Preloader Image
office@nipo.gov.ua
  • Українська
  • English
  • ВИНАХОДИ І КОРИСНІ МОДЕЛІ

    Винахідрезультат інтелектуальної, творчої діяльності людини в будь-якій сфері технології.

     

    Правова охорона надається винаходу, що не суперечить публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі та відповідає умовам патентоздатності.

     

    Об’єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо), процес (спосіб).

     

    Приклади винаходів:

     

    продукт

     

     

    процес (спосіб)

     

     

    Корисна модельрезультат інтелектуальної, творчої діяльності людини в будь-якій сфері технології.

     

    Правова охорона надається корисній моделі, що не суперечить публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі та відповідає умовам патентоздатності.

     

    Об’єктом корисної моделі може бути пристрій або процес (спосіб).

     

    Приклади корисних моделей:

     

    пристрій

     

     

    процес (спосіб)

     

     

    Секретний винахід (секретна корисна модель) – винахід (корисна модель), що містить інформацію, віднесену до державної таємниці, права на який засвідчуються патентом на секретний винахід (секретну корисну модель).

     

    Використання секретного винаходу (корисної моделі) володільцем патенту має здійснюватися з додержанням вимог Закону України «Про державну таємницю» та за погодженням із Державним експертом.

     

    Службовий винахід (корисна модель) – винахід (корисна модель), створений працівником:

     

    • у зв’язку з виконанням службових обов’язків чи дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачене інше;
    • з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця.

     

    Право на реєстрацію службового винаходу (корисної моделі) має роботодавець винахідника, якщо інше не передбачено договором.

    1) надає право використовувати винахід (корисну модель) на свій розсуд, а саме:

     

    якщо об’єктом виступає продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо) – виготовляти продукт із застосуванням винаходу (корисної моделі), застосовувати такий продукт, пропонувати для продажу, зокрема через Інтернет, продавати такий продукт, здійснювати його імпорт, іншим чином вводити продукт в цивільний оборот, зберігати його в зазначених цілях;

     

    якщо об’єктом виступає процес (спосіб) – застосовувати процес або пропонувати його для застосування в Україні;

     

    2) надає право перешкоджати неправомірному використанню винаходу (корисної моделі), в тому числі забороняти таке використання;

     

    3) надає право дозволяти використання винаходу (корисної моделі) – видавати виключні, невиключні, одиничні та інші ліцензії, укладати ліцензійні договори та отримувати прибуток;

     

    4) сприяє зростанню вартості продукту (процесу), оскільки продукт (процес) щодо якого зареєстровано права інтелектуальної власності викликає більше довіри порівняно з незареєстрованим;

     

    5) майнові права інтелектуальної власності на винахід (корисну модель), можуть бути передані до статутного капіталу суб’єкта господарювання як вклад, а також стати предметом договору застави чи інших зобов’язань, активом для залучення та гарантування інвестицій;

     

    6) у разі порушення прав інтелектуальної власності власник має право звертатися за їх захистом до суду, вимагати припинення порушення прав та відшкодування заподіяних збитків;

     

    7) реєстрація дає право подавати до Державної митної служби заяву щодо внесення винаходу, на який надано охорону, до митного реєстру, для запобігання порушенню прав під час переміщення через митний кордон України виробів, в яких втілено або застосовано промисловий зразок;

     

    8) реєстрація сприяє побудові маркетингової стратегії просування продукту (процесу), заснованої на принципах дотримання прав інтелектуальної власності;

     

    9) реєстрація сприяє упорядкуванню портфелю прав інтелектуальної власності, забезпеченню коректного обліку нематеріальних активів та дотриманню податкової дисципліни.

    • Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20.03.1883 – цей договір є одним з найстаріших і найважливіших у сфері інтелектуальної власності. Він встановлює базові принципи охорони промислової власності та забезпечує право пріоритету для заявників із країн-учасниць.

     

    • Договір про патентну кооперацію (РСТ) від 19.06.1970 – міжнародний договір у сфері патентного права, адміністрування якого здійснює Міжнародне бюро ВОІВ, найголовнішою нормою якого є те, що він передбачає подання «міжнародної патентної заявки». Одна така заявка дозволяє отримати правовий захист на винахід у великій кількості країн одночасно та може бути подана будь-якою особою, яка є громадянином або резидентом країни-учасниці договору.

     

     

     

    • Договір про патентне право (PLT) від 01.06.2000 – впорядковує формальну процедуру для визначення дати подачі заявки на патент, а також форму та змісту цієї заявки.

     

    • Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури від 28.04.1977 – визначає та регламентує процедуру депонування, обов’язки та права Договірних сторін, по відношенню до цієї процедури, а також визначає статус установи – міжнародного органу по депонуванню.

     

     

    • Страсбурзька угода про Міжнародну патентну класифікацію від 24.03.1971 – Угодою введено міжнародну патентну класифікацію – засіб досягнення уніфікованого класифікування патентних документів на винаходи та корисні моделі на міжнародному рівні.

     

    • Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (TРІПС) від 15.04.1994 – частина угод Світової організації торгівлі (СОТ), яка встановлює мінімальні стандарти охорони інтелектуальної власності та передбачає механізми вирішення спорів.

     

    • Угода про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 16.09.2014, якою встановлено стандарти та зобов’язання України здійснювати поступове наближення свого законодавства до права ЄС.
    • Європейська Патентна Конвенція (ЄПК) від 05.10.1973 – також відома як Конвенція про видачу європейських патентів, є багатостороннім договором, що засновує Європейську патентну організацію та забезпечує автономну правову систему, відповідно до якої видаються європейські патенти. ЄПК забезпечує правову основу для видачі європейських патентів за єдиною, гармонізованою процедурою в Європейському патентному відомстві.

    European Patent Convention (17th edition / November 2020).

     

    • Угода про Єдиний патентний суд ЄС – є правовою основою для дії патентного суду (UPC). Вона була підписана як міжурядова угода у лютому 2013 року 25 державами-членами ЄС, за винятком Іспанії, Польщі та Хорватії. Єдиний патентний суд ЄС наділено виключною юрисдикцією щодо розгляду всіх справ про порушення і визнання недійсними (анулювання) європейських та єдиних патентів ЄС, а також справ про порушення і дійсність свідоцтв додаткової охорони – свідоцтв, що видаються на підставі Регламенту ЄС №469/2009 щодо медичних продуктів або Регламенту ЄС №1610/96 щодо фітофармацевтичних продуктів.

    Agreement on a Unified Patent Court (UPCА).

     

    • Регламент (ЄС) №1257/2012 від 17.12.2012 про реалізацію розширеного співробітництва у сфері створення унітарної патентної системи – складова «патентного пакета» на шляху до створення єдиної патентної системи ЄС.

    Regulation (EU) №1257/2012 of the European Parliament and of the Council of 17 December 2012 implementing enhanced cooperation in the area of the creation of unitary patent protection.

     

    • Регламент (ЄС) №1260/2012 від 17.12.2012 про реалізацію розширеного співробітництва у сфері створення унітарної патентної системи щодо відповідних положень про переклад – складова «патентного пакета» на шляху до створення єдиної патентної системи ЄС.

    Council Regulation (EU) №1260/2012 of 17 December 2012 implementing enhanced cooperation in the area of the creation of unitary patent protection with regard to the applicable translation arrangements.

     

    • Директива 98/44/ЄЕC Європейського Парламенту та Ради від 06.07.1998 про правову охорону біотехнологічних винаходів.

    Directive 98/44/EC of the European Parliament and of the Council of 6 July 1998 on the legal protection of biotechnological inventions.

     

    • Регламент (ЄС) №1610/96 Європейського парламенту та Ради від 23.07.1996 про запровадження свідоцтва додаткової охорони для засобів захисту рослин.

    Regulation (EC) №1610/96 of the European Parliament and of the Council of 23 July 1996 concerning the creation of a supplementary protection certificate for plant protection products.

