Як у найближчій перспективі змінюватиметься національне законодавство в сфері інтелектуальної власності на шляху набуття Україною повноправного членства в ЄС? Які є можливості для розвитку ІР як фінансового інструменту? Та які першочергові питання ІР потрібно врегулювати для зміцнення експортного потенціалу української продукції?
Ці та інші питання були в фокусі обговорення робочої зустрічі керівництва ІР офісу з Головою Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитром Наталухою.
ІР офіс під час зустрічі представили:
Олена Орлюк розповіла про основні напрями діяльності ІР офісу та ключові положення, які міститиме Національна стратегія розвитку ІР сфери на період до 2030 року:
“Для того, щоб розробити максимально ефективний та дієвий документ, ми проводили декілька секторальних обговорень проєкту Нацстратегії, до яких долучилося загалом майже 500 учасників – патентних повірених, юристів, науковців, інноваторів, креаторів, представників бізнесу, громадянського суспільства”.
Про основні здобутки міжнародної співпраці розповів Богдан Падучак:
“Ми налагодили ефективну співпрацю з WIPO, активно співпрацюємо з європейськими інституціями, зокрема EUIPO, EPO, а також з національними ІР відомствами в межах двостороннього співробітництва”.
Також перший заступник директора IP офісу поінформував про важливе рішення WIPO щодо продовження надання допомоги та підтримки інноваційного та креативного секторів та IP системи України, яке було ухвалено в межах 65-ї серії засідань Асамблей держав-членів WIPO.
“Це рішення додає Україні більше механізмів для захисту інтелектуальної власності від злочинних дій російських окупантів”, – переконаний Богдан Падучак.
Окремо учасники зустрічі обговорили законопроєктну діяльність в межах євроінтеграції. Як зазначила Олена Орлюк, зміни торкнуться практично усіх законів України в сфері інтелектуальної власності, а також потребують ухвалення нові – наприклад, Закон України “Про комерційну таємницю”, адже правове регулювання цього об’єкта потребує приведення правового регулювання до актів права ЄС.
Любов Майданик додала, що окремі положення актів права ЄС будуть імплементовані в Закон України “Про авторське право і суміжні права”:
“Зокрема йдеться про правовий режим творів та інших об’єктів, які вибули з комерційного обороту, що дозволяє зокрема їх використання установами зі збереження культурної спадщини; нові винятки та обмеження стосовно використання творів та інших об’єктів та заборона обходу таких винятків у договірному порядку; положення про належність авторам та виконавцям належної пропорційної винагороди та можливість зміни її розміру, встановленого в договорі”.
Положення щодо обов’язкового перехресного ліцензування, додаткові положення щодо депонування біологічного матеріалу, уточнення положення Болар, уточнення вимог щодо примусового ліцензування – ці та багато інших змін, за словами Миколи Потоцького, потребують внесення до Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”.
Також він нагадав, що в травні 2024 року набули чинності правила складання і подання заявки на промисловий зразок, а в серпні – нові правила реєстрації географічних зазначень в Україні. На різних процедурних етапах перебувають правила й щодо інших ІР об’єктів.
Владислав Білоцький розповів про роботу ІР офісу у посиленні захисту ІР прав. Окрему увагу було приділено питанням роботи Центру спостереження IPR, Центру медіації та посередництва, а також Апеляційної палати:
“Регламент Апеляційної палати містить низку новацій. Зокрема передбачена можливість розгляду заперечень проти рішень щодо набуття прав на ІР об’єкти за спрощеним порядком. Крім того заявники матимуть можливість вдатися до механізму проведення медіації на будь-якій стадії розгляду заперечення чи апеляційної заяви. Усі новації Регламенту Апеляційної палати ми маємо намір апробувати на практиці уже найближчими тижнями”.
Про діяльність та проєкти National IP&Innovations Hub розповів Ігор Паренчук:
“Одним із основних пріоритетів зараз є розвиток мережі регіональних хабів. Перший регіональний інноваційний хаб було відкрито на базі Національного технічного університету “Дніпровська політехніка”. А в минулому місяці мережа IP&I хабів поповнилась інноваційним хабом Державного університету “Житомирська політехніка”.
Ігор Паренчук також додав, що розширення мережі регіональних хабів сприятиме розвитку інновацій шляхом підтримки досліджень та розробок, а також заохочення інвестицій в економіку регіону та створення нових робочих місць.
Насамкінець Олена Орлюк акцентувала на необхідності консолідації зусиль з депутатським корпусом задля допомоги розробникам промислової галузі в комерціалізації їхньої інтелектуальної власності та удосконалення інших ІР механізмів, зокрема фінансових.
Дмитро Наталуха акцентував на тому, що одним із необхідних кроків є розвиток R&D-центрів для різних сфер та галузей економіки. Такі центри мають допомагати конкретним бізнесам з дослідженням та впровадженням сучасних технологій. Від цього національна економіка країни тільки виграє.
Довідково:
R&D-центр (від англ. Research and Development) – це структура, яка поєднує в собі два напрями:
Читайте також:
На чергове засідання Комісії “Україна”, яке відбудеться 10 вересня, винесено 13 клопотань
Боротьба з піратством у книговидавництві: стартувала інформаційна кампанія ANTI-PIRACY: BOOKS
Коментарів немає