про виявлення таких матеріалів. У випадках, коли йдеться про інтереси українського заявника, застосовується підхід на користь національного суб’єкта.
Також доповідач розповів про типові помилки під час продовження строку чинності прав чи поновлення процедур. За його словами, заявники нерідко лише сплачують збір, але не подають необхідного клопотання, хоча закон передбачає обидва елементи процедури. В окремих випадках також виникають питання щодо особи, яка здійснює оплату, якщо вона не має належних повноважень діяти від імені заявника.
Спікер пояснив, що за різними об’єктами інтелектуальної власності правила можуть відрізнятися. Наприклад, у сфері винаходів заявник у певних випадках може самостійно здійснювати окремі платежі, тоді як у процедурах щодо торговельних марок законодавство передбачає суворіші вимоги та участь представника.
Підсумовуючи, Микола Потоцький наголосив, що УКРНОІВІ прагне максимально конструктивно співпрацювати із заявниками та патентними повіреними. Водночас до моменту оновлення законодавства всі учасники процесу мають відповідально дотримуватися чинних процедурних вимог. IP офіс підтримує курс на спрощення адміністративних процедур, зменшення бюрократичного навантаження та більшу зручність для користувачів системи інтелектуальної власності.
Начальниця департаменту експертизи заявок на об’єкти промислової власності УКРНОІВІ Наталія Петрова детально окреслила актуальні виклики у сфері експертизи заявок на об’єкти промислової власності.
Доповідачка наголосила, що, попри об’єктивні труднощі воєнного часу, УКРНОІВІ продовжує стабільну роботу та максимально оперативно опрацьовує всі документи, які надходять від заявників. За її словами, базовий принцип роботи залишається незмінним: УКРНОІВІ та заявники перебувають “по один бік”, адже експертиза зацікавлена не в затягуванні процедур, а в ухваленні якісних і своєчасних рішень.
Окрему увагу Наталія Петрова приділила системі внутрішнього контролю якості. Вона повідомила, що відповідний підрозділ був посилений, а перевірка якості рішень нині активно здійснюється щодо всіх об’єктів промислової власності. Напрацювання цього напряму вже використовуються для вдосконалення внутрішніх процедур і методологічних документів. Зокрема, вже діють методичні матеріали щодо винаходів і корисних моделей, а найближчим часом очікується поява аналогічних підходів для промислових зразків і торговельних марок.
Наталія Петрова
Начальниця департаменту акцентувала на питанні якості матеріалів, які подають заявники. Так, починаючи з 2022 року кількість помилок у заявках суттєво зросла. Це стосується як формальних недоліків, так і неповного заповнення нових форм документів, відсутності необхідних відомостей або неналежно оформлених відповідей на запити експертизи. Сьогодні майже не залишилося заявок, які проходять формальну експертизу без додаткових запитів до заявника. Якщо раніше певний відсоток заявок міг проходити цей етап без уточнень, то нині це радше виняток. Саме це, за словами спікерки, суттєво впливає на загальні строки розгляду.
Наталія Петрова окреслила типові причини затягування процедур:
У таких випадках подальший розгляд справи об’єктивно неможливий до усунення недоліків.
Начальниця департаменту також акцентувала на питанні, яке часто виникає у заявників – щодо можливості прискореного розгляду заявок. За словами Наталії Петрової, навіть за наявності звернення заявника УКРНОІВІ не може порушувати норми закону щодо строків.
Для ілюстрації навантаження на систему вона навела такі цифри:
Це свідчить, що кожна заявка супроводжується значним обсягом додаткової комунікації.
На завершення Наталія Петрова наголосила, що пришвидшення процедур можливе лише за умови спільної роботи IP офісу та заявників. Вона закликала уважно читати запити експертизи, своєчасно реагувати на них і користуватися консультаційною підтримкою УКРНОІВІ, яка допомагає вирішувати процедурні питання та уникати зайвих затримок.
Читайте також:
Євроінтеграція авторського права та нові виклики цифрової епохи: підсумки фахової дискусії
Коментарів немає