     

    • Регламент (ЄС) №469/2009 Європейського парламенту та Ради від 06.05.2009 про запровадження свідоцтва додаткової охорони для лікарських засобів (кодифікована версія).

    Regulation (EC) №469/2009 of the European Parliament and of the Council of 6 May 2009 concerning the supplementary protection certificate for medicinal products (Codified version) (Text with EEA relevance).

     

    • Регламент (ЄС) №816/2006 Європейського парламенту та Ради від 17.05.2006 про примусове ліцензування патентів, що відносяться до виготовлення лікарських засобів для експорту в країни з проблемами громадського здоров’я.

    Regulation (EC) №816/2006 of the European Parliament and of the Council of 17 May 2006 on compulsory licensing of patents relating to the manufacture of pharmaceutical products for export to countries with public health problems.

     

    • Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (далі – Закон)

     

     

     

     

    • Порядок сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 №1716 (далі – Порядок)

     

    • Інструкція про порядок ознайомлення будь-якої особи з матеріалами заявки на об’єкт права інтелектуальної власності, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 22.04.2005 №247, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.05.2005 за №494/10774

     

    • Інструкція про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на винахід (корисну модель) та видачу ліцензії на використання винаходу (корисної моделі), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 16.07.2001 №521, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.07.2001 за №644/5835

     

    • Інструкція про офіційну публікацію заяви про готовність надання будь-якій особі дозволу на використання запатентованого винаходу (корисної моделі) та клопотання про її відкликання, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України 16.07.2001 №520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.07.2001 за №643/5834

     

    • Положення про Державний реєстр патентів України на винаходи, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України 12.04.2001 №291, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2001 за №379/5570 (далі – Положення)

     

    • Положення про Державний реєстр патентів України на корисні моделі, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 20.06.2001 №469, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 04.07.2001 за №558/5749 

     

    • Положення про Державний реєстр патентів і деклараційних патентів України на секретні винаходи, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 14.11.2001 №739 зареєстроване в Міністерстві юстиції України 20.11.2001 за №965/6156 

     

    • Положення про Державний реєстр деклараційних патентів України на секретні корисні моделі, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 14.11.2001 №738, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 20.11.2001 за №964/6155 

     

    • Інструкція про порядок продовження строку дії патенту на винахід, об’єктом якого є засіб, використання якого потребує дозволу компетентного органу, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 13.05.2002 №298, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.05.2002 за №453/6741

     

    • Інструкція про порядок видачі патенту України на винахід, що охороняється авторським свідоцтвом СРСР, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 29.06.2005 №387, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.07.2005 за №757/11037 

     

    Інструкція про видачу патентів України на секретні винаходи, які охороняються авторськими свідоцтвами СРСР на секретні винаходи, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 11.03.2002 №184, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.03.2002 за №308/6596

    Винахідник/винахідники, роботодавець та їх правонаступник.

     

    Винахідник має право на реєстрацію винаходу (корисної моделі), секретного винаходу (секретної корисної моделі).

     

    Винахідники, які спільно створили винахід (корисну модель), мають однакові права на реєстрацію винаходу (корисної моделі), секретного винаходу (секретної корисної моделі), якщо інше не передбачено угодою між ними.

     

    Якщо винахід (корисну модель) створено двома чи більше винахідниками незалежно один від одного, то право на державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) належить заявнику, заявка якого має більш ранню дату подання до НОІВ або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за якою не прийнято рішення про відмову у державній реєстрації винаходу (корисної моделі).

     

    Роботодавець винахідника щодо службового винаходу (корисної моделі), якщо інше не передбачено договором між ними:

     

    • роботодавець винахідника повинен протягом 4-х місяців від дати одержання від винахідника повідомлення подати до НОІВ заявку на державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) або передати право на таку реєстрацію іншій особі, або прийняти рішення про збереження службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації, інакше право на  реєстрацію службового винаходу (корисної моделі) переходить до винахідника або його правонаступника. У цьому випадку за роботодавцем залишається переважне право на придбання ліцензії;
    • строк збереження роботодавцем чи його правонаступником службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації у разі його невикористання не повинен перевищувати чотирьох років, у протилежному випадку право на одержання патенту переходить до винахідника чи його правонаступника.

     

    Заявку на реєстрацію винаходу (корисної моделі) може подати фізична та/або юридична особа.

     

    • Істотні умови договору між винахідниками, які спільно створили винахід (корисну модель) (в розробці)
    • Зразок доручення роботодавця (в розробці)
    • Істотні умови договору про передачу права на реєстрацію винаходу (корисної моделі) (в розробці)

    Патент України надає його власнику наступні майнові права:

     

    • право на використання винаходу (корисної моделі) на свій розсуд, якщо таке використання не порушує прав інших володільців патенту;

     

    • виключне право дозволяти використання винаходу (корисної моделі) (право подати до НОІВ для офіційної публікації заяву про готовність надання будь-якій особі дозволу на використання запатентованого винаходу (корисної моделі). У цьому разі річний збір за підтримання чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід (корисну модель) зменшується на 50 відсотків починаючи з року, наступного за роком публікації такої заяви;

     

    • виключне майнове право перешкоджати неправомірному використанню винаходу (корисної моделі), у тому числі забороняти таке використання;

     

    • право використовувати попереджувальне маркування із зазначенням номера патенту на продукті чи на упаковці продукту, виготовленого із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі);

     

    • право передавати на підставі договору виключні майнові права інтелектуальної власності на винахід (корисну модель) будь-якій особі, яка стає його правонаступником, а щодо секретного винаходу (корисної моделі) – тільки за погодженням із Державним експертом;

     

    • право надати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі) на підставі ліцензійного договору, а щодо секретного винаходу (корисної моделі) такий дозвіл надається тільки за погодженням із Державним експертом;

     

    • право авторства, яке є невід’ємним особистим правом і охороняється безстроково;

     

    • право на присвоєння свого імені створеному ним винаходу (корисній моделі);

     

    • право володільця патенту на винахід, об’єктом якого є біологічний матеріал, поширюється на будь-який інший біологічний матеріал із такими самими характеристиками, одержаний із такого біологічного матеріалу шляхом відтворення чи розмноження в подібній або іншій формі;

     

    • право володільця патенту на винахід, об’єктом якого є процес одержання біологічного матеріалу, поширюється на біологічний матеріал, безпосередньо одержаний із застосуванням цього процесу, та на будь-який біологічний матеріал із такими самими характеристиками, одержаний від нього шляхом відтворення чи розмноження в подібній або іншій формі;

     

    • право володільця патенту на винахід, об’єктом якого є продукт із генетичною інформацією, поширюється на будь-який матеріал (крім зазначеного в абзаці одинадцятому частини третьої статті 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», який містить цей продукт та в якому генетична інформація виконує свою функцію;

     

    • право на отримання додаткової охорони прав на винахід на строк не більше ніж на 5 років, об’єктом якого є активний фармацевтичний інгредієнт лікарського засобу, процес отримання лікарського засобу або застосування лікарського засобу, засіб захисту тварин, засіб захисту рослин;

     

    • володілець патенту на секретний винахід (секретну корисну модель) має право на одержання від державного органу, визначеного Кабінетом Міністрів України, грошової компенсації на покриття витрат за сплату зборів, передбачених Законом.

     

    • права, що випливають з патенту, не зачіпають будь-які інші особисті майнові чи немайнові права винахідника, що регулюються іншим законодавством України.
    • сплачувати відповідні збори за підтримання чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід (корисну модель);

     

    • добросовісно користуватися правами, що випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі);

     

    • дати дозвіл (видати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі) володільцю пізніше виданого патенту, якщо винахід (корисна модель) останнього призначений для досягнення іншої мети або має значні техніко-економічні переваги і не може використовуватися без порушення прав володільця раніше виданого патенту.

