Сьогодні конкуренція точиться не за сприйняття інновацій, а за те, хто створює найкращі умови для їх розвитку. Тому необхідно вибудовувати інституційні політики так, щоб інновації інтегрувалися в усі сфери – економіку, освіту, соціальний розвиток. Ключове питання: наскільки інституції готові об’єднувати експертизу для досягнення кращих результатів?

 

На цьому наголосила директорка Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс) Олена Орлюк під час сесії “Інноваційна інфраструктура” на ІV Business & Legal Infrastructure Forum, організованому виданням “Юридична практика”.

 

За її словами, саме на цих принципах побудована діяльність IP офісу: фокус на інноваційній складовій та вихід за межі класичної ролі патентного відомства. Це відповідає світовому тренду, адже національні IP офіси дедалі активніше залучаються до розвитку інноваційної інфраструктури.

 

Спікерка акцентувала на тому, що УКРНОІВІ уже відзначений міжнародною спільнотою як приклад успішних практик. Зокрема, під час Генеральної Асамблеї Всесвітньої організації інтелектуальної власності, яка відбулася у липні 2025 року, Україна представила свій досвід і довела: навіть в умовах війни інтелектуальна власність та інновації залишаються потужним інструментом розвитку. Важливим кроком у цьому напрямі стало створення та функціонування на базі IP офісу National IP&Innovation Hub.

 

“В Україні немає проблем із народженням ідей та інноваційних рішень, і це є великою перевагою. На відміну від багатьох країн, які десятиліттями формували культуру креативного мислення, в Україні ця здатність є природною. Завдання держави та інституцій – надати інструменти для реалізації цього потенціалу”, – зазначила Олена Орлюк.

 

Директорка УКРНОІВІ Олена Орлюк

 

Різні державні структури вже працюють у цьому напрямі:

 

• Міністерство економіки України, наприклад, розвиває індустріальні парки як базовий інструмент інноваційної інфраструктури;

 

• Міністерство цифрової трансформації України реалізує Стратегію цифрового розвитку інновацій до 2030 року, спрямовану на цифровізацію послуг і розвиток інфраструктури;

 

• Міністерство освіти і науки також впроваджує власні інноваційні програми.

 

Саме тому, за словами очільниці IP офісу, створено National IP&Innovation Hub, який надає послуги, що раніше не були широко доступні, та розробляє нові інструменти для бізнесу й стартапів. Адже створення об’єкта інтелектуальної власності – лише перший крок, важливо, щоб він працював і приносив результат.

 

“Світові звіти підтверджують: інвестиції у нематеріальні активи, включно з інтелектуальною власністю, є найстабільнішими та найперспективнішими. Їхня частка у вартості компаній зростає, і український бізнес має навчитися ефективно працювати з такими активами”, – переконана Олена Орлюк.

 

УКРНОІВІ вже сформував широку мережу партнерів: провідні університети, академічні установи, бізнес-асоціації, торгово-промислові палати, міжнародні організації, стартапи та інвестори. Головна мета – створення майданчиків, де інноваційні розробки можуть зустріти свого інвестора.

 

“Серед ключових інструментів – мережа TISC (проєкт ВОІВ), яка налічує майже 50 центрів по Україні. Центри забезпечують доступ до консультацій та інших IP послуг на місцях. Важливим напрямом є навчання та просвітництво. Зокрема, в липні завершився онлайн-проєкт “Літня школа”, присвячений штучному інтелекту та інтелектуальній власності. Розроблені IP гайди для бізнесу з різних секторів. Також реалізуються акселераційні програми Lab2Market. Ці програми набувають спеціалізації: Lab2Market Veterano та Lab2Market MedTech, до якого долучилися провідні фармкомпанії. Вони працюють над комерціалізацією розробок і створенням реальної доданої вартості, а не лише реєстрацією прав”, – зазначила Олена Орлюк.

 

Також впроваджуються механізми фінансової підтримки. У Київській області діє програма компенсації витрат на реєстрацію об’єктів інтелектуальної власності для МСП. Ведеться робота над поширенням цього досвіду в інші регіони.

 

IP офіс активно впроваджує цифрові інструменти: консультації з інтелектуальної власності на базі центрів Дія.Бізнес, також є ідея інтеграції цих центрів з мережею TISC, крім того обговорюється можливість розширення IP консультацій через центри “Зроблено в Україні” та ЦНАПи.

 

“Мета цих ініціатив – допомогти малому та середньому бізнесу, креативним індустріям і стартапам отримати необхідні знання та інструменти для роботи з інтелектуальною власністю. Це вагома складова бренду України: уміння створювати, захищати та капіталізувати інтелектуальні активи. Саме на цьому базується розвиток інноваційної інфраструктури, що охоплює наукову й освітню сфери, бізнес і технологічні стартапи”, – резюмувала директорка IP офісу.

 

 

Фото: Євгеній Король, видання “Юридична практика”.

 

Читайте також:

 

Інтелектуальна власність як ресурс розвитку: УКРНОІВІ підтримує урядові пріоритети у роботі з бізнесом, технологіями та відбудовою

 

Стартує відбір на Премію молодих винахідників EPO: як подати заявку