Промисловий зразок – результат інтелектуальної, творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання.

Промисловим зразком може бути зовнішній вигляд виробу або його частини, що визначається, зокрема, лініями, контурами, кольором, формою, текстурою та/або матеріалом виробу, та/або його оздобленням.

Зовнішнім виглядом виробу може бути, зокрема, оздоблення виробу, логотипи, комп’ютерні піктограми, інтерфейс користувача вебсайту, застосунку, комп’ютерної програми, карти та ілюстрації.

Під виробом розуміється будь-який предмет промислового виробництва або ручної роботи, зокрема частини, призначені для збирання у складений виріб, упаковка, зовнішнє оформлення, графічні символи та типографські шрифти (елементи), крім комп’ютерних програм.

• Оздоблення виробу:

ОЗДОБЛЕННЯ ДЕКОРАТИВНО-ТРАВ’ЯНОГО ВИРОБУ

ПРИКРАСА ДЛЯ ОЗДОБЛЕННЯ ТЕКСТИЛЬНИХ ВИРОБІВ

• Логотипи:

ЛОГОТИП

ЛОГОТИП

• Комп’ютерні піктограми:

ПІКТОГРАМА ДЛЯ ГРАФІЧНОГО КОРИСТУВАЦЬКОГО ІНТЕРФЕЙСУ

• Інтерфейс користувача веб-сайту:

ГРАФІЧНИЙ ІНТЕРФЕЙС КОРИСТУВАЧА КОМП’ЮТЕРНОЇ ПРОГРАМИ «GOVERNMENT PROJECT PROFESSIONAL V. 1.01»

ЕКРАН ДИСПЛЕЯ З ГРАФІЧНИМ ІНТЕРФЕЙСОМ КОРИСТУВАЧА

• Застосунки:

1.-2. НАБІР СТОРІНОК ГРАФІЧНОГО ІНТЕРФЕЙСУ ФІНАНСОВОГО МЕСЕНДЖЕРА В МОБІЛЬНОМУ ЗАСТОСУНКУ «SENSE SUPER APP»

• Комп’ютерні програми:

ІНТЕРФЕЙС КОМП’ЮТЕРНОЇ ПРОГРАМИ «КАБІНЕТ МЕТРОЛОГА»

ІНТЕРФЕЙС КОМП’ЮТЕРНОЇ ПРОГРАМИ «СИСТЕМА ОБЛІКУ ГАЗУ»

• Карти:

КАРТА УКРАЇНИ

ТУРИСТИЧНА КАРТА-СХЕМА М. ЛЬВОВА

Промисловим зразком не може бути об’єкт, що не є результатом інтелектуальної, творчої діяльності людини, а створений природою, наприклад камінь, морська раковина, дерево, не оброблені людиною.

1) надає право використовувати промисловий зразок на свій розсуд – виготовляти вироби із застосуванням промислового зразка, застосовувати такий виріб, пропонувати для продажу, зокрема через Інтернет, продавати такий виріб, здійснювати його імпорт, експорт, іншим чином вводити виріб в цивільний оборот, зберігати його в зазначених цілях;

2) надає право перешкоджати неправомірному використанню промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання;

3) надає право дозволяти використання промислового зразка – видавати виключні, невиключні, одиничні та інші ліцензії, укладати ліцензійні договори та отримувати прибуток;

4) надає можливість отримати прибуток від відчуження (передання) майнових прав іншій особі;

5) сприяє зростанню вартості виробу, оскільки виріб щодо якого зареєстровано права інтелектуальної власності викликає більше довіри порівняно з незареєстрованим;

6) майнові права інтелектуальної власності на промисловий зразок можуть бути передані до статутного капіталу суб’єкта господарювання як вклад, а також стати предметом договору застави чи інших зобов’язань, активом для залучення та гарантування інвестицій;

7) у разі порушення прав інтелектуальної власності власник має право звертатися за їх захистом до суду, вимагати припинення порушення прав та відшкодування заподіяних збитків;

8) реєстрація дає право подавати до Державної митної служби заяву щодо внесення промислового зразка, на який надано охорону, до митного реєстру, для запобігання порушенню прав під час переміщення через митний кордон України виробів, в яких втілено або застосовано промисловий зразок;

9) реєстрація сприяє побудові маркетингової стратегії просування виробу, заснованої на принципах дотримання прав інтелектуальної власності;

10) реєстрація сприяє упорядкуванню портфелю прав інтелектуальної власності, забезпеченню коректного обліку нематеріальних активів та дотриманню податкової дисципліни.

• Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20.03.1883 

• Гаазька угода про міжнародну реєстрацію промислових зразків:

Женевський акт, прийнятий 02.07.1999 

Гаазький акт, прийнятий 28.11.1960 

• Локарнська угода про заснування Міжнародної класифікації промислових зразків 

• Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності 

• Угода про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони 

Проєкти

Design Law Treaty (Договір про право промислових зразків)

• Diplomatic Conference to Conclude and Adopt a Design Law Treaty (Riyadh, November 11-22, 2024)
• DLT/DC/3
• DLT/DC/4

Директива 98/71/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 13.11.1998 про правову охорону промислових зразків

Directive 98/71/EC of the European Parliament and of the Council of 13 October 1998 on the legal protection of designs

Регламент Комісії (ЄС) № 2245/2002 від 21 жовтня 2002 р., що вводить в дію Регламент Ради (ЄС) № 6/2002 стосовно промислових зразків Співтовариства

Commission Regulation (EC) No 2245/2002 of 21 October 2002 implementing Council Regulation (EC) No 6/2002 on Community designs

Регламент Комісії (ЄС) № 2246/2002 від 16 грудня 2002 року про збори, що сплачуються Бюро з гармонізації внутрішнього ринку (торговельних марок та промислових зразків) щодо реєстрації промислових зразків Співтовариства

Commission Regulation (EC) No 2246/2002 of 16 December 2002 on the fees payable to the Office for Harmonization in the Internal Market (Trade Marks and Designs) in respect of the registration of Community designs

Регламент Ради (ЄС) № 6/2002 від 12.12.2001 про промислові зразки Співтовариства

Council Regulation (EC) No 6/2002 of 12 December 2001 on Community designs

КЕРІВНИЦТВО З ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ ВІДОМСТВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ (EUIPO)

Examination of applications for registered Community designs

GUIDELINES FOR EXAMINATION EUROPEAN UNION INTELLECTUAL PROPERTY OFFICE (EUIPO)

Проєкти

Пропозиція щодо Регламенту про Дизайн Співтовариства

Proposal for a Regulation on Community designs

Пропозиція щодо Директиви про правову охорону промислових зразків

Proposal for a Directive on the legal protection of designs

• Цивіл­ьний кодекс України

• Господарський кодекс України

• Декрет Кабінету Міністрів України «Про державне мито» (далі – Декрет)

• Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» (далі – Закон)

• Правила складання і подання заявки на промисловий зразок та проведення експертизи заявки на промисловий зразок і міжнародної реєстрації промислового зразка, затверджені наказом Міністерства економіки України від 07.03.2024 № 6237, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 16.04.2024 за № 547/41892 (далі – Правила)

• Порядок сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 № 1716 (далі – Порядок)

• Інструкція про порядок ознайомлення будь-якої особи з матеріалами заявки на об’єкт права інтелектуальної власності, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 22.04.2005 № 247, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.05.2005 за № 494/10774

• Інструкція про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на промисловий зразок та видачу ліцензії на використання промислового зразка, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2001 № 574, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.2001 за № 716/5907

• Інструкція про офіційну публікацію заяви про надання будь-якій особі дозволу на використання запатентованого промислового зразка та клопотання про її відкликання, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України 03.08.2001 № 575, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.2001 за № 717/5908

• Положення про Державний реєстр патентів України на промислові зразки, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України 12.04.2001 № 290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2001 за № 378/5569 (далі – Положення).

Суб’єктами права інтелектуальної власності на промисловий зразок є:

• автор промислового зразка;
• інші особи, які набули прав на промисловий зразок за договором чи законом.

Внаслідок державної реєстрації промислового зразка власник набуває такі майнові права:

• виключне право використовувати промисловий зразок за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших осіб;

• виключне право перешкоджати неправомірному використанню промислового зразка, в тому числі забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з Законом порушенням прав на промисловий зразок

• виключне право надати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання промислового зразка на підставі ліцензійного договору;

• право передавати на підставі договору майнові права інтелектуальної власності на промисловий зразок будь-якій особі, яка стає правонаступником власника.

• право подати до ІР офісу для офіційного опублікування заяву про надання будь-якій особі дозволу на використання зареєстрованого промислового зразка.

Майнові права інтелектуальної власності на промисловий зразок належать володільцю відповідного свідоцтва, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Власник зареєстрованого промислового зразка повинен добросовісно користуватися належними йому правами.

Якщо промисловий зразок не використовується або недостатньо використовується в Україні протягом трьох років починаючи від дати державної реєстрації промислового зразка або від дати, коли використання промислового зразка було припинено, то будь-яка особа, яка має бажання і виявляє готовність використовувати промисловий зразок, у разі відмови власника зареєстрованого промислового зразка від укладення ліцензійного договору може звернутися до суду із заявою про надання їй дозволу на використання промислового зразка.

