На порядку денному IP сфери – велика кількість питань, пов’язаних з трансформацією національної системи інтелектуальної власності, адаптацією IP законодавства до норм ЄС та цифровізацією процедур.
На цьому наголосила директорка Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс) Олена Олюк під час IP UKRAINE NOW 2025, організованого Асоціацією правників України (АПУ) разом з партнерами.
Участь у дискусії, присвяченій інтелектуальній власності та євроінтеграції, також взяли:
Модераторкою сесії виступила Тетяна Харебава, голова Комітету АПУ з інтелектуальної власності, керівниця юридичного департаменту Sport Labs Group, юридична радниця Meta.ua.
Учасники стартової панелі форуму
Очільниця IP офісу зазначила, що наразі спільно з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України відбувається доопрацювання проєкту Стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності України до 2030 року, яка пройшла експертизу міжнародних експертів Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ).
Євроінтеграція та міжнародна підтримка
Одним із ключових завдань для IP сфери залишається євроінтеграція.
“Україна не лише має адаптувати законодавство до європейських правових норм, а й сформувати ефективну практику правозастосування. Адже європейські партнери оцінюють наш прогрес на шляху до ЄС не лише через призму якості законодавства, а й через відповідність високим європейським стандартам його застосування, роботу системи в цілому ”, – акцентувала Олена Орлюк.
Крім того, очікується фідбек Європейської комісії щодо направлених пропозицій, які стосуються адаптації національного законодавства в IP сфері до стандартів Європейського Союзу. Йдеться про пропозиції щодо імплементації EU acquis у таких сферах:
Окремо спікерка акцентувала на питанні підтримки національної IP системи з боку міжнародних партнерів. Так, зокрема, українські заявники зберігають можливість отримувати фінансування для європейських реєстрацій через грантову програму SME Fund, яка реалізується Відомством з інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO).
“Україну підтримують і будуть підтримувати. І я хочу підкреслити, що EUIPO, Європейське патентне відомство (EPO), ВОІВ високо оцінюють діяльність усієї сфери інтелектуальної власності України”, – наголосила Олена Орлюк.
Очільниця УКРНОІВІ також розповіла про розбудову національної системи інтелектуальної власності, спроможності IP офісу, цифрову трансформацію та підвищення рівня професійного представництва.
Олена Орлюк
“Я вітаю та вдячна Міністерству економіки за ініціативу та просування процесу цифрової трансформації, який зараз активно розпочався в ІР сфері. Ми працюємо за кількома треками. По-перше, щодо реєстрації авторського права, яке ми хочемо вивести на якісно новий рівень діджиталізації та приєднати до Дії. Адже саме цей напрям найшвидше може адаптуватися.
По-друге, щодо торговельних марок. Це надважливий сегмент, який потребує часу, але дасть потужний ефект, коли ми повністю перейдемо на європейську систему та будемо підготовлені в усіх складових — правовій, експертній і технологічній”, – зазначила спікерка.
За її словами, на сьогодні забезпечено високий рівень експертної роботи, але залишається питання професійного супроводження подання заявок, аби вони були більш якісні. Адже IP офіс стикається з проблемою низької якості заявок, особливо щодо винаходів і корисних моделей. Це затягує процес видачі охоронних документів, оскільки потребує додаткового листування з заявником. Через це строки реєстрації можуть збільшуватися.
“Хоча така ситуація не є унікальною для України, ми прагнемо демонструвати інше ставлення до бізнесу. Це питання професійного супроводження, якості роботи патентних повірених і поповнення лав представників у справах інтелектуальної власності. Саме тому ми вважаємо визначальною подією для нашої сферу успішну атестацію 76 патентних повірених ”, – зазначила директорка УКРНОІВІ.
За словами Олени Орлюк, наразі спостерігається зростання кількості реєстрацій об’єктів права інтелектуальної власності та очікується певне зростання кількості подання заявок, що свідчить про активізацію бізнесу та креативного сектору. Важливим інструментом стимулювання подання заявок стають регіональні програми відшкодування витрат на реєстрацію IP об’єктів. Зокрема, прикладом стало запровадження пілотного проєкту Київської ОВА з відшкодування витрат на реєстрацію, який продовжено на наступний рік. Нині його запровадив Львів. І в планах – масштабувати такий проєкт на всю Україну. Це дасть реальний стимул МСП для реєстрації IP об’єктів.
“Також є ціла низка інших цифрових рішень у контексті діяльності IP офісу, які ми намагатимося в межах наявних можливостей швидко впроваджувати”, – акцентувала Олена Орлюк.
Спікерка також торкнулася питання щодо захисту IP прав: розвитку інструментів медіації, внесення змін до регламенту Апеляційної палати для вдосконалення окремих процедур та підвищення ефективності розгляду справ.
“Наше завдання – вибудувати ефективну систему захисту IP прав на рівні офісу, і ми продовжуємо наполягати на тому, що має розпочати роботу Вищий суд з питань інтелектуальної власності. Це не лише питання зручності для бізнесу, а це ще репутаційне та інвестиційне питання.
Як свідчать тенденції, значна частка ВВП ЄС та США (до 50%) формується за рахунок галузей та індустрій, в яких генеруються нематеріальні активи, й інтелектуальна власність там відіграє ключову роль. Враховуючи світовий досвід та тенденції иехнологічного розвитку, ми розуміємо, що кількість спорів у цій сфері лише зростатиме, тому потрібно бути до цього готовими”, – переконана Олена Орлюк.
Окремий напрям роботи УКРНОІВІ – комерціалізація інтелектуальної власності. Так, National IP&Innovations Hub та IP Academy проводять багато заходів, готують освітні матеріали, реалізують акселераційні програми. До цієї роботи дедалі більше долучається великий бізнес, щоб створювати спільні програми з розвитку інновацій.
“Серед наших партнерів – провідні університети України, наукові установи, бізнес-асоціації, інвестиційні фонди тощо. Ми співпрацюємо з Європейською Бізнес Асоціацією, Американською торговельною палатою в Україні, запрошуємо до себе торговельні палати європейських та інших країн, аби іноземний бізнес краще розумів, як функціонує українська IP сфера, яким треком вона розвивається”, – додала очільниця УКРНОІВІ.
На завершення Олена Орлюк наголосила, що Україна має всі передумови для розбудови сучасної, конкурентоспроможної системи інтелектуальної власності, яка стане стимулом для бізнесу, креативних індустрій, інновацій і євроінтеграційного поступу держави.
“Ми відкриті до співпраці, і я вдячна всім, хто працює з нами у напрямі стратегічного розвитку національної IP системи, у тому числі й в напрямі євроінтеграції”, – резюмувала Олена Орлюк.
Детальніше про виступи інших спікерів-представників УКРНОІВІ на IP UKRAINE NOW 2025 читайте незабаром на наших інформаційних ресурсах.
Фото: АПУ
Читайте також:
Коментарів немає