Учасники другої сесії форуму обговорили виклики, тренди та новації, пов’язані з цифровізацією та масовим поширенням генеративного штучного інтелекту.
У Києві триває IP LET FORUM, організований IP офісом за підтримки Міністерства економіки України та Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ). Під час другої сесії йшлося про вплив новітніх технологій на сферу інтелектуальної власності.
Зокрема, учасники дискусії зосередилися на розгляді таких фокусних тем:
Представниця департаменту “Академія інтелектуальної власності” ІР офісу, кандидат юридичних наук Любов Майданик під час виступу торкнулася актуальних тем, які створює цифровізація у сфері авторського права. Зокрема, відзначила, що УКРНОІВІ (IP офіс) дозволяє заявникам надавати заявки та отримувати свідоцтво про реєстрацію авторського права повністю в цифровій формі.
Також спікерка торкнулася важливості законодавчих змін в Україні:
“Новий Закон України “Про авторське право і суміжні права” вніс суттєві зміни у частині цифровізації, що зумовлено як наближенням права України до права ЄС, так і потребами практики. Такі зміни торкнулися як самих майнових авторських і суміжних прав, так і їх обмежень. Крім того, відповідальності за використання об’єктів авторського права і суміжних прав у цифровій формі користувачами та онлайн-платформами. Так, право на відтворення включає в себе створення не лише аналогових, а й цифрових копій об’єктів. І, власне, сам Закон тепер розмежовує поняття копії і примірника, де копія охоплює будь-яку форму вираження об’єкта, а примірник – лише аналогову, тобто виражену у фізичній формі”.
Докладніше спікерка зупинилася на розборі таких аспектів як вичерпання прав інтелектуальної власності, переліку винятків і обмежень, а також нових підходів щодо розміщення гіперпосилань на твори у цифровій формі і умов, за наявності яких такі дії вважаються використанням об’єктів авторського права чи суміжних прав.
У свою чергу Костянтин Зеров, к.ю.н., адвокат, асистент кафедри інтелектуальної власності та інформаційного права ННІ права КНУ імені Тараса Шевченка, зосередився на темі використання систем генеративного штучного інтелекту і викликів, які ставить таке використання до сфери авторського права.
Спікер, зокрема, розглянув, три найбільш дискусійні питання:
“Ця тема, певно, є найбільш обговорюваною нині у світі серед тих, що стосуються цифрових технологій та інтелектуальної власності. Тривають дискусії на міжнародному рівні: чи слід взагалі охороняти такі об’єкти? Якщо так, то яким чином? Чи є такі об’єкти оригінальними? Кого слід вважати винахідником у такому випадку? Кому мають належати майнові права? В різних країнах щодо цього є різні підходи.
Українське законодавство містить формулювання “неоригінальні об’єкти, згенеровані (не створені) комп’ютерною програмою”. Аби об’єкт міг набути правову охорону, він має відрізнятися від існуючих подібних об’єктів; має бути утворений у результаті функціонування комп’ютерної програми без безпосередньої участі фізичної особи у створенні цього об’єкта; мають бути дотримані права третіх осіб при генерування неоригінального об’єкту”.
Ще одним учасником сесії став Антон Полікарпов, керуючий партнер Polikarpov Law Firm. Він у своїй доповіді зосередився на тому, як штучний інтелект може бути на службі у компаній, які займаються інтелектуальною власністю.
Зокрема, детальніше розповів, як його компанія залучає ChatGPT. Саме з його допомогою у частині формулювання текстового контенту був створений сайт компанії, деякі чат-боти для консультації клієнтів, чат-боти для SEO-оптимізації сайту, ідеї для соцмереж, підготовка стандартизованих документів, систематизації великої кількості інформації тощо.
“Звісно, штучний інтелект впливає на юридичну професію. Він не замінить юриста у певних категоріях складних справ, ми маємо враховувати певні етичні та юридичні обмеження, зокрема щодо чутливих та конфіденційних даних, роль людського фактора, адже ШІ не може виступати на конференціях, вести переговори з клієнтами чи виступати в судах. Потенціал ШІ обмежений якістю тих ввідних даних, які може надати йому юрист, компетенцією юриста. Проте, вважаю, не слід боятися ШІ, слід підкорювати його, вимагати працювати на вас, самовдосконалюватися та вдосконалювати інструменти, з якими ми працюємо”, – зазначив Антон Полікарпов.
На завершення сесії Дмитро Гузій, юрист, експерт з авторського права, детальніше зупинився на тлумачення сучасного профільного законодавства України з ІВ:
“Новий Закон України однозначно став кроком вперед. Звісно, це далеко не крапка, скоріше, кома, у сприйнятті авторського права, медіа та комунікацій. Адже авторське право дійсно стає цифровізованим. Цифрова доба максимально спростила механізм поширення будь-якої інформації – об’єкти авторського права і суміжного права не є виключенням. Діджиталізація призводить до системної зміни поведінки як виробників, так і споживачів. Отже, у правовому контексті є широкі виклики як для теоретиків, так і для практиків”.
Повні виступи цих та інших спікерів Форуму – у відеотрансляції на ютуб-каналі IP офісу:
Читайте також:
Коментарів немає