Автор, роботодавець та їх правонаступник

Право на реєстрацію промислового зразка має автор або його правонаступник, якщо інше не передбачено Законом.

Право на реєстрацію промислового зразка, створеного спільною працею кількох авторів, належить авторам спільно, якщо інше не передбачено укладеним між ними договором.

Право на реєстрацію промислового зразка має роботодавець автора, якщо промисловий зразок створено у зв’язку з виконанням службових обов’язків чи доручення роботодавця, за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачено інше.

Право на реєстрацію промислового зразка має відповідно правонаступник автора або роботодавця.

Заявку на реєстрацію промислового зразка може подати фізична та/або юридична особа.

• Істотні умови договору між співавторами промислового зразка (в розробці)
• Зразок доручення роботодавця (в розробці)
• Істотні умови договору про передачу права на реєстрацію промислового зразка (в розробці)

Права на зареєстрований промисловий зразок діють від дати, що настає за датою державної реєстрації промислового зразка, за умови сплати збору за підтримання їх чинності.

Права на промисловий зразок реєструє Національний орган інтелектуальної власності, функції якого виконує Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (ІР офіс).

Заявка повинна містити такі документи:

• заяву про реєстрацію промислового зразка (промислових зразків);
• комплект зображень виробу (власне виробу чи у вигляді його макета або малюнка), що дають повне уявлення про зовнішній вигляд виробу;
• опис промислового зразка.

До заявки, у разі необхідності, додаються інші документи, зокрема:

• копія попередньої заявки та її переклад українською мовою,
• документ, що підтверджує показ експоната, у якому втілено або застосовано промисловий зразок, на офіційній або офіційно визнаній міжнародній виставці, та його переклад українською мовою,
• розрахунковий документ про сплату збору за подання заявки на паперовому носії,
• довіреність.

Заявка може містити креслення, конфекційну карту, ергономічну, компонувальну схему.

Детальніше з інформацією про склад заявки можна ознайомитись в Правилах.

Вартість заявки на реєстрацію промислового зразка є динамічною та залежить від низки обставин:

• кількості промислових зразків в заявці;
• способу подання заявки (на папері чи в електронній формі);
• особи заявника.

Наприклад:

• розмір збору за подання заявки, поданої у паперовій формі,  на один промисловий зразок, становить – 1600 грн.;

• розмір збору за подання електронної заявки, якщо заявник є автором промислового зразка, становить – 254 грн.

Детальніше: Порядок 

Під час сплати збору у відповідному розрахунковому документі зазначаються:

• ім’я (найменування) платника збору;
• слово «збір»;
• вид збору (скорочено) та його код, сума збору;
• номер заявки або номер відповідного патенту чи свідоцтва;
• код країни- у разі коли збір сплачено від імені фізичної особи, що постійно проживає за межами України, або юридичної особи з місцезнаходженням за межами України.

Інформацію про реквізити для сплати зборів розміщено за посиланням.

Заявка подається до ІР офісу:

в паперовій формі:

• до відповідного підрозділу на першому поверсі ІР офісу;
• через поштову скриньку на першому поверсі ІР офісу – вул. Дмитра Годзенка, 1, м. Київ;
• надсилається засобами поштового зв’язку на адресу ІР офісу – вул. Дмитра Годзенка, 1, м. Київ; 01601

в електронній формі:

• через систему подання електронних заявок (СПЕЗ-1 та СПЕЗ-2), систему електронної взаємодії закладу експертизи (СЕВ ЗЕС).

Детальніше про графік прийому документів – за посиланням. 

Детальніше про систему СЕВ ЗЕС – за посиланням.

Законом не встановлено строк розгляду заявки на реєстрацію промислового зразка. Наразі середній строк розгляду заявки становить 4 місяці.

Експертиза заявки на промисловий зразок (промислові зразки) проводиться в такому порядку:

• установлюється дата подання заявки на підставі Закону та Правил;
• сплачений збір за подання заявки перевіряється на відповідність вимогам Порядку та Правил;
• заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам Закону та Правил;
• якщо заявлено пріоритет, перевіряється наявність підстав для його встановлення та встановлюється пріоритет на підставі Закону;
• заявлений об’єкт перевіряється на відповідність умовам надання правової охорони, встановленим Законом, за винятком критеріїв охороноздатності.

Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою.

На підставі такого висновку ІР офісом приймається рішення про державну реєстрацію або про відмову в державній реєстрації промислового зразка.

Під час проведення експертизи заявки перевіряється факт застосування:

• щодо заявника персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій),

• щодо держави заявника секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), що поширюються на резидентів іноземної держави, відповідно до Закону України «Про санкції».

Перевірка факту застосування санкцій здійснюється за відомостями, що містяться в рішеннях Ради національної безпеки і оборони України, уведених у дію указами Президента України, та в установлених Законом України «Про санкції» випадках, затверджених постановою Верховної Ради України.