     

    Якщо винахід (корисна модель), крім секретного винаходу (корисної моделі), не використовується або недостатньо використовується в Україні протягом трьох років починаючи від дати, наступної за датою державної реєстрації винаходу (корисної моделі), або від дати, коли використання винаходу (корисної моделі) було припинено, то будь-яка особа, яка має бажання і виявляє готовність використовувати винахід (корисну модель), у разі відмови володільця прав від укладення ліцензійного договору може звернутися до суду із заявою про надання їй дозволу на використання винаходу (корисної моделі).

     

    Кабінет Міністрів України може дозволити використання запатентованого винаходу (корисної моделі) визначеній ним особі без згоди володільця патенту з метою забезпечення здоров’я населення, оборони держави, екологічної безпеки та інших інтересів суспільства.

    Набуття права на винахід (корисну модель) засвідчується патентом – охоронним документом, який також засвідчує пріоритет і авторство на винахід (корисну модель).

     

    Якщо право на одержання одного і того ж патенту мають кілька осіб, їм видається один патент.

     

    Патент на корисну модель видається під відповідальність його володільця за відповідність корисної моделі умовам патентоздатності.

    Права на винахід (корисну модель) діють від дати, що настає за датою державної реєстрації винаходу (корисної моделі), за умови сплати збору за підтримання чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід (корисну модель).


    Стосовно секретного винаходу (секретної корисної моделі) права діють – від дати внесення інформації про секретний винахід (секретну корисну модель) до відповідного Реєстру.

    Володілець патенту на винахід, об’єктом якого є:

     

    • активний фармацевтичний інгредієнт лікарського засобу;
    • процес отримання лікарського засобу або застосування лікарського засобу;
    • засіб захисту тварин;
    • засіб захисту рослин,

     

    введення в обіг якого в Україні надається відповідним компетентним органом згідно із законодавством України, має право на продовження строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на такий винахід (додаткова охорона), яке засвідчується сертифікатом додаткової охорони.

     

    Сертифікат додаткової охорони видається за клопотанням володільця патенту. Строк додаткової охорони не може перевищувати п’ять років.

     

    Умови надання додаткової охорони винаходам, об’єктом яких є активний фармацевтичний інгредієнт визначаються Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі».

    Права на винахід (корисну модель) реєструє Національний орган інтелектуальної власності, функції якого виконує Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (ІР офіс).

    Для реєстрації винаходу (корисної моделі) в Україні подають заявку, тобто сукупність документів, необхідних для видачі патенту.

     

    Детально з інформацією про склад заявки можна ознайомитись в Правилах складання, подання та проведення експертизи заявки на винахід і заявки на корисну модель, затверджених наказом Міністерства економіки України від 09.09.2024 №23301, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.09.2024 за №1411/42756.

     

    Склад заявки:

     

    • заява про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі);
    • опис винаходу (корисної моделі);
    • формулу винаходу (корисної моделі);
    • креслення (якщо на них є посилання в описі);
    • реферат.

     

    Заявка на винахід повинна стосуватися одного винаходу або групи винаходів, пов’язаних єдиним винахідницьким задумом (вимога єдиності винаходу).

     

    Заявка на корисну модель повинна стосуватися однієї корисної моделі (вимога єдиності корисної моделі).

    Вартість заявки на реєстрацію винаходу (корисної моделі) є динамічною та залежить від низки обставин:

     

    • кількості пунктів формули в заявці;
    • кількості аркушів опису та креслень заявки;
    • способу подання заявки (на папері чи в електронній формі);
    • особи заявника.

     

    Наприклад, за подання заявки (міжнародної заявки) на:

     

    • винахід, формула якого містить не більш як три пункти формули, поданої у паперовій формі, розмір збору становить – 1600 грн. За подання заявки в електронній формі, розмір збору складає – 1280 грн. Якщо заявником є фізична особа – винахідник винаходу, розмір збору складає 160 грн (подання у паперовій формі) та 128 грн (подання в електронній формі);

     

    • корисну модель, формула якого містить не більш як три пункти формули, поданої у паперовій формі, розмір збору становить – 2400 грн. За подання заявки в електронній формі, розмір збору складає – 1920 грн. Якщо заявником є фізична особа – винахідник корисної моделі, розмір збору складає 480 грн (подання у паперовій формі) та 384 грн (подання в електронній формі).

     

    Додатково за кожний пункт понад три пункти формули:

     

    • для винаходу – 160 грн.;
    • для корисної моделі – 240 грн.

     

    Фізична особа, яка є заявником, володільцем відповідного патенту, сплачує кожен збір за дії, пов’язані з охороною прав на такі об’єкти, за винятком зборів за кодами 13300, 13400 і 13700, у розмірі:

     

    • 10 відсотків установленого розміру збору – у разі коли зазначені особи є винахідниками винаходу;
    • 20 відсотків установленого розміру збору – у разі коли зазначені особи є винахідниками корисної моделі.

     

    Детальніше: Порядок сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 №1716.

    Під час сплати збору у відповідному розрахунковому документі зазначаються:

     

    • ім’я (найменування) платника збору;
    • слово «збір»;
    • вид збору (скорочено) та його код, сума збору;
    • номер заявки або номер відповідного патенту;
    • код країни – у разі коли збір сплачено від імені фізичної особи, що постійно проживає за межами України, або юридичної особи з місцезнаходженням за межами України.

     

    Інформацію про реквізити для сплати зборів розміщено за посиланням.

    Заявка подається до ІР офісу:

     

    в паперовій формі:

     

    • до відповідного підрозділу на першому поверсі ІР офісу;
    • через поштову скриньку на першому поверсі ІР офісу – вул. Дмитра Годзенка, 1, м. Київ;
    • надсилається засобами поштового зв’язку на адресу ІР офісу – вул. Дмитра Годзенка, 1, м. Київ; 01601

     

    в електронній формі:

     

    • через систему подання електронних заявок (СПЕЗ-1 та СПЕЗ-2), систему електронної взаємодії закладу експертизи (СЕВ ЗЕС) – за посиланням.

     

    📄 Форму заявки можна завантажити за посиланням.

     

     

    Детальніше про графік прийому документів – за посиланням

     

    Детальніше про систему СЕВ ЗЕС – за посиланням.

    З прикладом заповнення заявки на державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) можна ознайомитися за посиланням.

     

    Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (далі – Закон) не встановлено строк розгляду заявки на реєстрацію винаходу (корисної моделі), наразі середній строк експертизи заявки на винаходи становить 24 місяці, а на корисну модель – 4 місяці.

     

    Експертиза заявки складається з попередньої експертизи, формальної експертизи та, за заявкою стосовно патенту на винахід (секретний винахід), – кваліфікаційної експертизи та проводиться у такому порядку.

     

    Під час попередньої експертизи заявки:

     

     

    • за наявності таких відомостей, а також якщо заявка містить пропозицію заявника про віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, матеріали заявки надсилаються відповідному Державному експерту з питань таємниць для прийняття рішення щодо віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці;

     

    • якщо Державний експерт прийняв рішення про віднесення заявленого винаходу (корисної моделі) до державної таємниці все наступне діловодство за заявкою здійснюється у режимі секретності.

     

    Під час формальної експертизи заявки:

     

    • встановлюється дата подання заявки на підставі Закону та Правил перевіряється сплата збору на відповідність вимогам Порядку та Правил;

     

    • визначається, чи належить винахід (корисна модель), що заявляється, до об’єктів які можуть бути зареєстровані як винахід (корисна модель) та чи не підпадає винахід (корисна модель) під об’єкти на які правова охорона не поширюється;

     

    • якщо заявлено пріоритет, перевіряється наявність підстав для його встановлення та встановлюється пріоритет на підставі Закону;

     

    • заявка без аналізу суті заявлених об’єктів перевіряється на відповідність формальним вимогам;

     

    • перевіряється дотримання вимоги єдиності винаходу (корисної моделі) відповідно до Закону та Правил;

     

    • заявленому винаходу (корисній моделі) присвоюється класифікаційний індекс відповідно до чинної редакції МПК.

     

    Кінцеві результати експертизи заявки, якщо вона не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, а заявнику надсилається стосовно:

     

    патенту на винахід – повідомлення про завершення формальної експертизи та можливість проведення кваліфікаційної експертизи;

     

    патенту на корисну модель – рішення ІР офісу про державну реєстрацію корисної моделі.

     

    ІР офіс публікує в Бюлетені визначені ним відомості про заявку, з якими може ознайомитися будь-яка особа при сплаті відповідного збору.

     

    Під час кваліфікаційної експертизи заявки:

     

    • заявлений винахід перевіряється на відповідність умовам патентоздатності, визначених Законом;
    • експертиза проводиться на підставі заяви будь-якої особи та сплати збору за її проведення;
    • заявка вважається відкликаною якщо заявник не подав зазначену заяву стосовно відповідної заявки на винахід та не сплатив збір за проведення кваліфікаційної експертизи у встановлений строк.

     

    Під час експертиз заявнику надсилаються обґрунтовані попередні висновки та повідомлення і перевіряється дотримання встановлених Законом і Правилами вимог до порядку надання відповіді на них.

     

    Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою.

     

    На підставі експертизи за заявкою ІР офіс приймає відповідне рішення.

     

    На підставі рішення про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі), секретного винаходу (секретної корисної моделі) ІР офіс здійснює державну реєстрацію винаходу (корисної моделі), секретного винаходу (секретної корисної моделі) шляхом внесення до Реєстру відповідних відомостей.

    Під час проведення експертизи заявки перевіряється факт застосування:

     

    • щодо заявника персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій);

     

    • щодо держави заявника секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), що поширюються на резидентів іноземної держави, відповідно до Закону України «Про санкції».

     

    Перевірка факту застосування санкцій здійснюється за відомостями, що містяться в рішеннях Ради національної безпеки і оборони України, уведених у дію указами Президента України, та в установлених Законом України «Про санкції» випадках, затверджених постановою Верховної Ради України.

     

    Якщо на будь-якому етапі діловодства за заявкою встановлено факт застосування щодо заявника або щодо держави заявника санкцій, діловодство за заявкою здійснюється з урахуванням виду застосованих санкцій, про що ІР офіс повідомляє заявника.

     

    ІР офіс може вимагати від заявника надання додаткових матеріалів у разі виникнення обґрунтованих сумнівів стосовно відповідності ідентифікаційних даних особи заявника та особи, щодо якої застосовано санкції, або належності такої особи до осіб, що мають прямий або опосередкований вплив на діяльність заявника, який є юридичною особою.

     

    Під час проведення експертизи заявки перевіряється, чи не є заявник (один із заявників), винахідник (один із винахідників) особою, пов’язаною з державою-агресором, визначеною відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації».

     

    У разі належності принаймні одного заявника та/або винахідника до осіб, пов’язаних з державою-агресором, ІР офіс приймає рішення про відмову в державній реєстрації винаходу (корисної моделі). Клопотання заявника про внесення будь-яких змін до такої заявки не підлягає задоволенню.

     

    Рішення РНБОУ

     

    Про застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Російської Федерації та Республіки Білорусь в оборонно-промисловій сфері: рішення РНБО від 20.11.2023.

     

    Про застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Ісламської Республіки Іран: рішення РНБОУ від 27.05.2023.

    Основними підставами для відмови в реєстрації є те, що винахід (корисна модель) суперечить публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі, не відповідає умовам патентоздатності та не належить до об’єктів, яким надається правова охорона.

     

    Про застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Російської Федерації та Республіки Білорусь в оборонно-промисловій сфері: рішення РНБО від 20.11.2023.

     

    Про застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Ісламської Республіки Іран: рішення РНБОУ від 27.05.2023.

     

    Правова охорона не поширюється на такі об’єкти:

     

    • сорти рослин і породи тварин;
    • біологічні у своїй основі процеси відтворення рослин і тварин, що не належать до небіологічних та мікробіологічних процесів, а також продукти таких процесів;
    • компонування напівпровідникових виробів;
    • результати художнього конструювання;
    • хірургічні чи терапевтичні способи лікування людини або тварини, способи діагностики організму людини або тварини. Дія цього положення не поширюється на продукти (речовини або композиції), що застосовуються в діагностиці або лікуванні;
    • процеси клонування людини;
    • процеси змінювання через зародкову лінію генетичної ідентичності людей;
    • використання людських ембріонів для промислових або комерційних цілей;
    • процеси змінювання генетичної ідентичності тварин, які можуть спричинити їх страждання без будь-якої істотної медичної користі для людей або тварин, а також тварин, виведених унаслідок такого процесу;
    • людський організм на різних стадіях його формування та розвитку, а також просте виявлення одного з його елементів, зокрема послідовності або частини послідовності гена, причому дія цього положення не впливає на надання правової охорони винаходу, об’єктом якого є елементи людського організму поза організмом або одержані в інший спосіб із застосуванням технічного процесу, включаючи послідовність чи часткову послідовність гена, навіть якщо структура цього елемента ідентична структурі природного елемента;
    • продукт або процес, який стосується рослини чи тварини, використання якого обмежується певним сортом рослин чи певною породою тварин;
    • продукт або процес, який стосується природного біологічного матеріалу, не відокремленого від свого природного середовища, або який не є продуктом технічного процесу.

     

    Правова охорона може поширюватися на винахід, об’єктом якого є рослина чи тварина, якщо втілення такого винаходу не обмежується певним сортом (сортами) рослин чи певною породою (породами) тварин.

     

    Не відповідає визначеному Законом поняттю «винахід (корисна модель)» і не визнається винаходом (корисною моделлю), якщо виступає як самостійний об’єкт:

     

    • відкриття, наукова теорія та математичний метод;
    • схема, правило і метод проведення ігор, конкурсів, аукціонів, фізичних вправ, інтелектуальної або організаційної, зокрема господарської, діяльності (планування, фінансування, постачання, облік, кредитування, прогнозування, нормування тощо);
    • комп’ютерна програма;
    • форма представлення інформації (наприклад, у вигляді таблиць, діаграм, графіків, за допомогою акустичних сигналів, вимовляння слів, візуальних демонстрацій, зокрема на екрані комп’ютерного пристрою, аудіо- та відеодисків, умовних позначень, зокрема дорожніх знаків, схем маршрутів, кодів, шрифтів тощо, розкладів, інструкцій, проєктів або схем планування споруд, будинків, територій);
    • зовнішній вигляд продуктів (зокрема виробів, споруд, територій), спрямований на задоволення виключно естетичних потреб.

    Для пошуку заявлених або зареєстрованих в Україні винаходів (корисних моделей) можна скористатись:

     

    Спеціальною інформаційною системою ІР офісу, обравши такі пошукові поля, як:

     

    1. Об’єкт – винахід або корисна модель;
    2. Правовий статус ОПВ – заявка та охоронний документ;
    3. Бібліографічні елементи – (21) номер заявки або (51) індекс МПК або (54) назва винаходу (корисної моделі);
    4. Значення – «номер» або «індекс» або «назва». 

     

    Патентна база даних ВОІВ PATENTSCOPE

    Заявник може оскаржити рішення УКРНОІВІ за заявкою:

     

    • до Апеляційної палати або
    • в судовому порядку

     

    протягом 2-х місяців від дати одержання рішення УКРНОІВІ чи копій матеріалів, затребуваних відповідно до частини 3 статті 16 Закону.

     

    Право оскаржити рішення УКРНОІВІ до Апеляційної палати втрачається в разі сплати державного мита за реєстрацію винаходу (корисної моделі).

     

    Детальніше про Апеляційну палату УКРНОІВІ та оскарження рішень за посиланням.