Якщо на будь-якому етапі діловодства за заявкою встановлено факт застосування щодо заявника або щодо держави заявника санкцій, діловодство за заявкою здійснюється з урахуванням виду застосованих санкцій, про що ІР офіс повідомляє заявника.

ІР офіс може вимагати від заявника надання додаткових матеріалів у разі виникнення обґрунтованих сумнівів стосовно відповідності ідентифікаційних даних особи заявника та особи, щодо якої застосовано санкції, або належності такої особи до осіб, що мають прямий або опосередкований вплив на діяльність заявника, який є юридичною особою.

Під час проведення експертизи заявки перевіряється, чи не є заявник (один із заявників), автор (один із авторів) особою, пов’язаною з державою-агресором, визначеною відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації».

У разі належності принаймні одного заявника та/або автора до осіб, пов’язаних з державою-агресором, ІР офіс приймає рішення про відмову в державній реєстрації промислового зразка.

Рішення РНБО

Про застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Російської Федерації та Республіки Білорусь в оборонно-промисловій сфері: рішення РНБО від 20.11.2023.

Основними підставами для відмови в реєстрації є те, що:

• промисловий зразок не відповідає вимогам пункту 2 статті 5 Закону;

• промисловий зразок суперечить публічному порядку та загальновизнаним принципам моралі;

• заявлений об’єкт належить до об’єктів, які не можуть одержати правову охорону – є об’єктом нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних до них речовин або є зовнішнім виглядом виробу, що є частиною складеного виробу та є невидимим під час звичайного використання складеного виробу;

• усі суттєві ознаки зовнішнього вигляду виробу належать до ознак, які не можуть одержати правову охорону – всі ознаки зовнішнього вигляду виробу зумовлені виключно його технічними функціями та/або є з’єднувальними компонентами

Якщо промисловий зразок належить до об’єктів, яким надається правова охорона, не належить до об’єктів, які не можуть одержати правову охорону, і не суперечить публічному порядку та загальновизнаним принципам моралі, складається висновок експертизи про відповідність промислового зразка умовам надання правової охорони і приймається рішення ІР офісу про державну реєстрацію.

Для пошуку зареєстрованих в Україні промислових зразків можна скористатись:

• Спеціальною інформаційною системою ІР офісу, обравши такі пошукові поля, як: 

⇒ Об’єкт – промисловий зразок,

⇒ Правовий статус ОПВ –охоронний документ,

⇒ Бібліографічні дані – (11) номер реєстрації або (51) індекс МКПЗ або (54) Назву промислового зразка,

⇒ Значення – «номер» або «індекс» або «назва».

• Базою Global Design Database WIPO GlobalDesignDatabase

Заявник може оскаржити рішення ІР офісу за заявкою:

• в судовому порядку,
• до Апеляційної палати протягом двох місяців з дати одержання рішення ІР офісу.

Детальніше про Апеляційну палату ІР офісу та оскарження рішень за посиланням.

Реквізити для оплати державного мита 

Ознайомитися з матеріалами заявки на промисловий зразок будь-яка особа може в приміщенні ІР офісу, після публікації відомостей про державну реєстрацію промислового зразка в Бюлетені, за умови подання клопотання в довільній формі та сплати відповідного збору.

Детальніше з інформацією про порядок ознайомлення з матеріалами заявки можна ознайомитись в Інструкції.

Отримати копії матеріалів заявки на промисловий зразок може будь-яка особа після публікації відомостей про державну реєстрацію промислового зразка в Бюлетені, направивши запит до ІР офісу про доступ до публічної інформації, у порядку передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Детальніше – за посиланням.

Власник промислового зразка може його комерціалізувати надавши дозвіл на його використання іншим особам. Власник (ліцензіар) може укласти ліцензійний договір із зацікавленою особою (ліцензіатом). Ліцензіатами (користувачами) можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

Укласти ліцензійний договір можливо лише щодо існуючого промислового зразка.

За ліцензійним договором ліцензіату надається тимчасовий дозвіл на використання промислового зразка, тоді які всі майнові права залишаються у ліцензіара.

В ліцензійному договорі необхідно визначити територію у межах якої діятиме ліцензія. Свідоцтво України на промисловий зразок має територіальний характер та обмежується територією України, отже дія ліцензійного договору щодо промислового зразка буде поширюватись тільки на територію України.

Сторони мають визначити в договорі:

• вид ліцензії (виключна, одинична, невиключна);

• сферу використання промислового зразка:

– права, що надаються за договором;

– способи використання промислового зразка;

• розмір, порядок та строки здійснення оплати за його використання (ліцензійні платежі);

• відповідальність за порушення умов договору.