     

    Вид платежу

    Розмір

    1. Збір за публікацію про видачу патенту

     

    –  на винахід;

    –  на корисну модель

     

     

    400 грн

    600 грн

    2. Державне мито за видачу патенту:

    для фізичних (юридичних) осіб, що постійно проживають (знаходяться) в Україні,

    17 грн

    для фізичних (іноземних юридичних) осіб, що відповідно постійно проживають (знаходяться) за межами України

    100 доларів США

     

    Детальніше: Порядок сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 №1716.

     

    Реквізити для оплати державного мита 

    Ознайомитися з матеріалами заявки на винахід (корисну модель) (крім секретного винаходу (секретної корисної моделі) будь-яка особа може в приміщенні ІР офісу після публікації відомостей про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) в Бюлетені, за умови подання клопотання в довільній формі та сплати відповідного збору.

     

    Ознайомлення з відомостями, внесеними до Реєстру, щодо секретного винаходу (секретної корисної моделі) здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про державну таємницю».

     

    Отримати копії матеріалів заявки на винахід (корисну модель) (крім секретного винаходу (секретної корисної моделі) може будь-яка особа після публікації відомостей про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) в Бюлетені, направивши запит до ІР офісу про доступ до публічної інформації, у порядку передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації».

     

    Детальніше з інформацією про порядок ознайомлення з матеріалами заявки можна ознайомитись в Інструкції.

    В Україні незалежну професійну діяльність щодо надання послуг, пов’язаних з набуттям, здійсненням та захистом прав на об’єкти інтелектуальної власності, представництва інтересів осіб в ІР офісі, Мінекономіки, а також у відносинах з фізичними та юридичними особами, здійснюють представники у справах інтелектуальної власності (патентні повірені).

     

    Державний реєстр представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)

    Бажаючи отримати патент на винахід (корисну модель) в іноземних державах, варто скористатися процедурою міжнародного патентування за Договором про патентну кооперацію (РСТ).

     

    Міжнародна заявка подана за цією процедурою дозволяє отримати правовий захист на винахід у великій кількості країн (наразі 158) одночасно та може бути подана будь-якою особою, яка є громадянином або резидентом країни-учасниці договору (дата набуття чинності для України 25.12.1991).

     

    Варто пам’ятати, що право запатентувати винахід (корисну модель) в іноземних державах будь-яка особа має за умови попереднього подання заявки на винахід (корисну модель) до ІР офісу та ненадходження до цієї особи протягом 3-х місяців від дати подання зазначеної заявки повідомлення про віднесення заявленого винаходу (корисної моделі) до державної таємниці. Саме з дотриманням цієї умови міжнародна заявка подається до Міжнародного бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності, якщо патентування винаходу (корисної моделі) провадиться за процедурою РСТ, або безпосередньо до ІР офісу.

     

    В протилежному випадку права на винахід (корисну модель) можуть бути визнані в судовому порядку недійсними повністю або частково.

     

    Порядок державної реєстрації винаходу (корисної моделі) на підставі міжнародної заявки є таким самим, як і порядок державної реєстрації винаходу (корисної моделі) на підставі національної заявки, за винятками, що випливають з Договору про патентну кооперацію (РСТ).

    Подання міжнародної заявки до відомства-одержувача (ІР офісу) здійснюється відповідно до положень Договору про патентну кооперацію (РСТ), Інструкції до Договору про патентну кооперацію (РСТ), а також згідно з Законом та Правилами.

     

    Міжнародна заявка подається до ІР офісу, якщо хоча б один із заявників є громадянином України або особою, яка проживає на її території, незалежно від того, чи є він заявником для всіх чи лише для деяких зазначених держав.

     

    Для цілей Договору про патентну кооперацію (РСТ) фізична особа вважається громадянином України або особою, що проживає на її території, якщо вона є такою згідно із законодавством України. Будь-яка особа також вважається такою, що проживає в Україні, якщо вона є власником дійсного і нефіктивного промислового чи торговельного підприємства в Україні. Будь-яка юридична особа, якщо вона зареєстрована згідно із законодавством України як юридична особа, для цілей Договору про патентну кооперацію вважається громадянином України.

     

    Міжнародна заявка подається до ІР офісу за умови, що інформацію, яка міститься в ній, не віднесено до державної таємниці.

     

    Міжнародна заявка складається англійською або українською мовою та повинна містити заяву, опис винаходу, один чи декілька пунктів формули винаходу, одне чи декілька креслень (якщо це необхідно) і реферат.

     

    Заява, що входить до складу міжнародної заявки, повинна бути подана на типографському бланку або у вигляді комп’ютерної роздруківки. Електронний примірник бланка заяви (PCT/RO/101), встановленого Адміністративною інструкцією до Договору про патентну кооперацію (РСТ), розміщено на офіційному вебсайті ВОІВ.

     

    Заявник може замовити проведення міжнародного пошуку в одному з компетентних для України міжнародних пошукових органів – ІР офісі або Європейському патентному відомстві.

     

    За міжнародну заявку сплачуються такі збори:

     

    • збір за міжнародне подання (на користь Міжнародного бюро ВОІВ, розмір встановлено в Переліку зборів, який додається до Інструкції);
    • збір за пошук (на користь Міжнародного пошукового органу, розмір встановлено відповідним Міжнародним пошуковим органом);
    • збір за пересилання міжнародної заявки (на користь відомства-одержувача, розмір встановлено Порядком);
    • збір за підготовку і пересилання пріоритетного документа (відповідно до правила 17.1(b) Інструкції), (на користь відомства-одержувача, розмір встановлено Порядком).

     

    У визначених випадках, сплата зазначених зборів здійснюється із застосуванням передбачених пільг.

     

    Посібник заявника PCT (PCT Applicant’s Guide)

    Процедура зарубіжного патентування відповідно до Договору про патентну кооперацію (РСТ) умовно поділяється на два основні етапи – міжнародну фазу та національну фазу.

     

    Міжнародна фаза розпочинається з подання міжнародної заявки впродовж 12-тіи місяців з дати подання національної (першої) заявки до відомства-одержувача (ІР офісу). Заявку також може бути подано до Міжнародного бюро ВОІВ, але якщо тільки це не протирічить положенням про національну безпеку, встановленим національним законодавством заявника (з цього приводу див. пункт 25).

     

     Міжнародна фаза закінчується через 30-31 місяць з дати подання національної (першої) заявки до відомства-одержувача і включає в себе такі стадії:

     

    • встановлення дати міжнародного подання та обробка заявки відомством-одержувачем;
    • проведення Міжнародним пошуковим органом міжнародного пошуку, за результатами якого заявнику надсилаються звіт про міжнародний пошук та письмове повідомлення про патентоспроможність винаходу;
    • міжнародну публікацію заявки Міжнародним бюро ВОІВ (у більшості випадків разом зі звітом про міжнародний пошук);
    • проведення додаткового пошуку (не є обов’язковим та проводиться на окреме прохання заявника);
    • проведення міжнародної попередньої експертизи Органом міжнародної попередньої експертизи з подальшим наданням заявнику міжнародного попереднього висновку щодо патентоспроможності винаходу (не є обов’язковим та проводиться на окреме прохання заявника).

     

    По завершенні міжнародної фази заявнику необхідно у встановлені строки (не пізніше 30-31 місяця з дати подання національної (першої) заявки до відомства-одержувача) здійснити подальші дії в кожному національному (або регіональному) відомстві, у якому він бажає отримати патент на основі своєї міжнародної заявки.

     

    Національна фаза включає в себе подання заявником до цих відомств перекладів заявки на відповідні мови, сплату відповідного мита та зборів і подальший розгляд заявки в цих відомствах.

     

    Слід зазначити, що результатом зарубіжного патентування за процедурою РСТ не є видача «міжнародного патенту». На національній фазі рішення про видачу (або про відмову у видачі) патенту приймається виключно національними чи регіональними відомствами, відповідно до встановлених ними правил.

     

    Вартість патентування винаходів за процедурою РСТ складається з вартості міжнародної фази і вартості національної фази, при тому, що основні витрати приходяться на національну фазу.

     

    Посібник заявника PCT (PCT Applicant’s Guide)

    Уніфікована процедура видачі європейського патенту запроваджена Європейською патентною конвенцією (ЄПК). Перевагою зазначеної процедури є те, що для отримання європейського патенту необхідно подати одну заявку, по якій буде проведена єдина процедура експертизи та видано єдиний патент, що дозволяє спростити процедуру патентування в європейських країнах і скоротити витрати на патентування. 

     

    Процедура видачі європейського патенту триває приблизно від трьох до п’яти років з дати подання заявки.

     

    Європейський патент можливо отримати лише на винахід.

     

    З врахуванням положень статті 37 Закону, можливі наступні варіанти подачі заявки:

     

    • шляхом подачі заявки про реєстрацію винаходу до ІР офісу і, потім, отримавши пріоритет в Україні, подавати заявку на отримання європейського патенту протягом 12 місяців від дати подання заявки до ІР офісу;
    • шляхом подачі міжнародної заявки PCT до ІР офісу (див. пункт 26) та на її основі подавати заявку на європейський патент (Євро-РСТ) протягом 30 або 31 місяця від дати пріоритету, тобто дати подачі заявки до ІР офісу. У випадку процедури Євро-РСТ, перша фаза процедури видачі (міжнародна фаза) підпадає під РСТ, у той час як регіональна фаза в Європейському патентному відомстві (ЄПВ) регулюється, головним чином, ЄПК.

     

    Європейська процедура здійснюється однією з трьох офіційних мов ЄПВ (англійською, французькою, німецькою).

     

    Європейська патентна заявка складається з заяви про видачу європейського патенту, опису винаходу, одного або більше пунктів формули, будь-яких креслень, на які посилаються в описі або формулі винаходу, та реферату.

     

    Заява повинна подаватись на бланку, встановленому ЄПВ (EPO Form 1001), який можна завантажити з веб-сайта ЄПВ (www.epo.org).

     

    Після 01.06.2023 у заявників з’явилася можливість отримання унітарного патенту (Unitary patent) – єдиного патенту для країн ЄС, який можна отримати за результатами патентування через ЕРО. Унітарний європейський патент діє лише на території держав-членів ЄС. Заяву власника патенту про надання йому статусу унітарного має бути подано до ЄПВ протягом одного місяця з дати видачі патенту.

     

    Спори, що стосуватимуться порушення прав на європейські патенти з унітарною дією відтепер розглядатимуться Єдиним патентним судом (Unified Patent Court – UPC). Єдиний патентний суд ЄС наділено виключною юрисдикцією щодо розгляду всіх справ про порушення і визнання недійсними (анулювання) європейських та єдиних патентів ЄС, а також справ про порушення і дійсність свідоцтв додаткової охорони – свідоцтв, що видаються на підставі Регламенту ЄС № 469/2009 щодо медичних продуктів або Регламенту ЄС № 1610/96 щодо фітофармацевтичних продуктів.

     

    Як одержати європейський патент. Посібник для заявників

    Володілець винаходу (корисної моделі) може комерціалізувати свій об’єкт права інтелектуальної власності надавши дозвіл на його використання іншим особам. Володілець (ліцензіар) може укласти ліцензійний договір із зацікавленою особою (ліцензіатом). Ліцензіатами (користувачами) можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

     

    Укласти ліцензійний договір можливо лише щодо існуючого винаходу (корисної моделі).

     

    За ліцензійним договором ліцензіату надається тимчасовий дозвіл на використання винаходу (корисної моделі), тоді як всі майнові права інтелектуальної власності залишаються у ліцензіара.

     

    В ліцензійному договорі необхідно визначити територію у межах якої діятиме ліцензія. Патент України на винахід (корисну модель) має територіальний характер та обмежується територією України, отже дія ліцензійного договору щодо винаходу (корисної моделі) буде поширюватись тільки на територію України.

     

    Сторони мають визначити в договорі:

     

    • вид ліцензії (виключна, одинична, невиключна);
    • сферу використання винаходу (корисної моделі):

     

    – права, що надаються за договором;

    – способи використання винаходу (корисної моделі);

     

    • розмір, порядок та строки здійснення оплати за його використання (ліцензійні платежі);
    • відповідальність за порушення умов договору.

     

    Строк на який надаються майнові права – не має спливати пізніше спливу строку чинності майнових прав на такий винахід (корисну модель).

     

    Всі узгоджені між ліцензіаром та ліцензіатом умови мають бути визначені в ліцензійному договорі, а сам договір укладено у письмовій (електронній) формі. Ліцензійний договір не підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, проте це може бути зроблено за бажанням сторін договору.

     

    Укладення договору – ключовий етап комерціалізації винаходу (корисної моделі). Неправильно сформульовані умови договору можуть призвести до втрати прав інтелектуальної власності, збитків, розголошення комерційної таємниці, шкоди діловій репутації та інших негативних наслідків.

     

    Презентація «Складаємо ліцензійний договір: ключові моменти за законодавством України»

    Ліцензійний договір на використання винаходу (корисної моделі) включає такі умови:

     

    • предмет договору та вид ліцензії;
    • сфера використання винаходу (корисної моделі) (конкретні права, що надаються за договором, способи використання, територія та строк, на які надаються права, тощо);
    • розмір, порядок і строки виплати плати за використання винаходу (корисної моделі);
    • інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір (усі умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди).

     

    Предметом ліцензійного договору на використання винаходу (корисної моделі) є надання однією стороною (ліцензіаром) другій стороні (ліцензіату) дозволу на використання винаходу (корисної моделі) визначеним способом (способами) протягом певного строку на певній території, та зобов’язання ліцензіата вносити плату за використання об’єкта, якщо інше не встановлено договором.

     

    Важливо:

     

    • Предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використання винаходу (корисної моделі), які на момент укладення договору не були чинними.

     

    • За ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

     

    • Права на використання винаходу (корисної моделі) та способи його використання, які не визначені у ліцензійному договорі, вважаються такими, що не надані ліцензіату.

     

    • У разі відсутності в ліцензійному договорі умови про територію, на яку поширюються надані права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, дія ліцензії поширюється на територію України. Разом з тим, необхідно враховувати, що патент України на винахід (корисну модель) має територіальний характер та обмежується територією України, отже дія ліцензійного договору щодо винаходу (корисної моделі) буде поширюватись тільки на територію України.

     

    • Умови ліцензійного договору, які суперечать положенням Цивільного кодексу України, є нікчемними.

     

    • Ліцензійний договір укладається на строк, встановлений договором, який повинен спливати не пізніше спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об’єкт права інтелектуальної власності.

     

    • У разі відсутності у ліцензійному договорі умови про строк договору він вважається укладеним на строк, що залишився до спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об’єкт права інтелектуальної власності, але не більше ніж на п’ять років. Якщо за шість місяців до спливу зазначеного п’ятирічного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на невизначений час. У цьому випадку кожна із сторін може в будь-який час відмовитися від договору, письмово повідомивши про це другу сторону за шість місяців до розірвання договору, якщо більший строк для повідомлення не встановлений за домовленістю сторін.

     

    • Ліцензіар може відмовитися від ліцензійного договору у разі порушення ліцензіатом встановленого договором терміну початку використання винаходу (корисної моделі). Ліцензіар або ліцензіат можуть відмовитися від ліцензійного договору у разі порушення другою стороною інших умов договору.

     

    • В договорі (в тому числі печатці, якою скріплено підпис від імені юридичної особи (за наявності) найменування і адреса ліцензіара має відповідати її найменуванню і адресі, зазначеній у відповідному Державному реєстрі.