Строк на який надаються майнові права – не має спливати пізніше спливу строку чинності майнових прав на такий промисловий зразок.

Всі узгоджені між ліцензіаром та ліцензіатом умови мають бути визначені в ліцензійному договорі, а сам договір укладено у письмовій (електронній) формі. Ліцензійний договір не підлягає обов’язковій нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, це може бути зроблено за бажанням сторін договору.

Укладання договору – ключовий етап комерціалізації промислових зразків. Юридичні або економічні вади договору можуть призвести до втрати прав інтелектуальної власності, збитків, розголошення комерційної таємниці, шкоди діловій репутації та інших негативних наслідків.

Істотними умовами ліцензійного договору на використання промислового зразка є:

• предмет договору та вид ліцензії;

• сфера використання промислового зразка (конкретні права, що надаються за договором, способи використання, територія та строк, на які надаються права, тощо);

• розмір, порядок і строки виплати плати за використання промислового зразка;

• інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір (усі умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди).

Предметом ліцензійного договору на використання промислового зразка є надання однією стороною (ліцензіаром) другій стороні (ліцензіату) дозволу на використання промислового зразка визначеним способом (способами) протягом певного строку на певній території, та зобов’язання ліцензіата вносити плату за використання об’єкта, якщо інше не встановлено договором.

Важливо:

• Предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використання промислового зразка, які на момент укладення договору не були чинними

• За ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором

• Права на використання промислового зразка та способи його використання, які не визначені у ліцензійному договорі, вважаються такими, що не надані ліцензіату

• У разі відсутності в ліцензійному договорі умови про територію, на яку поширюються надані права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, дія ліцензії поширюється на територію України

• Умови ліцензійного договору, які суперечать положенням Цивільного кодексу України, є нікчемними

• Ліцензійний договір укладається на строк, встановлений договором, який повинен спливати не пізніше спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об’єкт права інтелектуальної власності

• У разі відсутності у ліцензійному договорі умови про строк договору він вважається укладеним на строк, що залишився до спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об’єкт права інтелектуальної власності, але не більше ніж на п’ять років. Якщо за шість місяців до спливу зазначеного п’ятирічного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на невизначений час. У цьому випадку кожна із сторін може в будь-який час відмовитися від договору, письмово повідомивши про це другу сторону за шість місяців до розірвання договору, якщо більший строк для повідомлення не встановлений за домовленістю сторін

• Ліцензіар може відмовитися від ліцензійного договору у разі порушення ліцензіатом встановленого договором терміну початку використання промислового зразка. Ліцензіар або ліцензіат можуть відмовитися від ліцензійного договору у разі порушення другою стороною інших умов договору

• В договорі (в тому числі печатці, якою скріплено підпис від імені юридичної особи (за наявності)) найменування і адреса ліцензіара має відповідати її найменуванню і адресі, зазначеній у відповідному Державному реєстрі

• У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання промислового зразка. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором

⇓ ПРИКЛАД істотних умов ліцензійного договору на використання промислового зразка

Ліцензіар цим надає Ліцензіату за винагороду на термін дії цього договору виключну ліцензію (дозвіл) на використання промислового зразка (назва промислового зразка), відомості про державну реєстрацію якого внесено (дата) до Державного реєстру України промислових зразків (свідоцтво про державну реєстрацію промислового зразка №___), а саме:

• право на виготовлення виробу із застосуванням зареєстрованого промислового зразка на території дії цього договору;
• видачу ліцензій (субліцензій) на виготовлення виробу із застосуванням зареєстрованого промислового зразка на території дії цього договору третім особам.

Цей договір діє з моменту його укладання сторонами до 15.05.2025 (за умови підтримання чинності прав на промисловий зразок до 31.12.2028).
Дія договору поширюється на територію Закарпатської області, як адміністративно-територіальну одиницю держави Україна.

За надання виключної ліцензії (дозволу) на використання промислового зразка Ліцензіат сплачує Ліцензіару винагороду (роялті), за кожен виготовлений виріб із застосуванням зареєстрованого промислового зразка у розмірі та порядку, визначеному Сторонами в додатку до договору, що є його невід’ємною частиною.

Інші умови договору, щодо яких має бути досягнуто згоди Сторін.

Договір про передання майнових прав інтелектуальної власності на промисловий зразок – це договір за яким одна сторона (власник промислового зразка) передає другій стороні (набувачу) частково або у повному складі майнові права на визначених договором умовах.

Після укладення цього договору відбувається зміна особи власника промислового зразка. Набувач самостійно приймає рішення щодо подальшого розпорядження всіма майновими правами на промисловий зразок (якщо права було передано в повному обсязі) або їх частиною (у разі часткової передачі майнових прав).