     

    • У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання винаходу (корисної моделі). У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

     

    ПРИКЛАД істотних умов ліцензійного договору на використання винаходу (корисної моделі)

     

    Ліцензіар надає Ліцензіату за винагороду на термін дії цього Договору виключну ліцензію (дозвіл) на використання винаходу (корисної моделі), відомості про державну реєстрацію якого внесено (дата) до Державного реєстру України винаходів (корисних моделей) (патент України на винахід (корисну модель) №__________), а саме:

     

    • право виготовляти продукт із застосуванням винаходу (корисної моделі) на території дії цього договору;
    • видачу ліцензій (субліцензій) на виготовлення продукту із застосуванням винаходу (корисної моделі) третім особам на території дії цього Договору.

     

    Цей Договір діє з моменту його укладення Сторонами до ____________ (за умови щорічного підтримання чинності прав на винахід (корисну модель) до____________ кожного року).


    Дія Договору поширюється на територію України.

     

    За надання виключної ліцензії (дозволу) на використання винаходу (корисної моделі) Ліцензіат сплачує Ліцензіару винагороду (роялті), за кожен виготовлений продукт із застосуванням винаходу (корисної моделі) у розмірі та порядку, визначеному Сторонами в додатку до Договору, що є його невід’ємною частиною.

    Інші умови Договору, щодо яких має бути досягнуто згоди Сторін.

    Договір про передання майнових прав інтелектуальної власності на винахід (корисну модель) – це договір за яким одна сторона (володілець винаходу (корисної моделі) передає другій стороні (набувачу) частково або у повному складі майнові права на визначених договором умовах.

     

    Після укладення цього договору відбувається зміна особи володільця винаходу (корисної моделі). Набувач майнових прав самостійно приймає рішення щодо подальшого розпоряджання всіма майновими правами на винахід (корисну модель).

     

    Особисті немайнові права інтелектуальної власності залишаються за винахідником та, відповідно, набувач майнових прав зобов’язується не порушувати прав винахідника (чи співвинахідників).

     

    Набувачем може бути як фізична, так і юридична особа.

     

    Передати можна майнові права інтелектуальної власності, які вже існують на момент укладення договору, тому, в обов’язковому порядку в договорі наводяться відомості, що дозволяють ідентифікувати відповідний винахід (корисну модель).

     

    Особа набуває майнові права на винахід (корисну модель) лише на строк чинності відповідних майнових прав на такий об’єкт.

     

    В договорі вказується розмір та спосіб визначення плати (винагороди) за відчуження прав або зазначається про безвідплатний характер договору.

     

    Укладення договору про передання майнових прав не впливає на чинність ліцензійних договорів, які було укладено раніше (якщо інше не передбачено в самому ліцензійному договорі).

     

    Договір про передання майнових прав інтелектуальної власності обов’язково укладається у письмовій (електронній) формі, інакше він є нікчемним (таким, що не породжує права та обов’язки у сторін договору).

     

    За бажанням сторін договору про передання майнових прав на винахід (корисну модель), його може бути нотаріально посвідчено.

     

    ВАЖЛИВО. Майнові права інтелектуальної власності на винахід (корисну модель) переходять до набувача за договором про передання майнових прав інтелектуальної власності з моменту їх державної реєстрації в ІР офісі.

     

    Укладення договору – ключовий етап комерціалізації винаходу (корисної моделі). Неправильно сформульовані умови договору можуть призвести до втрати прав інтелектуальної власності, збитків, розголошення комерційної таємниці, шкоди діловій репутації та інших негативних наслідків.

     

    Презентація «Договір про передання (відчуження) майнових прав інтелектуальної власності: на що варто звернути увагу при укладенні договору»

    При укладенні договору про передання майнових прав інтелектуальної власності на винахід (корисну модель) слід пам’ятати, що договір укладається у письмовій (електронній) формі і у разі недодержання письмової (електронної) форми договору він є нікчемним.

     

    Важливо:

     

    • Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

     

    • Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

     

    • Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

     

    • Взаємовідносини при використанні винаходу (корисної моделі), володільцями патенту на який є кілька осіб, визначаються договором між ними. У разі відсутності такого договору кожний володілець патенту може використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, але жоден з них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі) та передавати права на винахід (корисну модель) іншій особі без згоди інших володільців патенту.

     

    • Договір має містити інформацію про дату його укладання, набрання ним чинності та місце укладення.

     

    • Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

     

    • Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх його істотних умов (істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди).

     

    ВАЖЛИВО. Істотними умовами договору про передання майнових прав інтелектуальної власності є його предмет, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

     

    Предметом договору про передання майнових прав інтелектуальної власності є передання однією стороною (володільцем майнових прав на винахід (корисну модель) другій стороні майнових прав інтелектуальної власності на винахід (корисну модель) відповідно до закону та на визначених договором умовах та зобов’язання набувача внести за це плату, якщо інше не встановлено договором.

     

    • Предметом даного договору не можуть бути об’єкти і майнові права, яких не існує на момент укладення договору.

     

    • Факт передання майнових прав інтелектуальної власності, які відповідно до закону є чинними після їх державної реєстрації, підлягає державній реєстрації.

     

    • В договорі (в тому числі печатці, якою скріплено підпис від імені юридичної особи (у разі її наявності) найменування і адреса сторони (особи, що є суб’єктом майнових прав на об’єкт права інтелектуальної власності) має відповідати її найменуванню і адресі, зазначеній у відповідному Державному реєстрі України винаходів (корисних моделей).

     

      ПРИКЛАД істотних умов договору про передання майнових прав інтелектуальної власності на винахід (корисну модель)

     

    Володілець передає (відчужує) на користь Набувача, а Набувач набуває від Володільця всі належні йому майнові права інтелектуальної власності на винахід (корисну модель) (назва винаходу/корисної моделі), відомості про державну реєстрацію якого внесено (дата) до Державного реєстру України винаходів/корисних моделей (патент України на винахід /корисну модель №___), а саме права:

     

    • використання винаходу (корисної моделі);
    • дозволяти використання винаходу (корисної моделі);
    • перешкоджати неправомірному використанню винаходу (корисної моделі), в тому числі забороняти таке використання;
    • інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

     

    Ціна цього Договору визначена Сторонами в додатку до Договору, що є його невід’ємною частиною (як варіант).

     

    Інші умови Договору, щодо яких має бути досягнуто згоди Сторін.

     

    Сторона договору має право на офіційне загальнодоступне інформування третіх осіб про розпоряджання майновими правами на винахід (корисну модель).

     

    Таке інформування здійснюється шляхом публікації інформації в офіційному електронному бюлетені «Промислова власність» з одночасним внесенням даних до Державного реєстру України винаходів (корисних моделей).

     

    Державну реєстрацію ліцензійного договору про надання дозволу на використання винаходу (корисної моделі) може бути здійснено за бажанням ліцензіара або ліцензіата.

     

    Факт передання майнових прав інтелектуальної власності на винахід (корисну модель) підлягає обов’язковій державній реєстрації.

     

     Для здійснення реєстрації факту передання майнових прав інтелектуальної власності на винахід (корисну модель) та надання дозволу на використання винаходу (корисної моделі) до ІР офісу подається:

     

    • заява про публікацію та внесення до реєстру відомостей – 1 примірник:
    • договір або нотаріально засвідчений витяг з договору – 3 примірники;
    • документ про сплату збору за опублікування відомостей – 1 примірник.

     

    У відповідних випадках до заяви додаються інші документи, зокрема:

     

    • письмова згода всіх співволодільців винаходу (корисної моделі) на передання майнових прав інтелектуальної власності іншій особі або надання дозволу на використання винаходу (корисної моделі);

     

    • довіреність, оформлена з дотриманням вимог чинного законодавства, якщо документи від імені сторони договору подає представник у справах інтелектуальної власності (патентний повірений) або інша довірена особа;

     

    • довіреність на ім’я представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного), оформлена з дотриманням вимог чинного законодавства, від правонаступника володільця патенту, якщо він є іноземною особою або особою без громадянства, яка проживає чи має постійне місцезнаходження поза межами України.

     

    Детальніше з інформацією про реєстрацію фактів розпорядження правами на винахід (корисну модель) та формами заяв можна ознайомитись в Інструкції №521.

     

    Заява щодо реєстрації подається до ІР офісу:

     

    в паперовій формі:

     

    • безпосередньо до відповідного підрозділу ІР офісу на першому поверсі;
    • на адресу ІР офісу засобами поштового зв’язку – вул. Дмитра Годзенка, 1, м. Київ; 01601

     

    в електронній формі (на період воєнного стану):

     

    • на електронну адресу ІР офісу office@nipo.gov.ua із застосуванням КЕП.

     

    Детальніше читайте за посиланням.

     

    Детальніше про графік прийому документів – за посиланням.

     

    Збір за опублікування відомостей про видачу ліцензії/передання майнових прав інтелектуальної власності – 2400 грн.

     

    Детальніше: Порядок.

     

    Інформацію про реквізити для сплати зборів розміщено за посиланням.

     

    З питань надання консультацій, а також підготовки проєктів договорів у сфері інтелектуальної власності або їх аналізу, Ви завжди можете звернутися до відділу інформаційного забезпечення трансферу технологій ІР офісу:

     

    за телефоном: +380 (44) 494-05-90

     

    за адресою електронної пошти:

     

    Крім того, в Україні незалежну професійну діяльність щодо надання послуг, пов’язаних з набуттям, здійсненням та захистом прав на об’єкти інтелектуальної власності, представництва інтересів осіб в ІР офісі, Мінекономіки, а також у відносинах з фізичними та юридичними особами, здійснюють представники у справах інтелектуальної власності (патентні повірені).

     

    Державний реєстр представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)

    У випадку, коли володільцем винаходу (корисної моделі) є суб’єкт господарювання, актуальним є питання постановки майнових прав на винахід (корисну модель) на баланс підприємства у складі нематеріальних активів.

     

    Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» (далі – П(С)БУ №8) придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов’язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена.

     

    Зазвичай майнові права інтелектуальної власності є найбільшою складовою в структурі нематеріальних активів підприємства в порівняні з правами користування природними ресурсами, правами користування майном або іншими нематеріальними активами.

     

    На облік у складі нематеріальних активів беруться майнові права на винахід (корисну модель) після їх набуття та визначення їх вартості.

     

    Постановка майнових прав на винахід (корисну модель) на бухгалтерський облік у складі нематеріальних активів надає такі можливості:

     

    • збільшення фінансової бази для оновлення основних фондів за рахунок амортизації нематеріальних активів;

     

    • ефективне розпорядження майновими правами на винахід (корисну модель) шляхом укладення ліцензійних договорів, договорів комерційної концесії тощо з метою отримання прибутку;

     

    • внесення майнових прав на винахід (корисну модель) до статутного капіталу суб’єкта господарювання.

     

    Якщо майнові права на винахід (корисну модель) відображено в балансі підприємства, це спрощує розпорядження цими правами та подальшу комерціалізацію (надання у використання за ліцензійними договорами або передача прав тощо).

    Відповідно до Листа Міністерства фінансів України від 12.08.2005 №31-04200-10-5/17045 наявність правової охорони є головним пріоритетом при віднесенні майнових прав інтелектуальної власності до нематеріальних активів.

     

    Для постановки на бухгалтерський облік в якості нематеріальних активів має бути патент (охоронний документ) на винахід (корисну модель), що визначає майнові права володільця на цей об’єкт.

     

    Своєчасна державна реєстрація винаходу (корисної моделі) спрощує процедуру постановки на бухгалтерський облік.

     

    Як зазначено в Листі, якщо об’єкт інтелектуальної власності вже використовується підприємством, але перебуває на стадії реєстрації, та щодо якого ще не оформлено охоронного документа, то майнові права на такий об’єкт мають зараховуватись на баланс, як незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи.

     

    Після отримання відповідного охоронного документа оформлюється Акт введення в господарський оборот об’єкта  інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів. З цього моменту майнові права на об’єкт інтелектуальної власності ставляться на баланс, і підприємство має право нараховувати амортизацію на цей нематеріальний актив.

    Суб’єкт господарювання може самостійно визначити первісну вартість, за якою майнові права на винахід (корисну модель) будуть відображені в балансі.

     

    Такою первісною вартістю є:

     

    • для винаходу (корисної моделі), створеного власними силами підприємства, – собівартість (сума витрат на його створення);
    • для винаходу (корисної моделі), придбаного на умовах договору передачі прав, – вартість, яка складається з ціни придбання та інших витрат, пов’язаних з його придбанням;
    • для винаходу (корисної моделі), придбаного в результаті обміну, – залишкова вартість переданого об’єкта (для подібного об’єкта) або справедлива вартість переданого об’єкта (для неподібного об’єкта), збільшена (зменшена) на суму  грошових  коштів  чи  їх еквівалентів,  що була передана (отримана)  під  час  обміну;
    • для безоплатно отриманого винаходу (корисної моделі) – справедлива вартість на дату отримання з урахуванням витрат, пов’язаних з його отриманням.

     

    Також, відповідно до Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», суб’єкт господарювання може визначити первісну вартість, за якою майнові права на винахід (корисну модель) будуть відображені в балансі, за допомогою залучення професійного оцінювача (суб’єкта оціночної діяльності).

    Переоцінка майнових прав на винахід (корисну модель) проводиться для визначення справедливої (ринкової) вартості та цінності цього нематеріального активу на певну дату у випадках:

     

    • коли майнові права на винахід (корисну модель) вже стоять на балансі підприємства у складі нематеріальних активів, і існує вірогідність, що їх вартість з часом значно збільшилася або зменшилася, що може значно вплинути на вартість підприємства в цілому та величину амортизаційних відрахувань;

     

    • коли винахід (корисна модель), майнові права на який обліковуються в балансі підприємства як нематеріальний актив, вже приносить прибуток, тобто щодо цього об’єкту існує активний ринок, для укладання більш вигідних ліцензійних договорів або для продажу за реальною ринковою вартістю.

     

    Оцінка майнових прав на винахід (корисну модель) – важливий етап комерціалізації, а отже – отримання прибутку та забезпечення успіху компанії на ринку від володіння правами на винахід (корисну модель) або від надання їх у використання.

     

    Оцінка майнових прав на винахід (корисну модель) – це процес визначення їх вартості за встановленою процедурою на певну дату.

     

    Оцінка майнових прав на винахід (корисну модель) проводиться для багатьох цілей, а саме:

     

    • переоцінка майнових прав на винахід (корисну модель)  для цілей бухгалтерського обліку;
    • визначення вартості майнових прав на винахід (корисну модель) при укладенні договорів щодо розпорядження майновими правами на винахід (корисну модель) (ліцензійних договорів, договорів комерційної концесії тощо);
    • визначення розміру платежів (паушального або роялті) за використання майнових прав на винахід (корисну модель) при укладенні ліцензійних договорів;
    • розрахування ставки роялті для обґрунтування розміру платежів роялті за ліцензійними договорами;
    • визначення майнових часток (паїв) учасників та засновників підприємства, що приходяться на винахід (корисну модель), а також здійснення купівлі-продажу цих часток;
    • створення, реорганізація, банкрутство, ліквідація, приватизація підприємства, яке володіє правами на винахід (корисну модель);
    • збільшення інвестиційної привабливості підприємства;
    • визначення розміру авторської винагороди;
    • дарування і спадкування майнових прав на винахід (корисну модель);
    • складання бізнес-плану для залучення інвестицій;
    • оподаткування;
    • в інших випадках, визначених законодавством, або за згодою сторін.

    Для надання консультацій та замовлення послуги з оцінки звертайтеся до відділу оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності IP офісу:

     

    • за телефоном:

     

     +380 (44) 498-38-72

    понеділок – четвер – з 9:00 до 17:15

    п’ятниця – до 16:00

     

    • на електронну пошту:

     

    Dmytrii.Sydorenko@nipo.gov.ua

    olena.osmolovska@nipo.gov.ua

     

    заповнивши форму замовлення на надання послуги з оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності за посиланням.