Особисті немайнові права інтелектуальної власності залишаються за автором та, відповідно, набувач майнових прав зобов’язується не порушувати прав автора (чи співавторів).

Набувачем може бути як фізична, так і юридична особа.

Передати можна майнові права інтелектуальної власності, які вже існують на момент укладення договору, тому, в обов’язковому порядку в договорі наводяться відомості, що дозволяють ідентифікувати відповідний промисловий зразок.

Особа набуває майнові права на промисловий зразок лише на строк чинності відповідних майнових прав на такий об’єкт.

В договорі вказується розмір та спосіб визначення плати (винагороди) за відчуження прав або зазначається про безвідплатний характер договору.

Укладення договору про передання майнових прав не впливає на чинність ліцензійних договорів, які було укладено раніше (якщо інше не передбачено в самому ліцензійному договорі).

Договір про передання майнових прав інтелектуальної власності обов’язково укладається у письмовій (електронній) формі, інакше він є нікчемним (таким, що не породжує права та обов’язки у сторін договору).

Договір про передання майнових прав на промисловий зразок не підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню, і є чинним для сторін з дати укладання.

Важливо!

Майнові права інтелектуальної власності на промисловий зразок переходять до набувача за договором про передання майнових прав інтелектуальної власності з моменту державної реєстрації в ІР офісі.

Укладання договору – ключовий етап комерціалізації промислових зразків. Юридичні або економічні вади договору можуть призвести до втрати прав інтелектуальної власності, збитків, розголошення комерційної таємниці, шкоди діловій репутації та інших негативних наслідків.

При укладанні договору про передання майнових прав інтелектуальної власності на промислові зразки слід пам’ятати, що

договір укладається у письмовій (електронній) формі і у разі недодержання письмової (електронної) форми договору він є нікчемним.

Важливо:

• Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

• Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

• Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

• Взаємовідносини під час використання промислового зразка, права на який належать кільком особам, визначаються укладеним між ними договором. У разі відсутності такого договору кожний із власників може використовувати промисловий зразок на свій розсуд, але жоден з них не має права надавати дозвіл (видавати ліцензію) на використання промислового зразка та передавати майнові права на промисловий зразок іншій особі без згоди решти власників промислового зразка.

• має містити дату укладання договору, набрання ним чинності та місце укладення договору

• є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому Господарським кодексом України, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України)

• є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору (істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди)

ВАЖЛИВО. Істотними умовами договору про передання майнових прав інтелектуальної власності є його предмет а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди

Предметом договору про передання майнових прав інтелектуальної власності є передача однією стороною (особою, що є суб’єктом майнових прав на об’єкт права інтелектуальної власності) другій стороні частково або у повному складі майнових прав інтелектуальної власності на об’єкт права інтелектуальної власності відповідно до закону та на визначених договором умовах.

• Предметом договору про передання майнових прав не можуть бути об’єкти і майнові права, яких не існувало на момент укладання договору.

• Факт передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, які відповідно до цього Кодексу або іншого закону є чинними після їх державної реєстрації, підлягає державній реєстрації.

• В договорі (в тому числі печатці, якою скріплено підпис від імені юридичної особи (у разі її наявності)) найменування і адреса сторони (особи, що є суб’єктом майнових прав на об’єкт права інтелектуальної власності) має відповідати її найменуванню і адресі, зазначеній у відповідному Державному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності.

⇓ ПРИКЛАД істотних умов договору про передання майнових прав інтелектуальної власності на промисловий зразок

Власник цим передає (відчужує) на користь Набувача, а Набувач цим набуває від Власника всі належні Власнику майнові права інтелектуальної власності на промисловий зразок (назва промислового зразка), відомості про державну реєстрацію якого внесено (дата) до Державного реєстру України промислових зразків (свідоцтво про державну реєстрацію промислового зразка №___), а саме:

• право на використання промислового зраза;
• виключне право дозволяти використання промислового зраза;
• виключне право перешкоджати неправомірному використанню промислового зраза, в тому числі забороняти таке використання;
• інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Ціна цього договору визначена Сторонами в додатку до договору, що є його невід’ємною частиною.

Інші умови договору, щодо яких має бути досягнуто згоди Сторін.

Власник зареєстрованого промислового зразка може розпоряджатися правами на промисловий зразок, зокрема, шляхом:

• передання майнових прав інтелектуальної власності на промисловий зразок, на підставі договору, будь-якій особі, яка стає правонаступником власника;

• надання будь-якій особі дозволу (видачі ліцензії) на використання промислового зразка на підставі ліцензійного договору.

Сторона такого договору має право на інформування невизначеного кола осіб про розпоряджання правами на промисловий зразок. Інформування здійснюється шляхом реєстрації договору та публікації в офіційному електронному бюлетені «Промислова власність» відомостей в обсязі та порядку, встановленими ІР офісом, з одночасним внесенням їх до Державного реєстру України промислових зразків (далі – Реєстр).

Факт передання майнових прав інтелектуальної власності на промисловий зразок підлягає обов’язковій державній реєстрації.

Факт надання дозволу на використання промислового зразка підлягає державній реєстрації за бажанням сторони договору.

Для реєстрації факту передання прав на промисловий зразок до ІР офісу подається заява про внесення до Реєстру відомостей. До заяви додаються:

• договір або нотаріально засвідчена копія договору або нотаріально засвідчений витяг з договору – 3 примірники;

• документ про сплату відповідного збору.

У відповідних випадках до заяви додаються інші документи, які вимагаються для реєстрації договору, зокрема,

• письмова згода інших власників промислового зразка на передання одним із співвласників своїх виключних майнових прав на іншій особі,

• довіреність, видана на ім’я патентного повіреного, на реалізацію прав у відносинах з ІР офісом, якщо правонаступником власника промислового зразка є іноземна особа або особа без громадянства, яка проживає чи має постійне місцезнаходження поза межами України, або інший документ, що засвідчує повноваження представника (у разі підписання заяви представником) або їх засвідчена в установленому законодавством порядку копія.

Детальніше з інформацією про реєстрацію фактів розпоряджання правами на промислові зразки та формами заяв можна ознайомитись в Інструкції.

Крім того, власник зареєстрованого промислового зразка має право подати до ІР офісу для офіційного опублікування заяву про надання будь-якій особі дозволу на використання зареєстрованого промислового зразка. У такому разі річний збір за підтримання чинності прав на промисловий зразок зменшується на 50 відсотків починаючи з року, що настає за роком публікації такої заяви.

Детальніше з інформацією про опублікування заяви про надання будь-якій особі дозволу на використання зареєстрованого промислового зразка можливо ознайомитись в Інструкції.

Заява подається до ІР офісу:

в паперовій формі:

• безпосередньо до відповідного підрозділу на першому поверсі ІР офісу;
• безпосередньо через поштову скриньку адресою ІР офісу – вул. Дмитра Годзенка, 1, м. Київ;
• на адресу ІР офісу засобами поштового зв’язку – вул. Дмитра Годзенка, 1, м. Київ; 01601

в електронній формі:

• на електронну адресу ІР офісу office@nipo.gov.ua із застосуванням КЕП.

Детальніше →

Детальніше про графік прийому документів – за посиланням. 

Вартість реєстрації договору щодо розпоряджання правами на один промисловий зразок, становить – 2400 грн.

Детальніше: Порядок.

Інформацію про реквізити для сплати зборів розміщено за посиланням.

• Зразок заяви (в розробці)
• Істотні умови договору про передання майнових прав інтелектуальної власності (в розробці)
• Істотні умови ліцензійного договору (в розробці)

В Україні незалежною професійною діяльністю щодо надання послуг, пов’язаних з набуттям, здійсненням та захистом прав на об’єкти інтелектуальної власності, представництва інтересів осіб в ІР офісі, Мінекономіки, а також у відносинах з фізичними та юридичними особами, займаються патентні повірені.

З відомостями Державного реєстру представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених) можна ознайомитись за посиланням.

У випадку, коли власником промислового зразка є суб’єкт господарювання, актуальним є питання постановки майнових прав на баланс підприємства у складі нематеріальних активів.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» (далі – П(С)БУ № 8) придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається  в  балансі,  якщо  існує  імовірність  одержання майбутніх економічних вигод, пов’язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена.

Зазвичай майнові права інтелектуальної власності є найбільшою складовою в структурі нематеріальних активів підприємства в порівняні з правами користування природними ресурсами, правами користування майном або іншими нематеріальними активами.

На облік у складі нематеріальних активів беруться придбані майнові права після їх набуття та визначення його вартості.

Постановка прав на бухгалтерський облік у складі нематеріальних активів надає такі можливості:

• збільшення фінансової бази для оновлення основних фондів за рахунок амортизації нематеріальних активів;

• ефективне розпорядження майновими правами на ОІВ шляхом укладання ліцензійних договорів, договорів купівлі – продажу, договорів франшизи тощо з метою отримання прибутку.

• внесення майнових прав на ОІВ до статутного капіталу суб’єкта господарювання.

Також, якщо промисловий зразок не відображено в балансі підприємства, виникають складності з його комерціалізацією (наданням у використання за ліцензійними договорами або переданням прав тощо), тому що цього об’єкта немає на балансі суб’єкта господарювання, і не до кінця визначено як саме формально можна розпоряджатися майновими правами. 

Відповідно до Листа Міністерства фінансів України від 12.08.2005 р. №31-04200-10-5/17045 (далі  – Лист) наявність правової охорони є головним пріоритетом при віднесенні майнових прав до нематеріальних активів.

Для постановки на бухгалтерський облік в якості нематеріальних активів об’єкт  повинен бути зареєстрований, який встановлює авторство і визначає майнові права власника на цей об’єкт.

Своєчасна державна реєстрація спростить процедуру постановки на бухгалтерський облік.

Як зазначено в Листі, якщо об’єкт інтелектуальної власності вже використовуються підприємством, але перебуває на стадії реєстрації та щодо якого ще не оформлено охоронного документа, то такий об’єкт має зараховуватись на баланс, як незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи.

Після отримання відповідного охоронного документа оформлюється Акт введення в господарський оборот об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів. З цього моменту об’єкт інтелектуальної власності ставиться на баланс, і підприємство має право нараховувати на нього амортизацію.

Суб’єкт господарювання може самостійно визначити первісну вартість, за якою права на промисловий зразок будуть відображені в балансі.

Такою первісною вартістю є:

• для промислових зразків, створених власними силами підприємства, – собівартість (сума витрат на його створення);

• для промислових зразків, придбаних на умовах договору передання прав, – вартість, яка складається з ціни придбання та інших витрат, пов’язаних з його придбанням;

• для промислових зразків, придбаних в результаті обміну, – залишкова вартість переданого об’єкта (для подібного об’єкта) або справедлива вартість переданого об’єкта (для неподібного об’єкта), збільшена (зменшена) на суму  грошових  коштів  чи  їх еквівалентів,  що була передана (отримана)  під  час  обміну;

• для безоплатно отриманих промислових зразків – справедлива вартість на дату отримання з урахуванням витрат, пов’язаних з його отриманням.

Також, відповідно до Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» суб’єкт господарювання може визначити первісну вартість, за якою права на промислові зразки будуть відображені в балансі, за допомогою залучення професійного оцінювача (суб’єкта оціночної діяльності).

Переоцінка прав на промислові зразки проводиться для визначення справедливої (ринкової) вартості та цінності цього нематеріального активу на теперішній час у випадках:

• коли промисловий зразок вже стоїть на балансі підприємства у складі нематеріальних активів і існує вірогідність, що його вартість з часом значно збільшилася або зменшилася, що може значно вплинути на вартість підприємства в цілому;

• коли промисловий зразок, який стоїть на балансі підприємства, вже приносить прибуток, тобто щодо цього об’єкту існує активний ринок, для укладання більш вигідних ліцензійних договорів або продажу ОІВ за ринковою вартістю.

Оцінка прав на промисловий зразок – важливий етап комерціалізації, а отже – отримання прибутку та забезпечення успіху компанії на ринку від володіння правами на промисловий зразок або від надання їх у використання.

Оцінка прав на на промисловий зразок – це процес визначення вартості прав на результат інтелектуальної, творчої діяльності, виражений в конкретному промисловому зразку, за встановленою процедурою на певну дату.

Оцінка прав на промисловий зразок проводиться для багатьох цілей, а саме:

• переоцінка прав на промисловий зразок для цілей бухгалтерського обліку;

• визначення вартості прав на промисловий зразок при укладенні договорів щодо розпорядження майновими правами на промисловий зразок (ліцензійних договорів, договорів купівлі – продажу, договорів франшизи тощо);

• визначення розміру платежів (паушального або роялті) за використання на промисловий зразок при укладенні договорів;

• розрахування ставки роялті для обґрунтування розміру відрахувань за ліцензійними договорами;

• визначення майнових часток (паїв) учасників та засновників підприємства, що приходяться на промисловий зразок, а також здійснення купівлі-продажу цих часток;

• створення, реорганізація, банкрутство, ліквідація, приватизація підприємства, яке володіє правами на промисловий зразок;

• збільшення інвестиційної привабливості підприємства;

• визначення розміру авторської винагороди;

• дарування і спадкування прав на промисловий зразок;

• складання бізнес-плану для залучення інвестицій;

• оподаткування майна;

• в інших випадках, визначених законодавством, або за згодою сторін.

Для надання консультацій та замовлення послуги з оцінки звертайтеся до відділу оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності IP офісу:

• за телефоном:

+380 (44) 498-38-72

понеділок – четвер: з 9:00 до 17:15; п’ятниця – до 16:00

• на електронну пошту:

Dmytrii.Sydorenko@nipo.gov.ua

olena.osmolovska@nipo.gov.ua

• заповнивши форму замовлення на надання послуги з оцінки прав інтелектуальної власності за посиланням.